Які втрати ворога на 23 жовтня 2026 року: 1830 військових РФ за добу, 2067 БпЛА та зупинка ТЕС ДТЕК

Втрати ворога на 23 жовтня 2026 року становлять приблизно 1 574 620 російських військовослужбовців від початку повномасштабного вторгнення, зокрема 1830 за останню добу. За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом 22 жовтня до обліку втрат армії РФ також додали 54 артилерійські системи, 2067 безпілотників оперативно-тактичного рівня, три бойові броньовані машини та 447 одиниць автомобільної техніки й автоцистерн. Водночас одна з теплоелектростанцій ДТЕК Енерго припинила генерацію електроенергії після масованого російського обстрілу, що відбувся 22 жовтня, повідомляє редакція Україна 7 днів (U7).

Компанія ДТЕК підтвердила серйозні пошкодження енергетичного обладнання внаслідок кількох хвиль ударів, однак не назвала атаковану станцію та строків відновлення її роботи. У ніч проти 23 жовтня російські війська також атакували енергетичну й цивільну інфраструктуру півдня Одеської області. За попередніми даними Повітряних сил, Росія застосувала проти України 176 безпілотників, із яких 140 були збиті або подавлені станом на 08:00. На фронті за попередню добу Генштаб зафіксував 165 бойових зіткнень.

Які втрати російської армії на 23 жовтня 2026 року

Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив оновлені дані про бойові втрати російських військ за період із 24 лютого 2022 року до ранку 23 жовтня 2026 року. Загальна оцінка втрат особового складу перевищила 1,574 млн осіб, тоді як кількість врахованих втрат артилерійських систем сягнула 51 501 одиниці, безпілотників оперативно-тактичного рівня — 577 209, а автомобільної техніки та автоцистерн — 166 088.

Найбільші добові зміни серед категорій військової техніки зафіксовані саме в обліку безпілотників, транспорту та артилерії. Водночас кількість втрачених російських танків, літаків, гелікоптерів і крилатих ракет у ранковій статистиці залишилася без змін. Усі показники Генштабу є орієнтовними, а оприлюднені добові прирости вже включені до накопичених значень.

Повні втрати Росії станом на 23 жовтня 2026 року:

Джерело: Генеральний штаб ЗСУ, дані станом на ранок 23 жовтня 2026 року.

Скільки російських військових втратила армія РФ за добу

За оцінкою Генштабу, протягом 22 жовтня втрати російського особового складу становили приблизно 1830 осіб. Це менше за показник попередньої доби, коли українське командування повідомило про 2250 втрат і назвало цю цифру найбільшою від початку повномасштабного вторгнення. В оприлюдненій таблиці Генштаб не розподіляє добові втрати особового складу за кількістю загиблих, поранених і полонених. Тому показник 1830 осіб не можна ототожнювати виключно з числом загиблих. Також у ранковому зведенні немає повного розподілу втрат між окремими напрямками фронту, військовими частинами та конкретними бойовими епізодами. Поточний накопичений показник охоплює весь період повномасштабної війни. Він не означає, що на відповідну кількість скоротилася чисельність російських військ, які зараз перебувають на фронті: статистика втрат і дані про поточну чисельність армії характеризують різні показники. Крім того, оцінки українського командування не є незалежним поіменним обліком кожного російського військовослужбовця.

Втрати артилерії РФ: 54 системи та одна РСЗВ за добу

Протягом попередньої доби Генштаб зафіксував 54 артилерійські системи та одну реактивну систему залпового вогню, додані до обліку втрат противника. Загальна кількість втрат російської артилерії зросла до 51 501 одиниці, а РСЗВ — до 2230.

Артилерійські системи та реактивні установки враховуються окремо. У добовій статистиці не зазначено, скільки серед втрачених артилерійських систем було самохідних установок, причіпних гармат або інших видів озброєння. Не наведено також їхніх калібрів, моделей і районів ураження. Знищення або пошкодження артилерійських засобів впливає на можливості військ здійснювати вогневе ураження на передовій, однак загальна кількість втрат не дозволяє визначити, яка частка відповідних систем була повністю знищена, а яка зазнала пошкоджень. Для такого висновку потрібні окремі повідомлення про результати конкретних ударів.

Скільки безпілотників втратила Росія: 2067 за одну добу

За добу до статистики втрат противника додали 2067 безпілотників оперативно-тактичного рівня. Загальний показник із початку повномасштабного вторгнення сягнув 577 209 одиниць. Генштаб не оприлюднив у цьому зведенні розподілу за моделями та призначенням апаратів. Це важливе уточнення, оскільки категорія БпЛА оперативно-тактичного рівня не є синонімом виключно ударних дронів Shahed. Загальний показник не дає змоги визначити, скільки саме російських розвідувальних, ударних або інших безпілотників було враховано протягом доби. Окремо слід розрізняти втрати російських безпілотників у загальній статистиці Генштабу та результати протиповітряної оборони під час конкретної атаки. У ніч проти 23 жовтня Повітряні сили повідомили про 140 збитих або подавлених російських дронів із 176 застосованих. Ці цифри стосуються окремого періоду та не повинні механічно додаватися до загальної таблиці втрат.

Скільки танків, бронемашин і транспорту втратила російська армія

Кількість втрачених російських танків у ранковій статистиці не змінилася та становить 12 439 одиниць із початку вторгнення. Водночас до обліку бойових броньованих машин додали три одиниці, внаслідок чого загальний показник зріс до 25 597. Найпомітніші зміни серед наземної техніки стосуються транспорту. Генштаб повідомив про 447 одиниць автомобільної техніки й автоцистерн, доданих до обліку протягом доби, та ще п'ять одиниць спеціальної техніки. Сукупно це 452 одиниці у двох окремих категоріях.

У повідомленні немає деталізації щодо кількості вантажівок, легких військових автомобілів, паливозаправників або спеціалізованих машин. Так само не зазначено, які саме вантажі вони перевозили та чи були ці транспортні засоби задіяні безпосередньо на лінії бойового зіткнення. Крім того, українське командування повідомило про один засіб ППО та шість наземних робототехнічних комплексів у добовому обліку втрат російської армії. Загальна кількість таких комплексів досягла 3003 одиниць, засобів протиповітряної оборони — 1720.

Росія атакувала ТЕС ДТЕК 22 жовтня: чому станція припинила генерацію та що відомо про пошкодження

Однією з головних подій 23 жовтня стало повідомлення ДТЕК Енерго про зупинку виробництва електроенергії на одній із теплоелектростанцій компанії. Масована російська атака відбулася 22 жовтня. За інформацією енергетиків, об'єкт зазнав кількох хвиль ударів, унаслідок яких серйозно пошкоджене енергетичне обладнання.

У пресрелізі від 23 жовтня компанія повідомила:

«Внаслідок декількох хвиль масованих атак серйозно пошкоджено енергетичне обладнання. Станція припинила генерацію електроенергії», — ДТЕК Енерго.

За попередніми даними компанії, ніхто з персоналу електростанції не постраждав. Після завершення обстрілу, щойно дозволили безпекові умови, працівники та ремонтні бригади розпочали розбір завалів і ліквідацію наслідків. ДТЕК зазначив, що координує відповідні дії з НЕК «Укренерго». Компанія не розкрила назву пошкодженої ТЕС, її розташування, кількість виведених із роботи енергоблоків і потужність, яку станція втратила внаслідок атаки. Не названо також попередні строки ремонту. Відтак підтвердженим наслідком удару залишається зупинка генерації на одному підприємстві, а не припинення роботи всієї теплової генерації ДТЕК.

Які наслідки зупинки ТЕС для електропостачання та графіків відключень

Теплові електростанції виробляють електроенергію, використовуючи теплову енергію від спалювання палива. В Україні такі підприємства відіграють важливу роль у забезпеченні енергосистеми потужностями, зокрема під час зміни рівня споживання. Пошкодження генерувального обладнання може обмежити можливості станції виробляти електроенергію, а в разі серйозних руйнувань — призвести до повної зупинки генерації. Водночас повідомлення ДТЕК не дозволяє визначити, чи спричинить саме цей удар додаткові відключення у конкретних регіонах. Для оцінки наслідків необхідно знати потужність пошкоджених блоків, доступність інших джерел генерації, стан магістральних мереж і поточний баланс виробництва та споживання електроенергії.

Важливо також розрізняти пошкодження електростанцій та об'єктів розподілу електроенергії. У першому випадку йдеться насамперед про можливість виробляти електроенергію, у другому — про її доставлення кінцевим споживачам. Навіть за достатньої загальної генерації пошкоджена підстанція або розподільча мережа може спричинити локальні перебої з електропостачанням. Точні графіки погодинних відключень для Києва, Одеси, Дніпра, Харкова та інших міст потрібно перевіряти за повідомленнями відповідних операторів систем розподілу. Оперативну інформацію про загальну ситуацію в об'єднаній енергосистемі України публікує «Укренерго».

Скільки разів Росія атакувала теплоелектростанції ДТЕК

ДТЕК повідомляє, що від початку повномасштабного вторгнення його теплоелектростанції зазнали понад 230 російських атак. Це загальний показник для підприємств теплової генерації компанії, а не кількість обстрілів однієї станції. У повідомленні від 23 жовтня не наведено розподілу атак за роками та окремими електростанціями. Також немає повної оцінки вартості пошкодженого обладнання або загального обсягу потужностей, які потребують відновлення після попередніх ударів. Повторні атаки на енергетичну інфраструктуру створюють додаткові труднощі для ремонтних бригад, оскільки роботи на пошкоджених об'єктах залежать не лише від наявності обладнання та матеріалів, а й від безпеки персоналу. У разі нової повітряної загрози відновлювальні заходи можуть потребувати припинення до стабілізації ситуації.

Що сталося на Одещині в ніч на 23 жовтня: атака на ДТЕК, пожежі та руйнування бази відпочинку

У ніч проти 23 жовтня російські війська завдали ударів по півдню Одеської області. Як повідомив начальник обласної військової адміністрації Олег Кіпер, серед цілей опинилися об'єкт енергетики компанії «ДТЕК Одеські електромережі» та цивільна інфраструктура. Обстріл також зачепив рекреаційну зону.

За інформацією обласної влади, внаслідок влучань частково зруйновано чотири корпуси недіючої бази відпочинку. На місцях ударів виникли пожежі, які рятувальники ліквідували. На момент повідомлення ОВА загиблих і постраждалих не було. Пошкодження рекреаційної інфраструктури стали окремим наслідком нічного обстрілу. Водночас у повідомленні обласної адміністрації не розкрито повного масштабу руйнувань енергетичного об'єкта та не наведено кількості споживачів, у яких могло зникнути світло.

Удар по об'єкту «ДТЕК Одеські електромережі» та зупинка теплоелектростанції ДТЕК Енерго — це два окремі повідомлення. Компанія ДТЕК Енерго датувала атаку на ТЕС 22 жовтня, тоді як Одеська ОВА повідомила про обстріл енергетичної та цивільної інфраструктури в ніч проти 23 жовтня. Підтвердження, що йдеться про той самий об'єкт, наразі немає. Зазначене розмежування має значення і для оцінки наслідків. Об'єкти розподільчих електромереж виконують інші функції, ніж теплові електростанції. Тому пошкодження об'єкта оператора електромереж не свідчить саме по собі про припинення виробництва електроенергії.

Як працювала ППО України в ніч на 23 жовтня: 176 російських дронів і влучання на 19 локаціях

У ніч проти 23 жовтня російська армія здійснила масовану атаку безпілотниками із семи напрямків. За даними Повітряних сил ЗСУ, напад розпочався приблизно о 18:00 22 жовтня. Загалом противник застосував 176 ударних БпЛА типів Shahed, «Гербера» та дронів-імітаторів «Пародія». Серед застосованих безпілотників 92 були реактивними. Пуски здійснювалися з районів Брянська, Шаталового, Орла, Курська та Приморсько-Ахтарська в Росії, а також із тимчасово окупованого Донецька й Гвардійського в Криму. Відбиття повітряного нападу забезпечували авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем і мобільні вогневі групи Сил оборони.

Станом на 08:00 23 жовтня українська протиповітряна оборона збила або подавила 140 російських безпілотників, зокрема 68 реактивних. Ще десять ударних дронів залишалися в повітряному просторі, тому бойова робота тривала.

Зафіксовані влучання російських засобів повітряного нападу на 19 локаціях, а падіння збитих дронів або їхніх уламків — на 13. У Повітряних силах наголосили, що результати станом на 08:00 були попередніми.

ТРК ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ

+1

Масштаб нічної атаки характеризується не лише загальною кількістю застосованих безпілотників, а й їхніми типами та географією пусків. Водночас кількість влучань не дозволяє самостійно визначити повний обсяг пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури, оскільки на окремих локаціях могли постраждати кілька будівель або інженерних споруд. Попередні результати протиповітряної оборони також не встановлюють, яким саме видом озброєння було пошкоджено теплоелектростанцію ДТЕК. У своєму пресрелізі компанія повідомила про кілька хвиль атаки 22 жовтня, але не навела повного переліку засобів ураження.

Ситуація на фронті 23 жовтня 2026 року: 165 бойових зіткнень та удари РФ по Україні

За ранковим оперативним зведенням Генштабу ЗСУ, протягом 22 жовтня на фронті відбулося 165 бойових зіткнень. Російські війська продовжували штурмові дії на сході та півдні України, одночасно застосовуючи авіацію, керовані авіабомби, артилерію та ударні безпілотники.

Найбільшу кількість атак серед наведених у ранковому повідомленні зафіксовано на Покровському, Південно-Слобожанському, Гуляйпільському та Костянтинівському напрямках. На Покровському напрямку українські військові зупинили 15 атак. На Південно-Слобожанському напрямку повідомлено про 14 відбитих атак, на Гуляйпільському — про 12, на Костянтинівському — про 11. На Лиманському напрямку Генштаб зафіксував п'ять атак противника. На Північно-Слобожанському напрямку російські війська атакували двічі, на Куп'янському, Слов'янському та Оріхівському — по одному разу.

На Краматорському напрямку штурмових дій російських військ у відповідному зведенні не зафіксовано. На Олександрівському та Придніпровському напрямках також не повідомлялося про активні наступальні дії противника. На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань російської армії не виявлено.

Оперативні дані про кількість бойових зіткнень можуть змінюватися протягом доби. Зокрема, станом на 22:00 22 жовтня Генштаб повідомляв про 146 зіткнень, тоді як ранкове зведення за завершену добу містило вже 165. Різниця пояснюється часом формування повідомлень і подальшим уточненням оперативної інформації.

Скільки ракет, авіабомб і дронів застосувала Росія за добу

Крім наземних атак, Генштаб повідомив про інтенсивне застосування російськими військами засобів повітряного ураження та артилерії. За добу противник завдав трьох ракетних і 76 авіаційних ударів, застосувавши 239 керованих авіабомб. Також українське командування повідомило про використання 10 313 дронів-камікадзе та 2781 обстріл позицій українських військ і населених пунктів.

Наведені показники стосуються різних видів бойових дій. Кількість авіаційних ударів не дорівнює числу скинутих авіабомб, а кількість обстрілів не є підрахунком усіх використаних артилерійських снарядів. Водночас українська авіація, ракетні війська та артилерія, за повідомленням Генштабу, уразили два райони зосередження російської піхоти та один пункт управління безпілотниками. Точну кількість втрат противника внаслідок цих окремих ударів у відповідному оперативному повідомленні не наведено.

Бекграунд: найбільші добові втрати Росії та попередні удари по теплоелектростанціях України

Напередодні, 22 жовтня, Генштаб повідомив про рекордний добовий показник втрат російського особового складу. За оцінкою українського командування, протягом 21 жовтня армія РФ втратила 2250 військовослужбовців. Цей результат перевищив попередній найбільший показник — 2200 осіб, зафіксований 19 грудня 2024 року. Серед п'яти найбільших добових показників, оприлюднених українським командуванням, три припадають на вересень і жовтень 2026 року:

Ці числа є офіційними українськими оцінками та не містять окремого розподілу загиблих і поранених. Добові значення вже враховані у відповідних накопичених показниках втрат російської армії.

Паралельно Росія продовжує атаки на українську енергетичну інфраструктуру. Зокрема, 30 вересня 2026 року компанія «Центренерго» повідомила про пошкодження генерувального обладнання Трипільської теплоелектростанції внаслідок російського обстрілу. Тоді першочерговими завданнями були визначення стану обладнання та оцінка необхідних відновлювальних робіт.

Цей випадок є окремим від атаки 22 жовтня на теплоелектростанцію ДТЕК. Трипільська ТЕС належить «Центренерго», тоді як ДТЕК Енерго не розкрила назву свого пошкодженого підприємства.

Станом на 23 жовтня 2026 року підтвердженими наслідками останньої атаки на станцію ДТЕК залишаються серйозне пошкодження обладнання та припинення генерації електроенергії. Масштаб відновлювальних робіт і дата повернення підприємства до виробництва компанією не визначені. Усі подальші зміни в електропостачанні споживачів потребують окремих офіційних повідомлень енергетичних компаній та операторів мереж.

Використані джерела: Генеральний штаб ЗСУ, Повітряні сили ЗСУ, ДТЕК Енерго, НЕК «Укренерго», Одеська обласна військова адміністрація, Олег Кіпер, «Центренерго», NV, УНН, «Українська правда», DSnews.

Будьте в курсі подій у Києві, Україні та світі разом з Ukraine 7 Days: Онікс ракета: що це за зброя, яка дальність і чому Росія застосовує її проти України