Що відомо про українську супутникову мережу UASAT NANO і запуск 120 апаратів за підтримки SpaceX

UASAT NANO — це український проєкт створення національної супутникової телекомунікаційної мережі нового покоління, орієнтованої на потреби держави, сектору безпеки та оборони. Йдеться не про окремий апарат на орбіті, а про повноцінне низькоорбітальне супутникове угруповання, здатне забезпечити стійкий захищений зв’язок, швидку передачу даних і високий рівень живучості в умовах війни та радіоелектронних загроз. Про це повідомляє редакція Ukraine 7 Days, посилаючись на відкриті матеріали профільних медіа, публічні заяви розробників і міжнародних технологічних партнерів.

Проєкт реалізується українською компанією STETMAN і розглядається як один із елементів стратегічної цифрової незалежності України. У контексті повномасштабної війни, постійних кібератак, глушіння сигналів і загроз для критичної інфраструктури власна супутникова мережа зв’язку стає не просто інженерним рішенням, а фактором національної безпеки.

Що таке UASAT NANO і чим він відрізняється від класичних супутникових систем

UASAT NANO — це проєкт низькоорбітальної супутникової мережі (LEO), яка працюватиме на висоті близько 550 кілометрів над Землею. Така орбіта є стандартом для сучасних телекомунікаційних систем, адже забезпечує мінімальну затримку сигналу, високу швидкість передачі даних і можливість обслуговування великої кількості користувачів. Ключова відмінність UASAT NANO від традиційних геостаціонарних супутників полягає у розподіленій архітектурі. Замість кількох великих і вразливих апаратів система складається з десятків і сотень малих супутників. У разі втрати одного або кількох елементів мережа не припиняє роботу, а автоматично перебудовує маршрути передавання даних.

Для держави, яка перебуває в умовах війни, така модель має принципове значення. Вона ускладнює повне виведення системи з ладу, знижує ефективність засобів радіоелектронної боротьби та дозволяє швидко відновлювати зв’язок навіть після атак.

Хто реалізує проєкт і яку роль відіграють міжнародні партнери

Координацію всього проєкту — від концепції до наземної інфраструктури — здійснює STETMAN. Компанія відповідає за архітектуру мережі, інтеграцію супутникового та наземного сегментів, програмне забезпечення, шифрування та підготовку персоналу. Ключовим партнером у частині запусків виступає SpaceX. Саме її ракети-носії планується використовувати для виведення перших супутників на орбіту. Це дає проєкту доступ до перевіреної пускової інфраструктури, регулярних стартів і відносно коротких термінів реалізації.

На етапі виробництва супутників залучена данська компанія GomSpace, яка спеціалізується на малих і наносупутниках. Початкове складання апаратів відбуватиметься за межами України, однак проєкт передбачає поступове перенесення частини виробничих процесів на українську територію. Такий підхід дозволяє одночасно використовувати західну інженерну експертизу та закладати основу для власної космічної школи.

Коли і в яких масштабах планується запуск супутників

Перший етап реалізації UASAT NANO передбачає тестовий запуск одного супутника у жовтні 2026 року. Його завдання — перевірка ключових технологій у реальних умовах: програмного забезпечення, систем управління, каналів зв’язку та взаємодії з наземною інфраструктурою. Повноцінне розгортання мережі заплановане на 2027 рік. Саме тоді на орбіту мають вивести 120 супутників, які сформують базову конфігурацію системи. У подальшому угруповання планується нарощувати щорічно — залежно від фінансування, потреб держави та результатів перших років експлуатації. Такий поетапний підхід знижує технологічні ризики й дозволяє адаптувати систему під реальні сценарії використання.

Технічні можливості та стійкість до радіоелектронних загроз

UASAT NANO проєктується з урахуванням досвіду сучасної війни, де засоби радіоелектронної боротьби відіграють ключову роль. Однією з базових вимог є стійкість до глушіння та перехоплення сигналу. Архітектура мережі передбачає:

• швидке перемикання між супутниками;
• резервування каналів зв’язку;
• розподілене управління без єдиного критичного центру;
• використання сучасних методів шифрування та автентифікації.

За оцінками розробників, система зможе обслуговувати до 100 тисяч терміналів у межах однієї країни. Для потреб Збройних сил України у 2027 році планується розгортання 30–50 тисяч терміналів, що суттєво підвищить рівень захищеного зв’язку на тактичному та оперативному рівнях. Важливо, що UASAT NANO не є копією комерційних систем. Він оптимізується саме під державні та оборонні сценарії використання, з іншими пріоритетами доступу, контролю й безпеки.

Наземна інфраструктура та інтеграція з 5G-архітектурою

Паралельно з космічним сегментом STETMAN розбудовує наземну інфраструктуру. Вона включає станції управління, шлюзи передачі даних і ядро мережі, побудоване за принципами 5G-архітектури. Такий підхід дозволяє інтегрувати супутниковий зв’язок із:

• військовими системами управління;
• державними захищеними мережами;
• мобільними та спеціалізованими терміналами.

Наземний сегмент відповідає за маршрутизацію трафіку, контроль доступу, шифрування та моніторинг мережі. Проєкт передбачає створення резервних вузлів, щоб система залишалася працездатною навіть у разі фізичних або кібератак на окремі об’єкти.

Кадровий потенціал і формування української космічної експертизи

У межах реалізації UASAT NANO планується залучення близько 50 нових ІТ- та інженерних спеціалістів. Окремий акцент робиться на навчанні персоналу, який зможе не лише обслуговувати систему, а й розвивати її в майбутньому. Перенесення частини виробництва супутників в Україну розглядається як довгострокова стратегічна мета. Йдеться не лише про локалізацію технологій, а про створення власної школи космічної інженерії, здатної працювати як у військовому, так і в цивільному сегменті після завершення війни.

Стратегічне значення проєкту для України

UASAT NANO — це більше, ніж технологічна новина або інфраструктурний проєкт. Це спроба закласти основу української присутності в сучасному космічному сегменті зв’язку. Власна супутникова мережа зменшує залежність від зовнішніх рішень, підвищує стійкість держави та створює фундамент для післявоєнного розвитку. У поєднанні з міжнародною підтримкою, локалізацією виробництва та розвитком кадрового потенціалу UASAT NANO може стати одним із ключових елементів нової цифрової архітектури України — як у сфері безпеки, так і в цивільних телекомунікаціях у довгостроковій перспективі.

Важливі питання та відповіді: що потрібно знати про UASAT NANO

UASAT NANO — це український проєкт створення власної супутникової мережі зв’язку на низькій навколоземній орбіті. Мережа складатиметься не з одного супутника, а з великої кількості малих апаратів, які працюють як єдина система.

Навіщо Україні власна супутникова мережа?
Основна мета — забезпечити державі, сектору безпеки та оборони стабільний і захищений зв’язок, незалежний від зовнішніх комерційних рішень. В умовах війни це критично для управління, координації та безпеки.

Чи це альтернатива Starlink?
Ні. UASAT NANO не створюється як заміна комерційних систем. Це окрема державна мережа з іншими пріоритетами: контроль доступу, військові сценарії використання, стійкість до глушіння та повна юрисдикція України.

Хто реалізує проєкт?
Проєкт координує українська компанія STETMAN. До запусків залучається SpaceX, а до виробництва супутників — європейські інженерні партнери. Регуляторні процедури проходять через International Telecommunication Union.

Коли почнуться запуски?
Тестовий запуск одного супутника запланований на жовтень 2026 року. Повноцінне розгортання мережі з десятків і сотень апаратів — у 2027 році.

Хто буде користуватися системою?
У першу чергу — державні органи, спецслужби та Збройні сили України. Архітектура передбачає можливість цивільного масштабування в майбутньому.

Чи можна знищити таку мережу однією атакою?
Ні. Саме розподілена структура низькоорбітального угруповання робить систему стійкою. Втрата окремих супутників не зупиняє роботу всієї мережі.

Топ-10 ключових фактів про UASAT NANO — коротко і по суті

1. Це не один супутник, а орбітальне угруповання з десятків і сотень малих апаратів.
2. Орбіта — близько 550 км, що забезпечує низьку затримку сигналу та швидку передачу даних.
3. Пріоритет — оборона і безпека, а не комерційний інтернет для масового користувача.
4. Висока стійкість до РЕБ: швидке перемикання каналів і резервування.
5. До 100 тисяч терміналів потенційно можуть працювати в межах країни.
6. 30–50 тисяч терміналів плануються для потреб ЗСУ у базовій фазі.
7. Запуски — через SpaceX, що скорочує терміни й ризики.
8. Виробництво супутників частково локалізується в Україні у перспективі.
9. Наземна інфраструктура будується на 5G-принципах, що дозволяє інтеграцію з військовими системами.
10. Проєкт має стратегічний характер, а не разовий або тимчасовий.

Що це означає для України на практиці

• зменшення залежності від зовнішніх супутникових сервісів;
• підвищення стійкості зв’язку під час бойових дій;
• формування власної космічної та телекомунікаційної експертизи;
• заділ для цивільних застосувань після війни (держсектор, критична інфраструктура).

Чому тема UASAT NANO важлива саме зараз

UASAT NANO — це приклад переходу України від точкових рішень до системного підходу в сфері безпеки зв’язку. Йдеться не лише про технологію, а про довгострокову цифрову автономію, яка матиме значення і під час війни, і в період післявоєнного відновлення.

Будьте в курсі подій у Києві, Україні та світі разом з Ukraine 7 Days: актуальні новини, перевірені факти та практична інформація. Читайте також матеріали про: Як пройти кордон Україна–Польща через Шегині у 2026 році: час очікування і правила контролю.