Що змінить закон про криптовалюту №10225-д в Україні, коли запрацюють нові податки та як захистять Bitcoin і криптобіржі

4 листопада 2026 року Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав доопрацьований законопроєкт №10225-д, який має встановити правила обігу криптовалют і віртуальних активів в Україні. За рекомендацію ухвалити документ у другому читанні та в цілому проголосували 20 членів комітету. Йдеться про визначення правового статусу цифрових активів, авторизацію криптобірж та обмінників, контроль за зберіганням коштів клієнтів і нову систему оподаткування прибутку від криптовалютних операцій. Серед запропонованих положень є ставка ПДФО 5% для активів, придбаних до набрання законом чинності, неоподаткування обміну однієї криптовалюти на іншу та звільнення від податку на прибуток у межах однієї мінімальної зарплати за рік. Водночас Національний банк України не підтримав фінальну редакцію документа через ризики для фінансової стабільності, допуску іноземних токенів і конкуренції між криптоплатформами, повідомляє редакція Україна 7 днів/U7.
Законопроєкт №10225-д ще не є чинним законом. Комітетська підтримка відкриває шлях до другого читання, але остаточне рішення має ухвалити Верховна Рада. У запропонованій редакції нові правила повинні запрацювати з 1 липня 2027 року. До цього часу власники Bitcoin, Ethereum, USDT та інших цифрових активів продовжують керуватися чинним податковим законодавством, а не майбутніми пільгами. Окрема увага до документа пов'язана з тим, що він стосується не тільки професійних інвесторів: нові вимоги можуть вплинути на звичайних користувачів криптобірж, власників цифрових гаманців, компанії з обміну та зберігання криптовалюти, а також бізнес, який працює з віртуальними активами.
Що таке законопроєкт №10225-д і чому Україна змінює правила криптовалютного ринку
Повна назва документа №10225-д – проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Це не окремий закон про Bitcoin і не рішення про запровадження державної криптовалюти. Документ формує комплексну правову систему для цифрових активів, компаній, які надають послуги з ними, та оподаткування відповідних операцій.
Історія законодавчої ініціативи триває з 2023 року. Початковий законопроєкт №10225 зареєстрували 7 листопада 2023 року. Після подальшого опрацювання з'явилася редакція №10225-д, яку зареєстрували 24 квітня 2025 року. 3 вересня 2025 року Верховна Рада підтримала документ за основу, доручивши профільному комітету доопрацювати його перед другим читанням. 4 листопада 2026 року комітет рекомендував ухвалити оновлену редакцію в другому читанні та в цілому. Картка законопроєкту на порталі Верховної Ради містить його реєстраційні дані, перелік ініціаторів та матеріали попередніх етапів розгляду.

За підготовку документа відповідали народні депутати, профільний парламентський комітет, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк України, Міністерство цифрової трансформації та інші державні органи. До роботи залучали представників фінансового сектору й учасників криптовалютного ринку.
Масштаб підготовки відображає обсяг документації. За повідомленнями учасників робочої групи, текст законопроєкту налічує 264 сторінки, а порівняльна таблиця поправок – 1301 сторінку. Це пояснює, чому підготовка до другого читання тривала кілька років: потрібно було узгодити не тільки оподаткування, а й юридичну класифікацію цифрових активів, повноваження регуляторів, правила роботи платформ та механізми захисту клієнтів.
Чому криптовалютам потрібне окреме законодавство
Криптовалютний ринок в Україні існує незалежно від того, чи має він повністю сформовану систему спеціального регулювання. Українці купують Bitcoin, обмінюють стейблкоїни, використовують міжнародні біржі, переводять активи між гаманцями та отримують цифрові платежі. При цьому діяльність криптоплатформ, порядок зберігання активів і податкові наслідки операцій не були врегульовані єдиною комплексною моделлю.
Це створює кілька практичних проблем.
- Правовий статус активів. Необхідно визначити, що саме належить до віртуальних активів, які права має власник і які операції підпадають під спеціальні правила.
- Робота криптобірж. Потрібні вимоги до компаній, які приймають кошти клієнтів, виконують обмінні операції та зберігають цифрові активи.
- Податки. Власники криптовалют мають розуміти, коли виникає оподатковуваний дохід, як підтверджувати витрати та як розраховувати фінансовий результат.
- Фінансовий моніторинг. Державі необхідні механізми протидії відмиванню коштів, фінансуванню незаконної діяльності та використанню криптовалют у злочинних схемах.
- Захист клієнтів. Потрібні правила щодо відокремлення коштів користувачів від власних активів криптоплатформи, зберігання та розгляду скарг.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зазначає, що законопроєкт розробляли з урахуванням європейського регламенту MiCA. Це європейська система регулювання ринку криптоактивів, яка встановлює вимоги до емітентів, постачальників послуг і захисту власників цифрових активів.
(НКЦПФР, 5 листопада 2026 року, офіційна позиція щодо законопроєкту №10225-д: повідомлення регулятора).
Законопроєкт не створює криптовалютний ринок з нуля, а встановлює правила для ринку, який уже працює.
Які криптовалюти підпадатимуть під новий закон і що означає поняття віртуальних активів
У законодавчій моделі використовується поняття «віртуальні активи». Воно ширше за звичне слово «криптовалюта», оскільки охоплює різні види цифрових активів, права на які існують в електронній формі та можуть передаватися або зберігатися за допомогою технологій розподіленого реєстру.
Простими словами, віртуальний актив – це цифрове майно, яке має визначену економічну цінність і може бути предметом операцій. Його існування не обов'язково пов'язане з паперовим документом або фізичним носієм. Власник отримує контроль над активом через цифрові інструменти, зокрема приватні криптографічні ключі.
До найвідоміших категорій належать:
| Вид активу | Приклад | Особливість |
|---|---|---|
| Криптовалюти | Bitcoin, Litecoin | Децентралізовані цифрові активи |
| Платформні токени | Ethereum | Використовуються в блокчейн-екосистемах |
| Стейблкоїни | USDT, USDC | Орієнтуються на стабільну вартість базового активу |
| Токени, забезпечені активами | Asset-referenced tokens | Пов'язані з вартістю одного або кількох активів |
| NFT | Цифрові колекційні токени | Можуть посвідчувати унікальність цифрового об'єкта або права |
Цей перелік пояснює поширені категорії ринку, але не означає, що кожен токен автоматично матиме однаковий правовий режим. Класифікація конкретного активу залежатиме від його характеристик, прав, які він надає, та положень остаточного закону.

Bitcoin – чи стане він офіційними грошима в Україні
Bitcoin є найвідомішою криптовалютою, але його легалізація не означає автоматичного надання статусу законного платіжного засобу. Законопроєкт №10225-д стосується регулювання обороту віртуальних активів, а не запровадження Bitcoin замість гривні.
Гривня залишається національною грошовою одиницею України. Цифрові активи не стають автоматично грошима для обов'язкових розрахунків між громадянами, підприємствами та державними установами.
Наприклад, якщо людина володіє 0,1 Bitcoin, це не означає, що вона зможе сплатити ним податок до державного бюджету або вимагати від магазину прийняти криптовалюту. Можливість конкретних розрахунків залежатиме від законодавчих обмежень і домовленостей сторін.
Ethereum та інші токени
Ethereum має власну блокчейн-інфраструктуру, на якій працюють смартконтракти, децентралізовані застосунки та інші цифрові сервіси. ETH використовується для оплати комісій мережі та взаємодії з її інструментами.
Інші токени можуть представляти права, цифрові одиниці обліку, доступ до сервісу або інші економічні інтереси. Саме тому регулятор не може застосовувати до всіх цифрових активів одну спрощену класифікацію.
USDT і USDC – чому стейблкоїни потребують окремої уваги
Стейблкоїни – це цифрові активи, які прагнуть підтримувати стабільну вартість щодо певної валюти або іншого базового активу. Найвідоміші приклади – USDT та USDC, які орієнтуються на долар США.
Для українського користувача стейблкоїн може бути способом зберігання цифрової вартості, переказу коштів або тимчасового виходу з волатильних криптовалют. Однак прив'язка до долара не означає, що токен є банківським доларовим депозитом або безумовно гарантованим грошовим зобов'язанням.
Саме стейблкоїни стали одним із головних предметів дискусії між НБУ та розробниками законопроєкту. Національний банк звернув увагу на ризик допуску іноземних токенів, які фактично можуть виконувати функції електронних грошей, але не підпадають під належний нагляд у країнах їхньої емісії.
Хто регулюватиме криптовалюту в Україні – повноваження НКЦПФР і НБУ
Один із центральних елементів законопроєкту №10225-д – розподіл повноважень між державними фінансовими регуляторами. Йдеться про те, хто контролюватиме діяльність криптобірж, хто оцінюватиме ризики окремих токенів і хто відповідатиме за питання, пов'язані з електронними грошима та валютним наглядом.
У запропонованій моделі основну роль на ринку віртуальних активів має отримати Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. НБУ зберігатиме повноваження у сферах, які належать до його компетенції, зокрема щодо електронних грошей і валютного регулювання.
НКЦПФР – основний регулятор крипторинку
НКЦПФР має контролювати значну частину діяльності постачальників послуг, пов'язаних із віртуальними активами. Йдеться про допуск компаній до ринку, авторизацію, нагляд за їхньою роботою та дотримання вимог щодо захисту клієнтів.
Серед передбачених напрямів:
- встановлення вимог до постачальників послуг;
- авторизація криптобірж та інших професійних учасників;
- контроль за діяльністю торговельних платформ;
- нагляд за правилами зберігання активів клієнтів;
- контроль за виконанням вимог щодо розкриття інформації;
- розгляд питань, пов'язаних із порушенням прав користувачів.
Для звичайного клієнта це означає появу визначеного державного органу, який відповідатиме за нагляд за діяльністю професійних компаній на крипторинку.
НБУ – контроль електронних грошей і валютного нагляду
Національний банк України має зберегти повноваження щодо питань, пов'язаних з електронними грошима, валютним регулюванням і фінансовою стабільністю. Особливе значення це має для токенів, які можуть виконувати функції, подібні до електронних грошей. У такій системі НКЦПФР і НБУ не повинні дублювати функції один одного. Їхні повноваження мають бути розмежовані залежно від типу активу та характеру операції. Однак саме цей розподіл став предметом серйозних розбіжностей. НБУ заявив, що фінальна редакція документа не врахувала низку принципових домовленостей, досягнутих під час підготовки.
Чому НБУ не підтримав законопроєкт №10225-д
4 листопада 2026 року Національний банк оприлюднив позицію, в якій заявив, що не може підтримати документ у поточній редакції. Регулятор не виступив проти легалізації ринку як такої, але вказав на три проблемні напрями.
Перший стосується іноземних токенів. На думку НБУ, законопроєкт допускає їх вихід на український ринок навіть тоді, коли вони можуть фактично виконувати функції електронних грошей, але не мають належного регуляторного нагляду в країнах емісії. Центробанк вважає, що повинен мати можливість оцінювати ризики таких активів і за необхідності обмежувати їх обіг.
Другий напрям – нерівні вимоги до українських та іноземних цифрових активів. НБУ застерігає, що спрощений порядок допуску іноземних токенів не повинен дозволяти компаніям обходити правила, які діятимуть для аналогічних українських активів.
Третій – ризик монополізації ринку під час авторизації торговельних майданчиків. За позицією Нацбанку, раніше обговорювалася можливість обмежити кількість операторів на початковому етапі трьома юридичними особами, визначеними за результатами конкурсу. Проте у фінальному тексті, який отримав комітетську рекомендацію, чіткого обмеження на перші п'ять років не було. НБУ вважає, що передавання такого рішення виключно на розсуд НКЦПФР створює ризики нерівного доступу до ринку.
«Розвиток цього ринку не повинен створювати загроз для монетарного суверенітету, цінової та фінансової стабільності й економічної безпеки України», – позиція Національного банку України від 4 листопада 2026 року.
Ця дискусія має практичне значення для майбутніх правил. Від того, як буде врегульовано допуск токенів і авторизацію компаній, залежатиме доступ українських користувачів до різних криптоплатформ та цифрових активів.
Які податки на криптовалюту пропонує закон №10225-д
Податковий блок є одним із найбільш значущих для фізичних осіб. Законопроєкт пропонує перейти від оподаткування всієї суми отриманих коштів до визначення чистого фінансового результату від операцій із віртуальними активами. Це означає, що під час розрахунку оподатковуваного доходу має враховуватися різниця між вартістю продажу активу та документально підтвердженими витратами на його придбання.
Серед основних положень:
- оподаткування позитивного фінансового результату;
- неоподаткування обміну одного віртуального активу на інший;
- звільнення від податку на прибуток у межах однієї мінімальної заробітної плати за рік;
- звільнення відповідних операцій із віртуальними активами від ПДВ;
- пільгова ставка ПДФО 5% для активів, придбаних до набрання законом чинності, у перехідний період до кінця 2028 року.
Як рахуватимуть податок із прибутку від Bitcoin
Розглянемо умовний приклад.
Людина придбала Bitcoin за 100 000 грн. Через певний час його ринкова вартість зросла, і власник продав актив за 150 000 грн.
Різниця становить:
150 000 грн – 100 000 грн = 50 000 грн.
За запропонованою моделлю саме позитивний фінансовий результат у 50 000 грн, а не вся сума продажу в 150 000 грн, має бути базою для визначення податку.
Інший приклад: криптовалюту придбали за 200 000 грн, а продали за 180 000 грн. У такому разі виник збиток у 20 000 грн, а позитивного фінансового результату від цієї операції немає.
Однак для застосування такого підходу необхідно підтвердити витрати на придбання активу. Якщо власник не може документально показати, скільки заплатив за криптовалюту, визначення фінансового результату може стати складнішим. Саме тому історія операцій, виписки криптобірж, підтвердження платежів та інформація про перекази між власними гаманцями матимуть практичне значення.
Чи потрібно платити податок із усієї суми продажу криптовалюти
За моделлю законопроєкту податкова база має визначатися як фінансовий результат, а не як повна сума отриманих коштів. Це принципова відмінність від підходу, який застосовувався податковими органами до продажу криптовалюти за відсутності спеціального режиму.
Наприклад, якщо власник продав криптовалюту за 300 000 грн, але документально підтверджені витрати на її придбання становили 270 000 грн, позитивна різниця дорівнює 30 000 грн.
Це не означає, що будь-яке надходження на банківську картку автоматично є прибутком від криптовалюти. Для визначення податкових наслідків потрібно встановити економічну природу операції, її документальне підтвердження та належність до відповідної категорії доходів.
Чи оподатковуватимуть обмін Bitcoin на Ethereum
Одна з важливих пропозицій законопроєкту – не оподатковувати обмін одного віртуального активу на інший.
Наприклад, власник Bitcoin вирішив обміняти його на Ethereum. У результаті операції він не отримує гривні, долари чи євро, а змінює один цифровий актив на інший.
За запропонованою моделлю така операція не створюватиме оподатковуваного доходу сама по собі. Це має значення для активних користувачів криптобірж, які регулярно змінюють структуру портфеля.
Проте якщо згодом Ethereum буде продано за гривні або іншу традиційну валюту з отриманням позитивного фінансового результату, податкові наслідки визначатимуться вже за правилами відповідної операції. Важливо також відрізняти обмін криптовалют між собою від оплати товарів чи послуг цифровими активами. Ці операції можуть мати різну правову та податкову природу.
Чи буде податок, якщо прибуток від крипти менший за мінімальну зарплату
Законопроєкт передбачає звільнення від оподаткування річного прибутку від операцій із віртуальними активами в межах однієї мінімальної заробітної плати. Для розуміння механізму можна використати показник мінімальної зарплати 2026 року – 8 647 грн. Це приклад розрахунку за величиною, встановленою на 2026 рік, а не підтверджений показник мінімальної зарплати на 2027 рік. Якщо річний позитивний фінансовий результат від криптовалютних операцій становить 6 000 грн, він не перевищує зазначеного порогу. Якщо прибуток становить 30 000 грн, частина понад поріг уже не підпадає під це звільнення.
Однак остаточний порядок застосування пільги, облік декількох операцій і правила визначення річного результату потрібно оцінювати за остаточним текстом ухваленого закону та відповідними нормами Податкового кодексу.
Чи буде ПДВ на операції з криптовалютою
Законопроєкт передбачає звільнення відповідних операцій із віртуальними активами від податку на додану вартість. Це має усунути ситуацію, коли операції з цифровими активами оподатковувалися б за загальними правилами постачання товарів або послуг без урахування їхньої специфіки. Водночас таке звільнення не означає, що всі послуги компаній, які працюють із криптовалютою, автоматично звільняються від будь-яких податків. Оплата консалтингу, програмної розробки, реклами чи інших окремих послуг може мати власний податковий режим.
Що таке криптоамністія 5% і для яких активів її передбачили
Однією з найбільш обговорюваних пропозицій документа є пільгове оподаткування раніше придбаних криптоактивів. У публічних матеріалах цю норму часто називають криптоамністією, хоча це не означає повної легалізації будь-яких коштів незалежно від їхнього походження.
За законопроєктом, для доходів від продажу віртуальних активів, придбаних до набрання законом чинності, передбачається спеціальна ставка ПДФО 5% у перехідний період до кінця 2028 року.
Це правило має стосуватися активів, які вже були у власності громадян до запуску нового режиму. Ідея полягає в тому, щоб надати власникам раніше придбаної криптовалюти окремий податковий порядок під час її подальшої реалізації. Наприклад, людина придбала Bitcoin у 2024 році, а продала після набрання новими правилами чинності. За запропонованим механізмом для такого активу може застосовуватися перехідна ставка 5% ПДФО, якщо виконуються передбачені документом умови.
Інший приклад: громадянин купив Ethereum у 2025 році, а реалізував його у 2028 році. Цей актив також належить до категорії придбаних до набрання законом чинності, тому питання застосування пільгової ставки залежатиме від умов перехідних положень. Тут важливо не плутати пільгову ставку з податковою амністією коштів невідомого походження. Законопроєкт не означає, що походження активів перестає мати значення для фінансового моніторингу або перевірки законності коштів. Для застосування пільгового режиму потрібно буде враховувати дати придбання активу, документи щодо операцій та правила, які остаточно встановить закон.
Чи поширюватиметься ставка 5% на криптовалюту, придбану після 1 липня 2027 року
За запропонованою логікою перехідна ставка стосується активів, придбаних до набрання законом чинності. Для криптовалют, придбаних уже після запуску нового режиму, мають застосовуватися загальні правила оподаткування, передбачені законодавством. Тому дата придбання стає одним із головних параметрів для визначення податкового режиму. Якщо інвестор купував криптовалюту частинами протягом декількох років, важливо зберігати інформацію про кожну операцію окремо.
Наприклад, частина Bitcoin могла бути придбана у 2024 році, інша – у 2026-му, а ще одна – після початку дії нового закону. Для таких активів можуть застосовуватися різні перехідні правила.
Які податки діють на криптовалюту в Україні до ухвалення нового закону
Окрема проблема – плутанина між чинними податковими нормами та положеннями законопроєкту. Пільги, запропоновані №10225-д, не починають діяти автоматично після підтримки комітетом.
До набрання законом чинності доходи фізичних осіб від продажу криптовалюти розглядаються за чинними положеннями Податкового кодексу України. Державна податкова служба у своїх роз'ясненнях зазначала, що отримані від продажу криптовалюти кошти включаються до оподатковуваного доходу фізичної особи. Залежно від джерела виплати їх можуть класифікувати як іноземний дохід або інший дохід.
Для загальних ставок ПДФО та військового збору застосовуються чинні на момент отримання доходу положення Податкового кодексу. Тому не можна переносити майбутню модель оподаткування прибутку на операції, здійснені до набрання новим законом чинності.
Офіційні роз'яснення щодо чинного порядку оподаткування опубліковані на сайті Державної податкової служби України.
| Питання | Чинний порядок до нового закону | Пропозиція №10225-д |
|---|---|---|
| Податкова база | Отриманий дохід за чинною класифікацією | Позитивний фінансовий результат |
| Обмін крипти на крипту | Потребує оцінки за чинними нормами | Передбачено звільнення |
| Пільга для старих активів | Спеціальної ставки 5% за цим проєктом немає | 5% ПДФО до кінця 2028 року |
| ПДВ | Застосовуються чинні правила | Передбачено звільнення відповідних операцій |
| Авторизація криптобірж | Комплексний спеціальний режим не запроваджений | Обов'язкова авторизація постачальників |
Ця відмінність особливо важлива для людей, які вже мають криптовалюту та планують її продавати. Сам факт майбутнього ухвалення законопроєкту не створює права застосовувати пільгову ставку до операцій, здійснених раніше.
Як працюватимуть криптобіржі в Україні після запровадження нового регулювання
Законопроєкт передбачає обов'язкову авторизацію компаній, які професійно надають послуги з віртуальними активами. Йдеться про криптобіржі, торговельні майданчики, обмінні платформи та компанії, що зберігають активи клієнтів. Зараз користувачі можуть взаємодіяти з різними міжнародними сервісами, але їхній правовий статус, структура власності та механізми захисту клієнтів відрізняються. Нові правила мають встановити вимоги до компаній, які хочуть офіційно працювати на українському ринку.
Що означає авторизація криптобіржі
Авторизація – це процедура допуску компанії до професійної діяльності відповідно до встановлених законодавством вимог.
Постачальник послуг має підтвердити відповідність вимогам до організації діяльності, управління ризиками, фінансової прозорості, захисту клієнтів та інших умов. Для користувача це означатиме можливість перевірити, чи має платформа належний статус для роботи в Україні. Водночас авторизація не є державною гарантією прибутковості інвестицій і не означає, що держава відшкодовуватиме всі втрати від падіння курсу криптовалюти.
Чому криптобіржі повинні відокремлювати кошти клієнтів
Одна з ключових вимог стосується розділення власних коштів компанії та активів користувачів.
Уявімо ситуацію: клієнт тримає на криптобіржі Bitcoin, Ethereum та USDT. Платформа використовує власні кошти для оплати персоналу, оренди, реклами та інших витрат. За запропонованою моделлю активи клієнтів мають обліковуватися окремо від власного майна компанії. Це потрібно для зменшення ризику втрати користувацьких коштів у разі фінансових проблем платформи або її банкрутства.
Відокремлення активів має особливе значення для кастодіальних сервісів.
Що таке кастодіан і чим він відрізняється від криптобіржі
Кастодіан – це компанія, яка професійно зберігає цифрові активи клієнтів або забезпечує управління ними.
Наприклад, інвестор купив Bitcoin, але не хоче самостійно керувати приватними ключами. Він користується сервісом зберігання, який відповідає за доступ до активу та виконання відповідних операцій. Криптобіржа, своєю чергою, може надавати торговельний майданчик для купівлі та продажу цифрових активів. Одна компанія може поєднувати декілька функцій, але юридично вони мають відповідати встановленим вимогам.
Чи захищатиме закон від банкрутства криптобіржі
Нові правила мають зменшити ризики для клієнтів через відокремлення активів, вимоги до зберігання, внутрішній контроль і процедури розгляду скарг. Однак це не означає повного усунення ризиків. Криптовалютні платформи можуть зазнавати кібератак, технічних збоїв, фінансових проблем і втрати ліквідності. Крім того, державна авторизація не усуває ринкову волатильність. Якщо Bitcoin падає в ціні, регулятор не компенсує різницю власнику. Якщо клієнт втрачає приватний ключ від власного некастодіального гаманця, авторизація криптобірж також не гарантує відновлення доступу. Тому захист клієнтів потрібно розглядати як систему вимог до професійних компаній, а не як гарантію збереження будь-яких інвестицій.
Як працюватиме фінансовий моніторинг криптовалют і чи перевірятимуть походження грошей
Законопроєкт передбачає посилення вимог до фінансового моніторингу учасників ринку. Це означає, що професійні постачальники послуг повинні будуть виконувати встановлені правила ідентифікації клієнтів, перевірки операцій та реагування на підозрілі фінансові дії. У практиці криптобірж такі процедури вже відомі як KYC та AML.
KYC – Know Your Customer, тобто «знай свого клієнта». Це процедура встановлення особи користувача та перевірки його даних.
AML – Anti-Money Laundering, тобто заходи протидії відмиванню коштів і фінансуванню незаконної діяльності.
Які документи можуть запитати у власника криптовалюти
Залежно від типу операції, її суми та ризик-профілю клієнта платформа може вимагати:
- документ, що посвідчує особу;
- підтвердження адреси проживання;
- інформацію про джерело походження коштів;
- виписки з банківських рахунків;
- історію попередніх криптовалютних операцій;
- пояснення щодо переказів між гаманцями.
Наприклад, людина регулярно поповнює рахунок криптобіржі з банківської картки, купує Bitcoin і виводить його на власний гаманець. Якщо обсяги операцій суттєво зростають, платформа може запросити пояснення щодо походження коштів.
Інший випадок – користувач отримує значну суму криптовалюти від третьої особи. Біржа може попросити пояснити характер переказу та надати документи, які підтверджують його економічний зміст.
Важливо розуміти, що перевірка джерела коштів не означає автоматичного визнання операції незаконною. Це частина процедур оцінки фінансових ризиків.
Чи означає закон, що держава бачитиме кожен криптогаманець
Необхідно розмежовувати роботу авторизованих платформ і особисті некастодіальні гаманці. Коли людина самостійно зберігає криптовалюту та контролює приватні ключі, вона не користується послугою професійного кастодіана.
Однак операції через біржі та інші регульовані сервіси можуть підпадати під правила ідентифікації, звітності й фінансового моніторингу. Це не тотожне автоматичному отриманню державою доступу до всіх приватних ключів. Публічні блокчейни також мають власну специфіку: історія транзакцій у багатьох мережах доступна для перегляду, хоча адреса гаманця сама по собі не завжди розкриває особу власника.
Чи потрібно буде декларувати криптовалюту та звітувати про прибуток
Питання декларування залежатиме від остаточної редакції Податкового кодексу та правил, які встановлять після ухвалення закону. Запропонована модель передбачає визначення річного фінансового результату від операцій із віртуальними активами. Для власника криптовалюти важливо буде розрізняти декілька типів операцій:
- Купівля цифрового активу за гривні або іншу валюту.
- Обмін однієї криптовалюти на іншу.
- Продаж цифрового активу за традиційні гроші.
- Отримання криптовалюти як оплати за товари або послуги.
- Отримання токенів у межах інших операцій, зокрема винагород або розподілу активів.
Не всі ці операції мають однаковий економічний зміст. Наприклад, купівля Bitcoin не створює доходу лише через факт придбання. Продаж із прибутком може формувати оподатковуваний результат. Отримання криптовалюти як оплати за роботу може мати інші податкові наслідки, ніж звичайне придбання активу.
Які документи потрібно зберігати власнику криптовалюти
Найбільше практичне значення матимуть докази вартості придбання та реалізації активу.
Доцільно зберігати:
- історію операцій криптобіржі;
- підтвердження банківських переказів;
- електронні квитанції про купівлю;
- дані про дати та обсяги транзакцій;
- інформацію про комісії;
- підтвердження переказів між власними гаманцями;
- документи щодо отримання криптовалюти як доходу.
Особливо важливо не плутати переміщення власних активів із продажем. Наприклад, якщо людина переводить Bitcoin із біржі на власний холодний гаманець, це не обов'язково означає реалізацію активу. Але потрібно мати можливість підтвердити, що обидві адреси належать одному власнику.
Що таке MiCA і чому Україна орієнтується на європейське регулювання крипти
MiCA – Markets in Crypto-Assets Regulation – це регламент Європейського Союзу щодо ринків криптоактивів. Він створює загальні правила для емітентів токенів і компаній, які професійно надають послуги з криптоактивами.
Європейська система передбачає вимоги до прозорості, розкриття інформації, управління ризиками, зберігання активів клієнтів та авторизації постачальників послуг. Для України орієнтація на MiCA пов'язана з європейською інтеграцією та необхідністю наблизити фінансове законодавство до правил ЄС. Однак це не означає, що український законопроєкт є дослівною копією європейського регламенту. Національні особливості, повноваження НБУ, податкові правила, структура державного нагляду та вимоги до компаній визначаються українським законодавством. Для користувачів це має практичне значення. Якщо компанія працює одночасно на українському та європейському ринках, їй доведеться враховувати відповідні вимоги кожної юрисдикції.
Що зміниться для звичайних власників Bitcoin, Ethereum та USDT
Найбільш відчутні зміни для фізичних осіб стосуватимуться оподаткування, роботи з криптобіржами та документального підтвердження операцій.
| Ситуація | Що передбачає законопроєкт |
|---|---|
| Людина купила Bitcoin і зберігає його | Сам факт володіння не означає отримання прибутку від продажу |
| Bitcoin продали дорожче, ніж купили | Передбачено оподаткування позитивного фінансового результату |
| Bitcoin обміняли на Ethereum | Передбачено звільнення обміну криптоактивів між собою |
| Продали раніше придбаний актив | Може застосовуватися перехідна ставка ПДФО 5% за встановлених умов |
| Прибуток за рік не перевищив одну мінімальну зарплату | Передбачено звільнення в межах установленого порогу |
| Криптовалюту зберігають на біржі | Платформа має відповідати вимогам до зберігання та захисту клієнтів |
| Кошти виводять через авторизовану платформу | Діятимуть вимоги фінансового моніторингу |
Чи потрібно продавати криптовалюту до 1 липня 2027 року
У самому факті запровадження нового регулювання немає автоматичної вимоги продавати Bitcoin або інші активи до початку його дії. Навпаки, законопроєкт передбачає перехідний механізм для раніше придбаних цифрових активів. Однак застосування пільгової ставки залежатиме від остаточного тексту закону, дати придбання та підтвердження операцій. Рішення про продаж криптовалюти є окремим фінансовим питанням. Законодавчі зміни не встановлюють гарантованого курсу, не захищають від коливань вартості та не визначають, коли саме вигідно купувати чи продавати актив.
Чи можна буде зберігати криптовалюту на власному гаманці
Некастодіальне зберігання передбачає, що користувач сам контролює приватні ключі та доступ до цифрових активів. Законопроєкт насамперед встановлює вимоги до професійних постачальників послуг, а не передбачає передачу всіх особистих гаманців під управління бірж. Водночас конкретні правила можуть залежати від того, чи здійснює людина лише особисте зберігання, чи надає послуги іншим особам, проводить обмін або професійно управляє активами клієнтів.
Які проблеми законопроєкту залишаються дискусійними
Комітетська підтримка не усунула всіх суперечностей навколо документа. Найбільш помітною стала публічна незгода між НКЦПФР і НБУ щодо розподілу повноважень та правил допуску іноземних активів. Окремі положення також потребують чіткого технічного та юридичного формулювання. Для криптовалютного ринку це особливо важливо, оскільки блокчейн-транзакції мають специфіку, яку не можна механічно прирівнювати до звичайних банківських платежів.
Чи можна скасувати криптовалютну транзакцію протягом десяти днів
Одне з дискусійних питань під час попереднього опрацювання документа стосувалося можливості відмови клієнта від придбання віртуального активу протягом десяти днів. Проблема полягає в технічній природі блокчейну. У багатьох мережах підтверджена транзакція не має стандартної функції скасування за бажанням відправника. Якщо Bitcoin уже переведений на іншу адресу й транзакція підтверджена мережею, повернення коштів залежить від дій отримувача або окремих механізмів платформи.
Тому юридичне право на відмову від договору та технічна можливість повернути актив – не одне й те саме.
Під час підготовки другого читання такі положення потребували узгодження з технічними особливостями криптовалютних операцій. Для користувача важливо, щоб механізм повернення коштів був чітко визначений і не створював можливостей для зловживань.
Чи можуть дарування криптовалюти та благодійні перекази оподатковуватися як продаж
Ще один напрям попередньої критики стосувався визначення продажу віртуальних активів. Якщо юридична норма надто широко охоплює передачу активів, під її дію потенційно можуть потрапити не лише комерційні угоди, а й дарування або благодійні перекази. Для волонтерських фондів і некомерційних організацій це має особливе значення. Криптовалютні пожертви можуть надходити від різних людей, а їхнє використання для гуманітарних, медичних або оборонних потреб не завжди має характер купівлі-продажу.
Тому остаточне формулювання поняття реалізації активу має розмежовувати комерційний продаж, обмін, безоплатну передачу та інші операції.
Чи не створить авторизація криптобірж монополію
Зауваження НБУ щодо кількості операторів торговельних майданчиків стало одним із головних конфліктних пунктів. Якщо доступ до ринку обмежуватиметься невизначеною кількістю компаній, важливими стануть прозорість конкурсу, критерії авторизації та можливість нових учасників отримати дозвіл. Для користувачів це питання пов'язане з конкуренцією між платформами, доступністю послуг, комісіями та вибором торговельних майданчиків.
НБУ наполягає на чіткіших запобіжниках, які не дозволять ухвалювати рішення про допуск компаній без прозорих критеріїв. Позиція НКЦПФР полягає в необхідності створити повноцінну систему державного нагляду за крипторинком.
Що означає підтримка законопроєкту комітетом і коли його розглядатиме Верховна Рада
Рішення від 4 листопада 2026 року означає, що профільний комітет завершив відповідний етап підготовки документа та рекомендував парламенту ухвалити його в другому читанні й у цілому. Це не дорівнює остаточному голосуванню Верховної Ради. Народні депутати можуть розглядати поправки, обговорювати окремі положення та ухвалювати рішення відповідно до парламентської процедури.
За повідомленнями учасників підготовки документа, розгляд у сесійній залі очікувався протягом листопада 2026 року. Проте на момент комітетського рішення точну дату остаточного голосування не було закріплено як факт ухвалення. Після парламентського голосування необхідні наступні юридичні процедури, а також підготовка регуляторних документів. НКЦПФР повідомляла про потребу розробити 18 підзаконних актів для практичного запуску системи. Таким чином, навіть після ухвалення закону його повноцінне застосування потребуватиме окремої організаційної роботи. Криптобіржам, кастодіанам та іншим постачальникам послуг необхідно буде адаптувати внутрішні процедури, а державним органам – забезпечити функціонування механізмів авторизації та нагляду.
Що буде з криптовалютою в Україні після 1 липня 2027 року
Якщо законопроєкт №10225-д ухвалять без зміни передбаченої дати запуску, з 1 липня 2027 року має розпочатися застосування нової системи регулювання віртуальних активів. Для звичайних користувачів основні зміни стосуватимуться податкового обліку, взаємодії з професійними платформами та документального підтвердження операцій. Для криптобірж – авторизації, фінансового моніторингу, правил зберігання активів і звітності. Для держави – розподілу повноважень між НКЦПФР та НБУ.
Окремим напрямом залишатиметься взаємодія з європейським ринком, оскільки Україна орієнтується на принципи MiCA. Однак остаточний механізм залежатиме від того, які положення будуть затверджені парламентом і як їх деталізують у нормативних актах. На цьому етапі для власників криптовалют найбільше практичне значення мають три речі: зберігати підтвердження придбання активів, відокремлювати власні перекази від операцій продажу та стежити за остаточною редакцією податкових норм. Пільга 5%, звільнення обміну криптовалют і нова система авторизації поки залишаються положеннями законопроєкту, а не правилами, які вже діють.
Поширені запитання про закон №10225-д і криптовалюту в Україні

Що таке закон №10225-д простими словами?
Це законопроєкт, який має встановити правила роботи криптовалютного ринку в Україні. Він охоплює правовий статус віртуальних активів, авторизацію криптобірж, захист клієнтів, фінансовий моніторинг і оподаткування прибутку від операцій із криптовалютою.
Чи ухвалили закон про криптовалюту в Україні?
Станом на 7 листопада 2026 року профільний комітет Верховної Ради підтримав документ і рекомендував ухвалити його в другому читанні та в цілому. Остаточне парламентське голосування ще не відбулося.
Коли почнуть діяти нові правила криптовалютного ринку?
У законопроєкті передбачена дата 1 липня 2027 року. Вона залежить від остаточного ухвалення документа та набрання ним чинності.
Чи справді податок на стару криптовалюту становитиме 5%?
Законопроєкт передбачає пільгову ставку ПДФО 5% для доходів від продажу активів, придбаних до набрання законом чинності, у перехідний період до кінця 2028 року. Поки документ не ухвалений, ця ставка не застосовується як чинна пільга.
Чи потрібно буде платити податок із повної суми продажу Bitcoin?
Запропонована модель передбачає оподаткування позитивного фінансового результату, тобто різниці між ціною продажу та документально підтвердженими витратами на придбання. Остаточні правила визначатиме ухвалений закон.
Чи оподатковуватимуть обмін Bitcoin на Ethereum?
У законопроєкті передбачене звільнення від оподаткування обміну одного віртуального активу на інший. Продаж криптовалюти за гривні або іншу традиційну валюту має окремий податковий режим.
Чи стане Bitcoin офіційною валютою України?
Ні. Законопроєкт регулює обіг віртуальних активів, але не передбачає заміну гривні Bitcoin або надання криптовалютам автоматичного статусу законного платіжного засобу.
Чи потрібно буде реєструвати особистий криптогаманець?
Законопроєкт передбачає авторизацію професійних постачальників послуг. Це не тотожне обов'язковій реєстрації кожного особистого некастодіального гаманця. Конкретні правила залежатимуть від характеру діяльності користувача.
Чи будуть криптобіржі в Україні ліцензованими?
Документ передбачає авторизацію постачальників послуг із віртуальними активами. Вона має підтверджувати відповідність компаній установленим вимогам до роботи на ринку.
Чому НБУ виступив проти законопроєкту?
Нацбанк назвав три основні ризики: недостатній контроль за іноземними токенами, можливість нерівного регулювання українських та іноземних активів, а також ризик монополізації під час авторизації торговельних майданчиків. При цьому НБУ підтримує створення законодавчої системи регулювання крипторинку на основі європейських стандартів.
Чи захищатиме закон власників криптовалют від шахрайства?
Документ передбачає вимоги до професійних платформ, розділення клієнтських і власних активів, фінансовий моніторинг та процедури розгляду скарг. Однак він не гарантує компенсації збитків від шахрайства, падіння курсу чи втрати приватних ключів.
Використані матеріали: Верховна Рада України, НКЦПФР, Національний банк України, Державна податкова служба України, Укрінформ, офіційна картка законопроєкту №10225-д, Регламент ЄС MiCA.
Будьте в курсі подій у Києві, Україні та світі разом з Ukraine 7 Days: Скільки виплачують за загиблого військового ЗСУ у 2026 році та хто отримає 15 млн грн






