Що змінить новий Трудовий кодекс України у 2026 році: відпустки, зарплати, звільнення та порівняння з чинним КЗпП

Новий Трудовий кодекс України поки не ухвалений: урядовий законопроєкт №16010, зареєстрований у Верховній Раді 2 вересня 2026 року, станом на 16 листопада ще не пройшов навіть першого читання, хоча 25 вересня профільний комітет рекомендував його підтримати, повідомляє редакція «Україна 7 днів». Проєкт пропонує збільшити мінімальну щорічну відпустку з 24 до 28 днів, запровадити нову систему трудових договорів, електронне кадрове оформлення, додаткові гарантії для батьків, правила агентської роботи, захист від мобінгу й новий механізм мінімальної зарплати.
Поки кодекс не набрав чинності, працівники й роботодавці живуть за КЗпП 1971 року з численними змінами та спеціальними правилами воєнного стану, тож вимагати «нових» 28 днів відпустки чи інших обіцяних гарантій уже зараз не можна. Частина «нововведень» — дистанційна робота, договір із нефіксованим часом, захист від мобінгу, студентський договір — уже діє. Нижче — порівняння чинних правил із проєктом в інфографіці, що зміниться з відпустками, договорами, звільненням і зарплатою, строки, які не можна пропустити, практичні поради юриста та відповіді на часті запитання.
Чи ухвалила Верховна Рада новий Трудовий кодекс станом на 16 листопада 2026 року
Ні. Урядовий проєкт Трудового кодексу №16010 залишається на стадії парламентського розгляду. Головний Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував прийняти його за основу, однак рекомендація комітету не дорівнює голосуванню парламенту. В офіційній картці законопроєкту зазначений статус «Очікує розгляду». Проєкт постанови №16010/П про прийняття кодексу за основу також очікує розгляду. Отже, немає підстав повідомляти, що нові трудові правила вже набрали чинності.
Додатково 28 жовтня Комітет із питань освіти, науки та інновацій розглянув урядову й альтернативну редакції. Депутати звернули увагу на необхідність захистити спеціальні трудові гарантії педагогів, науковців і неповнолітніх працівників та рекомендували доопрацювати проєкт під час підготовки до другого читання. Це означає, що остаточна редакція може відрізнятися від тексту, який Кабінет Міністрів подав у вересні.
Хронологія нового Трудового кодексу України
- Січень 2026 року. Уряд подав попередню редакцію нового Трудового кодексу за №14386.
- 16 липня 2026 року. Попередній урядовий законопроєкт відкликали після зміни складу Кабінету Міністрів.
- 2 вересня. Уряд зареєстрував новий законопроєкт №16010.
- 16 вересня. У Верховній Раді зареєстрували альтернативний законопроєкт №16010-1.
- 25 вересня. Головний парламентський комітет рекомендував підтримати урядову редакцію в першому читанні та відхилити альтернативну.
- 28 вересня. Зареєстрували проєкт постанови №16010/П про прийняття кодексу за основу.
- 28 жовтня. Освітній комітет рекомендував доопрацювати положення щодо працівників освіти й науки.
- 16 листопада. Офіційна картка законопроєкту не містить підтвердження його прийняття Верховною Радою в першому читанні.
Для набрання чинності потрібні подальший парламентський розгляд, голосування в передбаченому законодавством порядку, підписання та офіційне опублікування ухваленого акта. Необхідно також врахувати дату введення нових положень у дію, яку визначатиме остаточний текст.
Що діє зараз і що пропонує новий Трудовий кодекс: порівняльна таблиця
Найбільша помилка під час обговорення реформи — називати всі запропоновані механізми абсолютно новими. За останні роки чинний КЗпП уже неодноразово змінювався, зокрема щодо дистанційної роботи, цифровізації, нових договорів і захисту працівників.
| Питання | Чинний КЗпП у 2026 році | Проєкт №16010 |
|---|---|---|
| Щорічна основна відпустка | Не менше 24 календарних днів | Не менше 28 календарних днів |
| Трудовий договір | Письмова форма обов'язкова у визначених випадках; можливі інші законні форми оформлення | Системне письмове оформлення трудових відносин, зокрема електронне |
| Види договорів | Уже існує кілька спеціальних видів | Систематизація дев'яти видів та можливість комбінування умов |
| Дистанційна робота | Уже врегульована статтею 60-2 | Збереження й деталізація правил |
| Надомна робота | Уже врегульована статтею 60-1 | Збереження окремого правового режиму |
| Нефіксований робочий час | Уже існує, стаття 21-1 | Інтеграція в нову систему договорів |
| Погодинна мінімальна зарплата | Уже встановлюється | Зміна механізму її визначення |
| Мобінг | Уже заборонений | Розширення визначень та додаткових механізмів захисту |
| Учнівська й студентська зайнятість | Спеціальні норми вже є | Новий учнівський договір і систематизація гарантій |
| Агентська зайнятість | Окремі механізми регулюються чинним законодавством | Спеціальний трудовий договір про тимчасову агентську роботу |
| Електронні документи | Уже допускаються у визначених випадках | Розширення та систематизація електронного оформлення |
| Вирішення трудових спорів | Переговори, суд та інші чинні механізми | Виокремлення переговорів, медіації та судового захисту |
Порівняння підготовлено за чинним КЗпП та офіційним висновком комітету щодо законопроєкту №16010.
Чи збільшиться відпустка до 28 днів за новим Трудовим кодексом
Однією з найбільш помітних змін є пропозиція збільшити мінімальну тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки з 24 до 28 календарних днів. За чинною статтею 75 КЗпП щорічна основна відпустка для більшості працівників становить щонайменше 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік. У проєкті №16010 відповідна мінімальна гарантія передбачена статтею 135. Парламентський комітет підтвердив саме збільшення на чотири календарні дні.
Для працівника, який нині має стандартні 24 дні, практична різниця виглядатиме так:
- Чинна мінімальна гарантія — 24 календарні дні.
- Запропонована мінімальна гарантія — 28 календарних днів.
- Різниця — чотири додаткові календарні дні.
- Остаточне право на нову тривалість виникне лише після набрання чинності відповідними положеннями ухваленого кодексу.
Водночас не слід вважати, що всі працівники України зараз мають лише 24 дні відпустки. Для окремих категорій закон передбачає довшу основну або додаткові відпустки. Наприклад, працівники з інвалідністю, неповнолітні та окремі працівники освіти мають спеціальні гарантії. Міністерство економіки пояснювало, що запропоновані 28 днів є нижньою межею, а не підставою скорочувати вже встановлені довші відпустки.
Чи можна вже зараз вимагати 28 днів відпустки
Ні, лише на підставі законопроєкту №16010 цього зробити не можна. Якщо працівник має право на 24 дні за чинними нормами, новий проєкт ще не збільшує цей мінімум. Проте 28 днів або більше можуть бути передбачені чинним трудовим чи колективним договором, спеціальним законом або іншим нормативним актом. Тому потрібно перевірити не тільки загальну норму КЗпП, а й умови свого трудового договору, колективної угоди та галузеве законодавство.
Приклад. Бухгалтерка пише заяву на 28 днів щорічної відпустки, посилаючись на новини про кодекс. Роботодавець має право надати лише 24 дні: проєкт №16010 не є законом, а заява з посиланням на нього не створює обов’язку для підприємства.
Що буде з відпустками під час воєнного стану
Під час воєнного стану поряд із КЗпП діє спеціальний Закон №2136-IX. Він установлює окремі правила організації трудових відносин і надання відпусток. У 2026 році значення має також рішення Конституційного Суду №3-р/2026 від 19 травня, яке стосувалося окремих обмежень відпусток у період воєнного стану. Тому механічно переносити старі пояснення про можливість не оплачувати або не надавати дні понад 24 без урахування цього рішення неправильно.
Навіть якщо новий кодекс буде ухвалений, порядок взаємодії його норм зі спеціальними правилами воєнного стану потрібно буде перевіряти за остаточною редакцією.
Чи буде обов'язковий письмовий трудовий договір для кожного працівника
Урядовий проєкт пропонує зробити письмовий трудовий договір основним інструментом оформлення трудових відносин. У ньому мають бути визначені істотні умови роботи, права й обов'язки сторін, оплата праці та інші необхідні положення. Це важливо для працівників, які сьогодні мають наказ про прийняття на роботу, але не завжди володіють окремим документом, де детально викладено всі умови зайнятості.
Проте твердження, що чинний КЗпП взагалі не передбачає письмових договорів, було б помилковим. Стаття 24 вже встановлює випадки, у яких письмова форма обов'язкова. Крім того, роботодавець не може законно допустити працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин і повідомлення відповідного державного органу за встановленою процедурою. У проєкті запропоновано систематизувати письмове та електронне оформлення, зробивши конкретні домовленості між працівником і роботодавцем зрозумілішими.
Що повинно бути зрозуміло з трудового договору
- Найменування роботодавця та дані працівника.
- Посада або трудова функція.
- Дата початку роботи.
- Місце або формат виконання роботи.
- Умови оплати праці.
- Тривалість робочого часу й відпочинку.
- Порядок надання відпусток.
- Умови зміни трудової функції.
- Строк дії договору, якщо він строковий.
- Передбачений законом порядок припинення трудових відносин.
Конкретний обов'язковий перелік визначатиме остаточна редакція кодексу, якщо її ухвалять. У матеріалі про законопроєкт також згадується перехідний період для переоформлення трудових відносин: один рік для більшості роботодавців та два роки для підприємств із понад тисячею працівників. Ці строки слід розглядати саме як запропоновану перехідну модель, а не вже чинний обов'язок працівників підписати нові договори до певної дати.
Чи потрібно зараз перепідписувати трудовий договір
Ні. Станом на 16 листопада 2026 року законопроєкт №16010 не створює такого обов'язку. Якщо роботодавець пропонує новий документ уже зараз, працівник має перевірити, чи не змінюються в ньому оплата, посада, робочий час або інші істотні умови. Саме посилання на майбутній Трудовий кодекс не є достатньою підставою вимагати погодження на будь-які нові умови.
Приклад. Менеджерові пропонують «терміново перепідписати договір під новий кодекс» з гіршими умовами. Підписувати не обов’язково: зміна істотних умов праці за чинним КЗпП можлива лише з попередженням щонайменше за два місяці, а відмова від нових умов не дає права звільнити за порушення дисципліни.
Які дев'ять видів трудових договорів передбачає новий кодекс
Однією з центральних ідей проєкту є систематизація трудових договорів. У висновку парламентського комітету прямо зазначено, що стаття 54 законопроєкту визначає дев'ять їхніх видів і дозволяє поєднувати умови договорів різних типів. Практичне значення реформи полягає в тому, що трудові відносини можуть відрізнятися за тривалістю, режимом роботи, місцем виконання завдань і формою організації зайнятості.
Наприклад, одному працівникові потрібен постійний договір із фіксованим графіком, іншому — дистанційна робота, а третьому — тимчасова зайнятість із конкретним обсягом завдань. Однак різні види договорів не повинні автоматично означати різні базові права на оплату праці, безпеку та законний захист. Особливо важливо, що проєкт дозволяє комбінувати умови. Наприклад, у договорі можуть поєднуватися положення про дистанційну роботу та інші допустимі особливості зайнятості.
Не варто плутати таке поєднання з автоматичним правом працювати необмежену кількість годин або скасуванням гарантій відпочинку.
Чи зміняться правила дистанційної роботи та роботи з дому
Дистанційна робота вже офіційно врегульована українським законодавством. Стаття 60-2 КЗпП визначає її як форму організації праці, за якої робота виконується поза приміщеннями роботодавця, у місці за вибором працівника, із використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Надомна робота також уже має окреме правове регулювання в статті 60-1. Тому новий кодекс не створює ці форми зайнятості з нуля. Його завдання — включити чинні й додаткові правила до єдиної сучасної системи.
Яка різниця між дистанційною та надомною роботою
Дистанційна робота передбачає виконання завдань поза робочим приміщенням роботодавця, із можливістю вибору місця працівником у межах законних та договірних умов. Надомна робота пов'язана з виконанням роботи за визначеним робочим місцем поза виробничими приміщеннями роботодавця, із відповідними правилами його організації. Наприклад, працівник ІТ-компанії може дистанційно виконувати завдання з різних місць, тоді як надомна робота може бути пов'язана зі спеціально організованим місцем удома.
Однак реальні права й обов'язки визначаються не назвою в оголошенні про вакансію, а змістом належно оформленого трудового договору.
Що пропонують змінити для працівників, які постраждали від мобінгу
Парламентський комітет звернув увагу на важливе уточнення урядової редакції: стаття 63 проєкту передбачає полегшення тягаря доказування для працівника, який просить тимчасово перевести його на дистанційну роботу через мобінг або харасмент. Це суттєвіше, ніж загальна теза про «можливість працювати з дому». Ідеться про додатковий механізм захисту людини, яка зазнає цькування або домагань на роботі.
Водночас такий механізм поки лише пропонується. Чинні права працівника потрібно визначати за КЗпП та іншими законами, а не за ще не ухваленою статтею нового кодексу.
Чи з'явиться погодинна мінімальна зарплата за новим Трудовим кодексом
Погодинна мінімальна заробітна плата вже існує в Україні. Тому повідомлення про її запровадження «вперше» є неточним. Закон про Державний бюджет на 2026 рік встановив два показники мінімальної заробітної плати:
| Показник | Розмір із 1 січня 2026 року |
|---|---|
| Мінімальна зарплата за місяць | 8647 грн |
| Мінімальна зарплата за годину | 52 грн |
Ці суми встановлено статтею 8 Закону №4695-IX. Насправді законопроєкт №16010 пропонує змінити механізм визначення мінімальної заробітної плати. За офіційним повідомленням профільного комітету, стаття 157 проєкту передбачає її встановлення у відсотках до середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності в середньому по економіці за відповідний базовий період. Розмір відсотка визначатиме уряд.
Мета такого підходу — пов'язати встановлення мінімальної зарплати з визначеними економічними показниками. Але конкретний фінансовий ефект для працівників залежатиме від остаточної формули, урядових рішень і майбутніх показників зарплати. Тому не можна стверджувати, що ухвалення кодексу автоматично підвищить мінімальну зарплату на певну суму чи відсоток.
Чи скасують фіксований графік і дозволять працювати без визначених годин
Трудовий договір із нефіксованим робочим часом уже передбачений статтею 21-1 КЗпП. Це спеціальний формат, за якого конкретний час виконання роботи залежить від її надання роботодавцем відповідно до умов договору. Але це не означає повної відсутності трудових гарантій. Чинне законодавство визначає правила мінімальної оплати, повідомлення працівника про роботу, базові години й дні, а також обмеження щодо використання таких договорів.
Зокрема, стаття 21-1 передбачає мінімальну оплату за 32 години на місяць за встановленими правилами навіть у ситуаціях, коли роботодавець надав менший обсяг роботи. Також діють кількісні обмеження використання таких договорів одним роботодавцем. Отже, новий кодекс не створює можливість нефіксованої зайнятості вперше, а інтегрує її до загальної системи трудових договорів.
Для працівника головне — перевірити, як оплачуються фактично відпрацьовані години, який мінімальний обсяг роботи гарантується і за який час роботодавець має повідомляти про завдання.
Що таке агентська робота і як її пропонують оформлювати
Законопроєкт передбачає спеціальний трудовий договір про тимчасову агентську роботу. Йдеться про модель, у якій працівник укладає договір із агентством тимчасового працевлаштування, а фактично виконує завдання в іншої компанії. Наприклад, підприємству потрібні працівники на кілька місяців для виконання сезонного замовлення. Агентство оформлює трудові відносини з працівниками, а компанія-замовник організовує конкретну роботу відповідно до встановленої правової моделі.
Статті 67–75 проєкту присвячені саме такому формату. Для працівника потрібно буде чітко розуміти:
- Хто є його юридичним роботодавцем.
- Хто нараховує й виплачує зарплату.
- Хто організовує робочий процес.
- Хто відповідає за безпечні умови праці.
- Яка тривалість направлення до іншої компанії.
- Які правила припинення або завершення тимчасової роботи.
- Як вирішується спір із агентством або компанією-замовником.
Водночас агентська зайнятість не є абсолютно невідомою українському праву. Низка механізмів залучення працівників через посередників уже регулюється чинним законодавством. Новий кодекс має намір чіткіше описати відповідний трудовий договір.
Що зміниться для батьків із дітьми: відпустки та гарантії зайнятості
Окремий блок проєкту стосується працівників, які виховують дітей, вагітних жінок і працівниць після народження дитини. Однією з найсуттєвіших пропозицій є нова модель оплачуваної відпустки для догляду за дитиною. Урядова редакція передбачає загалом чотири місяці такої відпустки, яку батьки зможуть використовувати до досягнення дитиною восьмирічного віку.
За повідомленням парламентського комітету, модель передбачає по два місяці для кожного з батьків. Це відображає принцип, за яким догляд за дитиною не повинен автоматично розглядатися як виключно обов'язок матері. Однак чотиримісячну оплачувану відпустку за проєктом не можна ототожнювати з чинною відпусткою для догляду за дитиною до трьох років. Це різні правові механізми, і остаточне співвідношення відповідних гарантій залежатиме від ухваленого законодавства.
Які зміни для батьків пропонуються
- Запровадити окрему оплачувану модель відпустки для догляду за дитиною.
- Передбачити можливість її використання до восьмирічного віку дитини.
- Закріпити індивідуальні права кожного з батьків на відповідну частину відпустки.
- Систематизувати гарантії для вагітних працівниць.
- Уточнити правила щодо працівниць, які нещодавно народили або вигодовують дитину.
- Детальніше врегулювати скорочений і неповний робочий час для визначених категорій.
- Зберегти спеціальні механізми захисту материнства та батьківства в трудових відносинах.
Водночас було б неправильно стверджувати, що чоловіки сьогодні взагалі не мають права на відпустку у зв'язку з народженням дитини. В українському законодавстві вже існує відповідна одноразова оплачувана відпустка тривалістю до 14 календарних днів за встановлених умов.
Чи дозволять вагітним працювати вночі та понаднормово
Це один із пунктів, який потребує особливо уважного читання. Головний парламентський комітет прямо повідомив, що порівняно з попередньою урядовою редакцією в проєкті №16010 пом'якшено окремі обмеження щодо залучення вагітних працівниць, жінок, які нещодавно народили, та працівниць, які вигодовують дитину, до нічних, понаднормових робіт і роботи у вихідні.
Запропонований підхід передбачає можливість такого залучення за письмової згоди працівниці та за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям. Відповідні положення зазначено у статтях 119, 120 і 130 проєкту. Це означає відмінність між чинними заборонами й запропонованою моделлю індивідуальної згоди. Але поки законопроєкт не ухвалено, роботодавець не може посилатися на ці майбутні положення як на вже чинний дозвіл залучати працівницю до відповідних робіт.
Для юридичної оцінки потрібно враховувати чинні спеціальні гарантії КЗпП та законодавства про працю в умовах воєнного стану.
Як новий Трудовий кодекс пропонує захищати від мобінгу та домагань
Мобінг — систематичне тривале цькування працівника в колективі, яке може проявлятися в психологічному або економічному тиску, приниженні чи створенні ворожої атмосфери. Українське законодавство вже містить заборону мобінгу. Тому твердження, що захист від нього з'явиться лише після ухвалення нового кодексу, не відповідає чинному правовому регулюванню. Урядовий проєкт пропонує деталізувати поняття мобінгу та харасменту, а також окремі механізми захисту.
Суттєве доповнення стосується тимчасового переведення на дистанційну роботу працівника, який повідомляє про мобінг або домагання. Проте навіть після ухвалення кодексу кожний випадок потребуватиме правової оцінки: звичайний робочий конфлікт, обґрунтоване дисциплінарне зауваження та систематичне цькування не є автоматично тотожними ситуаціями.
Що робити працівнику, якого цькують на роботі вже зараз
- Зафіксувати конкретні випадки, дати та обставини.
- Зберегти законно отримані листування й документи.
- Перевірити внутрішній порядок повідомлення про мобінг.
- Подати письмове звернення роботодавцю, якщо це безпечно й доречно.
- За потреби звернутися до Держпраці.
- Отримати правничу консультацію.
- Якщо є ознаки іншого правопорушення, звернутися до відповідних правоохоронних органів.
Не потрібно чекати ухвалення нового кодексу, щоб користуватися правами, які вже передбачає чинне законодавство.
Що зміниться для студентів і неповнолітніх працівників
Студентський трудовий договір уже передбачений чинним КЗпП. Водночас проєкт №16010 пропонує окремий учнівський трудовий договір для поєднання роботи з навчанням безпосередньо на робочому місці. За повідомленням парламентського комітету, стаття 61 передбачає можливість укладення такого договору з особою від 14 років на строк до шести місяців. Працівнику має бути призначений наставник із числа досвідчених і кваліфікованих співробітників. Основні запропоновані елементи:
- Поєднання виконання трудових завдань із навчанням.
- Оформлення спеціального виду договору.
- Визначення строку договору до шести місяців.
- Участь наставника.
- Дотримання спеціальних трудових гарантій для неповнолітніх.
- Визначення прав та обов'язків сторін.
При цьому вік 14 років не означає дозволу залучати неповнолітнього до будь-яких робіт, нічних змін або небезпечних виробничих процесів. Чинні обмеження щодо дитячої праці та захисту неповнолітніх мають самостійне юридичне значення. Освітній комітет Верховної Ради саме тому звернув увагу на необхідність додатково опрацювати відповідні гарантії.
Чи зміняться правила звільнення за новим Трудовим кодексом
Проєкт переглядає значну частину регулювання трудових договорів і припинення трудових відносин. Але сам факт існування нового законопроєкту не означає, що роботодавець уже може звільняти працівників за іншими правилами. Сьогодні підстави припинення трудового договору визначаються чинним КЗпП та спеціальними законами. Зокрема, мають значення статті 36, 38, 39, 40 і 41 КЗпП залежно від конкретної ситуації.
Працівник може звільнятися за власним бажанням, сторони можуть припиняти договір за угодою, а роботодавець — застосовувати лише передбачені законом підстави та належну процедуру. Для правової оцінки звільнення важливо встановити:
- На якій підставі припинено трудові відносини.
- Чи відповідає вона фактичним обставинам.
- Чи правильно оформлено документи.
- Чи дотримано передбачених законом строків повідомлення.
- Чи застосовуються спеціальні гарантії для працівника.
- Чи проведено остаточний розрахунок.
- Чи виплачено компенсацію за невикористані дні відпустки.
- Чи не порушено право працівника на оскарження.
Новий кодекс може змінити окремі процедури, але точні майбутні правила необхідно оцінювати за остаточно ухваленою редакцією, а не за загальними повідомленнями про спрощення трудових відносин.
Чи може роботодавець звільнити працівника через майбутній кодекс
Ні. Саме очікування законодавчої реформи не є окремою законною підставою для звільнення. Якщо роботодавець заявляє, що нові правила «вже дозволяють» припинити договір без чинних гарантій, працівник має право вимагати конкретну правову підставу з посиланням на норму, яка дійсно набрала чинності.
Приклад. Працівника звільнили 3 березня, але повний розрахунок виплатили лише 20 квітня. За чинним КЗпП він може вимагати середній заробіток за весь час затримки, але не більше ніж за шість місяців, а в суді не платитиме судового збору.
Які зміни пропонують для трудових спорів та захисту працівників
Проєкт передбачає систематизацію способів вирішення індивідуальних трудових спорів. За офіційним описом парламентського комітету, стаття 237 виділяє переговори, медіацію та судовий розгляд. Медіація — це спосіб врегулювання спору за участю нейтрального посередника. Її призначення полягає в допомозі сторонам досягти взаємоприйнятного рішення без нав'язування результату. У трудовому спорі це може стосуватися умов роботи, непорозумінь щодо виконання договору або інших питань, які сторони можуть законно врегулювати.
Однак медіацію не можна сприймати як механізм, що автоматично позбавляє людину права звернутися до суду. Під час розгляду трудових спорів необхідно враховувати строки звернення, особливості доказування, спеціальні гарантії та характер заявлених вимог. Особливо це стосується спорів про звільнення, невиплату зарплати, дискримінацію чи мобінг.
Що зміниться для роботодавців: цифрові документи, перевірки та визначення трудових відносин
Для роботодавців реформа передбачає не лише нові типи договорів, а й зміну підходу до перевірки того, чи є відносини трудовими. У статті 38 проєкту наведено вісім ознак трудових відносин. За офіційним описом парламентського комітету, наявність щонайменше п'яти з них передбачається як критерій їх визначення. Це важливо для ситуацій, коли компанія фактично використовує найману працю, але оформлює її як цивільно-правові послуги.
Однак до ухвалення кодексу цей запропонований кількісний критерій не може автоматично застосовуватися як чинне правило. Для бізнесу також передбачено ширше використання електронного документообігу, включно з укладенням договорів в електронній формі та цифровим ознайомленням працівників із кадровими документами.
Щодо державного контролю проєкт пропонує оновлені правила інспекцій праці та підхід, заснований на запобіганні порушенням і виробничим ризикам. Проте конкретний порядок перевірок залежатиме від остаточного тексту та пов'язаних нормативних актів.
Які положення нового Трудового кодексу викликають потребу в доопрацюванні
Урядова редакція не отримала безумовної підтримки всіх парламентських структур. Головний комітет рекомендував прийняти її за основу з подальшим доопрацюванням. Комітет із питань освіти й науки окремо проаналізував зауваження Міністерства освіти, освітнього омбудсмена, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, наукових установ і профспілки працівників освіти та науки. Серед конкретних питань для подальшого опрацювання:
- Збереження спеціальних трудових гарантій педагогів.
- Тривалість відпусток педагогічних і наукових працівників.
- Захист неповнолітніх від небезпечної праці.
- Співвідношення нового кодексу зі спеціальними законами про освіту.
- Регулювання навчання й роботи учнів та студентів.
- Порядок атестації й стажування наукових працівників.
- Узгодження процедур із чинними правовими гарантіями.
Тому в остаточній редакції можуть змінитися окремі статті, строки та механізми.
Що робити працівникам уже зараз, поки новий кодекс не ухвалено
Найважливіше — користуватися чинним законодавством, не відкладаючи захист трудових прав до майбутньої реформи. Працівнику варто перевірити фактичне оформлення трудових відносин, зарплату, відпустки та страхові внески. Практичний порядок:
- Перевірити, чи офіційно оформлено трудові відносини.
- Отримати копію трудового договору або відповідних документів про прийняття на роботу.
- З'ясувати, яка тривалість щорічної відпустки належить за чинними нормами.
- Перевірити, чи правильно враховано вже використані дні.
- Отримати відомості про страховий стаж через Пенсійний фонд.
- Перевірити розмір офіційної зарплати й порядок її виплати.
- Зберегти кадрові документи та важливе робоче листування.
- У разі пропозиції змінити договір уважно прочитати нові умови.
- Якщо виник спір, звернутися за юридичною консультацією.
- Стежити за парламентським розглядом №16010, не сприймаючи законопроєкт як чинний закон.
Офіційну картку документа можна переглянути на порталі Верховної Ради — законопроєкт №16010.
Найпоширеніші запитання про новий Трудовий кодекс України
Як захистити трудові права вже зараз: поради юриста
Поки новий Трудовий кодекс обговорюють, усі спори вирішують за чинним КЗпП. Найчастіше працівники програють не через закон, а через пропущені строки та відсутність доказів.
- Зберігайте копії договору, наказів про прийняття, переведення й звільнення, а також розрахункових листів — без них важко довести розмір боргу.
- Будь-яку заяву роботодавцю подавайте письмово з відміткою про отримання або надсилайте цінним листом з описом вкладення.
- Перевіряйте в кабінеті Пенсійного фонду, чи сплачує роботодавець ЄСВ: від цього залежить ваш страховий стаж.
- Не підписуйте заяву про звільнення «за власним бажанням» під тиском — це найчастіший спосіб позбутися працівника без вихідної допомоги.
- Порушення фіксуйте скаргою до Держпраці: інспекція може провести перевірку, а її акт стане доказом у суді.
- Пам’ятайте про строки: місяць на оскарження звільнення та три місяці на інші трудові спори.
- Якщо не впевнені у своїй позиції, отримайте безкоштовну юридичну консультацію в системі безоплатної правничої допомоги за номером 0 800 213 103.
Що змінить новий Трудовий кодекс України?
Проєкт передбачає 28 днів мінімальної щорічної відпустки, систематизацію трудових договорів, нові правила електронного оформлення, агентської зайнятості, догляду за дітьми та інші зміни.
Чи ухвалили новий Трудовий кодекс у 2026 році?
Станом на 16 листопада ні. Законопроєкт №16010 очікує розгляду парламентом у першому читанні.
Коли набере чинності новий Трудовий кодекс?
Офіційної дати немає. Вона залежатиме від подальшого парламентського розгляду, остаточної редакції й визначених перехідних положень.
Чи збільшили відпустку до 28 днів?
Ні. Для більшості працівників чинна загальна мінімальна гарантія становить 24 календарні дні. Збільшення до 28 днів поки пропонується.
Чи буде обов'язковий письмовий договір?
Проєкт передбачає системне письмове оформлення трудових відносин. Але конкретні правила та строки переходу залежатимуть від ухваленого документа.
Чи дозволена дистанційна робота зараз?
Так. Вона вже врегульована статтею 60-2 КЗпП.
Чи існує погодинна мінімальна зарплата в Україні?
Так. У 2026 році вона становить 52 гривні за годину. Проєкт пропонує змінити механізм визначення мінімальної зарплати.
Чи можна працювати за договором із нефіксованим робочим часом?
Так. Цей вид договору вже регулюється статтею 21-1 КЗпП.
Чи зміняться правила для вагітних працівниць?
Проєкт передбачає окремі зміни, зокрема щодо нічної та понаднормової роботи за письмової згоди й за умови відповідності медичним рекомендаціям. Але ці положення ще не діють.
Чи отримають батьки нову оплачувану відпустку?
Проєкт передбачає спеціальну модель чотиримісячної оплачуваної відпустки для догляду за дитиною з розподілом між батьками. Остаточні правила залежатимуть від ухваленої редакції.
Чи дозволять звільняти без пояснень?
Законопроєкт не є чинною підставою для звільнення. Сьогодні роботодавці повинні застосовувати передбачені чинним законодавством підстави та процедури.
Чи потрібно вже зараз перепідписувати трудові договори?
Ні. Проєкт №16010 не набрав чинності й не створює такого обов'язку.
Що відомо про новий Трудовий кодекс станом на 16 листопада 2026 року
У Верховній Раді перебуває урядовий проєкт Трудового кодексу №16010. Профільний комітет підтримав його прийняття за основу, а Комітет із питань освіти й науки рекомендував доопрацювати окремі положення. Документ пропонує змінити мінімальну тривалість щорічної відпустки, систематизувати трудові договори, оновити механізми оплати праці й забезпечити додаткові гарантії для визначених категорій працівників.
Проте жодна із запропонованих норм не стала чинною лише внаслідок реєстрації законопроєкту або рекомендації комітету. Поки парламент не ухвалить відповідний акт і він не набере чинності, трудові права й обов'язки визначаються чинним КЗпП та спеціальними законами, зокрема щодо роботи в умовах воєнного стану.
Будьте в курсі подій у Києві, Україні та світі разом з Ukraine 7 Days: Що таке страховий стаж: скільки потрібно для пенсії у 2026 році, Безкоштовна юридична консультація в Україні: телефони та адреси бюро, а також Булінг у школі: що робити батькам.
Використані матеріали: Верховна Рада України — законопроєкт №16010 від 2 вересня 2026 року, проєкт постанови №16010/П, альтернативний законопроєкт №16010-1; Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів — повідомлення від 25 вересня 2026 року; Комітет із питань освіти, науки та інновацій — повідомлення від 28 жовтня 2026 року; Кодекс законів про працю України; Закон України №2136-IX; Закон України про Державний бюджет на 2026 рік; Рішення Конституційного Суду №3-р/2026; Міністерство економіки України.
