Які нові правила охорони праці в Україні: штрафи роботодавцям, відсторонення та звільнення працівників

Нові правила охорони праці в Україні передбачають обов'язкове оцінювання професійних ризиків на робочих місцях, документування небезпечних інцидентів, посилення відповідальності роботодавців і додаткові підстави для відсторонення працівників від виконання небезпечних робіт. Верховна Рада 12 жовтня 2026 року ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №10147 «Про безпеку та здоров'я працівників на роботі», який має замінити чинний Закон «Про охорону праці» 1992 року. За документ проголосували 246 народних депутатів. Серед передбачених нововведень — фінансові санкції, прив'язані до мінімальної заробітної плати, спеціальні служби запобігання професійним ризикам, навчання персоналу та новий порядок реагування на загрози життю і здоров'ю під час роботи, повідомляє редакція Україна 7 днів (U7) з посиланням на офіційне повідомлення Верховної Ради та картку законопроєкту №10147.
Для роботодавців одним із найбільших нововведень стане перехід від формальних інструктажів до постійного управління ризиками: компанія повинна буде встановлювати причини потенційних травм, організовувати профілактику, забезпечувати засоби захисту та вести відповідну документацію. Працівників, які відмовляються від обов'язкового навчання або не підтверджують необхідні знання, за передбачених законом обставин можуть не допустити до роботи, а після повторної невдалої перевірки — звільнити за встановленою процедурою. Станом на 23 жовтня 2026 року новий закон ще не діє: 21 жовтня ухвалений текст направили на підпис Президенту України. До його офіційного опублікування та введення в дію роботодавці й працівники мають керуватися чинним законодавством, а не застосовувати майбутні санкції достроково.
За що штрафуватимуть роботодавців за новими правилами охорони праці: оцінка ризиків, нещасні випадки та аудит
Законопроєкт №10147 змінює принцип державного регулювання безпеки праці. Замість системи, у якій основна увага приділяється виконанню нормативних інструкцій і реагуванню на вже виявлені порушення, запроваджується підхід, заснований на попередньому оцінюванні професійних ризиків. Роботодавець повинен встановлювати, які виробничі фактори можуть зашкодити працівникові, оцінювати можливі наслідки та вживати заходів до того, як станеться травмування або професійне захворювання. Такий підхід відповідає базовим принципам Директиви Ради ЄС 89/391/ЄЕС, яку Україна імплементує в межах гармонізації трудового законодавства з європейськими нормами.
Оцінка ризиків на робочому місці: що повинні перевіряти роботодавці
Професійний ризик не обмежується можливістю травмування на заводі чи будівельному майданчику. Він може виникати через несправне обладнання, небезпечну організацію робіт, хімічні речовини, надмірний шум, незручне розміщення робочого місця, несприятливий мікроклімат або відсутність належних засобів захисту. Навіть в офісному приміщенні роботодавцю необхідно враховувати ризики, пов'язані з електрообладнанням, евакуаційними шляхами, освітленням та організацією тривалої роботи за комп'ютером.
Оцінювання має починатися з конкретних умов, а не лише з назви посади. Наприклад, два працівники з однаковими професійними обов'язками можуть мати різні ризики, якщо один працює у приміщенні з належною вентиляцією, а інший — поруч із промисловим обладнанням або джерелами шкідливих речовин. Для визначення необхідних заходів важливо враховувати фактичне робоче середовище, технічний стан устаткування, характер операцій та організацію виробничого процесу.
На практиці оцінювання ризиків має охоплювати такі складові:
- Виявлення небезпек. Необхідно встановити потенційні джерела травмування, пожеж, отруєнь, професійних захворювань та інших небезпечних подій.
- Визначення працівників, які можуть постраждати. Слід враховувати не лише штатний персонал, а й особливості перебування інших осіб у робочих зонах відповідно до застосовних норм.
- Оцінювання можливих наслідків. Роботодавець має враховувати ймовірність небезпечної події, характер впливу та тяжкість потенційної шкоди.
- Вибір профілактичних заходів. Перевага надається усуненню джерела небезпеки, безпечнішій технології, технічним захисним рішенням та належній організації робіт.
- Документування. Результати оцінювання та заплановані заходи потрібно належним чином оформлювати.
- Перегляд оцінки. Після зміни обладнання, технології, умов роботи або виникнення небезпечної події необхідно перевіряти, чи залишаються попередні заходи достатніми.
Це пояснення практичного порядку управління ризиками, а не універсальний затверджений перелік документів для всіх підприємств. Конкретні форми, строки та методики визначатимуться законом і відповідними підзаконними актами.
У матеріалах щодо ухваленого закону вказується на штраф у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожне робоче місце, щодо якого відсутня необхідна оцінка ризиків. Водночас для юридично точного застосування цього розміру необхідно звіряти остаточну редакцію санкцій, порядок визначення кількості порушень та дату, з якої відповідна норма почне діяти. Не можна автоматично прирівнювати будь-який недолік оформлення документації до повної відсутності оцінювання ризиків.
Штрафи за порушення охорони праці: розміри у мінімальних зарплатах
У матеріалах до нового регулювання передбачено диференційовану відповідальність роботодавців залежно від характеру порушення. Найбільш суворі фінансові санкції пов'язані з неналежним реагуванням на тяжкі та смертельні нещасні випадки. Окрему відповідальність передбачено за невиконання встановлених обов'язків щодо оцінювання небезпек і забезпечення безпеки робочого середовища. Нижче наведено окремі санкції, зазначені в матеріалах щодо ухваленого документа. Їх не слід сприймати як уже чинні штрафи або як повний перелік усіх можливих правопорушень.
| Порушення | Передбачена санкція |
|---|---|
| Відсутність оцінювання професійних ризиків | 2 мінімальні зарплати за відповідне робоче місце |
| Неповідомлення про тяжкий або смертельний нещасний випадок | 20 мінімальних зарплат за кожного потерпілого |
| Повторне протягом року неповідомлення про такий випадок | Подвоєний розмір відповідної санкції |
| Інші порушення вимог безпеки праці | За відповідними нормами нового закону залежно від складу порушення |
У вихідних матеріалах ідеться про 14 видів фінансових санкцій. Однак повну нумерацію складів правопорушень та їхні розміри слід перевіряти за підписаним остаточним текстом, оскільки редакція законопроєкту змінювалася під час парламентського розгляду.
Для розуміння розміру можливих платежів можна використати мінімальну заробітну плату, встановлену в Україні у 2026 році, — 8 647 гривень. Цей показник підтверджує офіційне роз'яснення Державної податкової служби щодо чинних трудових штрафів.
Приклад розрахунку санкцій за мінімальною зарплатою 2026 року
| Кількість мінімальних зарплат | Сума |
|---|---|
| 1 | 8 647 грн |
| 2 | 17 294 грн |
| 5 | 43 235 грн |
| 10 | 86 470 грн |
| 20 | 172 940 грн |
| 40 | 345 880 грн |
Це арифметичний приклад, а не затверджені фіксовані суми на момент майбутнього застосування закону. Якщо санкцію визначатимуть за мінімальною зарплатою на 1 січня року виявлення порушення, то після зміни цього показника зміниться й грошовий розмір штрафу. Крім того, для окремих роботодавців можуть застосовуватися передбачені законом знижувальні коефіцієнти.
Наприклад, якщо на підприємстві не проведено обов'язкового оцінювання щодо десяти робочих місць, а відповідна санкція становитиме дві мінімальні зарплати за кожне місце, базова розрахункова сума за показником 2026 року дорівнюватиме 172 940 гривням. Якщо таке порушення буде встановлено щодо двадцяти місць, сума становитиме 345 880 гривень до можливого застосування спеціальних коефіцієнтів. Цей розрахунок не замінює рішення контролюючого органу та не враховує можливих юридичних обставин конкретної справи.
Чи зменшать штрафи малому бізнесу: коефіцієнти 0,25, 0,5 та 0,7
Для малого та середнього бізнесу передбачено перехідні механізми, які мають пом'якшити фінансове навантаження після запровадження нового регулювання. За наведеними умовами протягом перших трьох років дії відповідних положень штрафи для визначених категорій роботодавців розраховуватимуть із застосуванням знижувальних коефіцієнтів.
| Чисельність персоналу | Коефіцієнт | Частка базового штрафу |
|---|---|---|
| До 10 працівників | 0,25 | 25% |
| 11–50 працівників | 0,5 | 50% |
| 51–250 працівників | 0,7 | 70% |
| Понад 250 працівників | Спеціальний коефіцієнт цією схемою не передбачений | 100% |
Ці показники описують модель, наведену у вихідних матеріалах. Їх застосування до конкретних санкцій, правила підрахунку персоналу та початок трирічного періоду потрібно звіряти з остаточними перехідними положеннями закону. Важливо, що знижувальний коефіцієнт не скасовує самого обов'язку забезпечувати безпечні умови праці та усувати виявлені порушення.
Наприклад, базова сума штрафу у 172 940 гривень після множення на коефіцієнт 0,25 становила б 43 235 гривень, на коефіцієнт 0,5 — 86 470 гривень, а на коефіцієнт 0,7 — 121 058 гривень. Розрахунок ілюструє механізм зменшення, але не підтверджує, що всі перелічені коефіцієнти поширюватимуться на будь-який вид порушення.
Облік інцидентів без травм: навіщо фіксувати небезпечні ситуації
Одним із принципових нововведень є включення поняття інциденту до системи запобігання професійним ризикам. Йдеться про події, які створювали небезпеку, але не обов'язково призвели до тілесного ушкодження чи тимчасової непрацездатності. Під час ухвалення документа Верховна Рада окремо назвала поняття інциденту серед нових елементів регулювання.
Прикладом може бути падіння незакріпленого вантажу поруч із працівником, раптова зупинка обладнання через несправність захисної системи або пошкодження електричного кабелю без фактичного ураження струмом. Якщо ніхто не постраждав, це не означає, що подія не має значення для профілактики наступного нещасного випадку. Виявлена причина може повторитися за менш сприятливих обставин. Для підприємства практична система роботи з інцидентами може включати повідомлення відповідальної особи, фіксацію часу й місця події, опис небезпечного фактора, аналіз причин і визначення необхідних заходів. Водночас не кожне повідомлення про несправність автоматично належатиме до категорії інцидентів у юридичному значенні. Важливо користуватися визначеннями, встановленими нормативними актами.
Роботодавцям також варто відокремлювати внутрішній облік інцидентів від офіційного розслідування нещасних випадків і професійних захворювань. Це різні процедури. Наявність внутрішнього запису не може замінити передбаченого законодавством повідомлення відповідних органів, якщо сталася подія, про яку роботодавець зобов'язаний повідомити.
Служба захисту та запобігання: кому знадобиться окремий підрозділ
Новий закон передбачає розвиток системи внутрішнього управління безпекою працівників. Замість зосередження виключно на традиційній службі охорони праці запроваджується модель служби захисту та запобігання, яка має брати участь у виявленні професійних ризиків, плануванні профілактики та контролі виконання захисних заходів. Її функції не повинні обмежуватися веденням журналів інструктажів або підготовкою підприємства до чергової перевірки. За умовами, наведеними в матеріалах щодо нового закону, окремий структурний підрозділ передбачений для підприємств із чисельністю понад 300 працівників. Для роботодавців, які виконують роботи підвищеної небезпеки, відповідний поріг становить понад 50 працівників. До основних завдань такої служби належатимуть оцінювання ризиків, участь у розробленні профілактичних заходів, перевірка ефективності захисту та взаємодія з працівниками.
Чисельність підприємства впливатиме на спосіб організації служби, але не скасовуватиме відповідальності роботодавця за безпеку. Невелика компанія не може посилатися на відсутність обов'язку створити окремий підрозділ як на підставу не перевіряти небезпечні фактори. Конкретний порядок залучення внутрішніх або зовнішніх фахівців має відповідати вимогам остаточної редакції закону.
Для підприємств, які готуються до нових правил, важливо визначити не лише чисельність працівників, а й характер виконуваних робіт. Наприклад, компанія з 60 працівниками, яка здійснює роботи підвищеної небезпеки, і звичайний офіс із такою самою чисельністю персоналу можуть підпадати під різні організаційні вимоги.
Окремо передбачено зовнішній аудит системи управління безпекою щонайменше раз на п'ять років для визначених законом роботодавців. Під час такого аудиту має оцінюватися не лише наявність необхідних документів, а й фактична організація запобігання професійним ризикам. Остаточне коло суб'єктів аудиту, вимоги до аудиторів та документального оформлення результатів необхідно встановлювати за чинною на момент перевірки редакцією нормативних актів.
Нещасний випадок на виробництві: коли потрібно повідомляти Держпраці
Особливу увагу закон приділяє випадкам, у яких працівники зазнали тяжких ушкоджень або загинули. Неповідомлення компетентних органів про такі події розглядається як окреме порушення. У матеріалах щодо нового регулювання наведено санкцію в розмірі 20 мінімальних заробітних плат за кожного потерпілого, а за повторне аналогічне порушення протягом року — її подвоєння. Для роботодавця важливо розмежовувати три обставини: сам факт настання нещасного випадку, виконання обов'язку щодо його повідомлення та результати розслідування. Навіть якщо обставини травмування ще не встановлені, це не означає, що можна довільно відкладати передбачене законодавством інформування відповідних органів.
Прикладом може бути ситуація, коли працівник отримав тяжку травму під час ремонту обладнання. Роботодавець повинен організувати невідкладну допомогу, вжити заходів для запобігання додатковій небезпеці, виконати встановлений порядок повідомлення та забезпечити належне розслідування. Наявність внутрішнього журналу інцидентів не замінює повідомлення Держпраці чи інших визначених органів.
Практичні дії підприємства під час нещасного випадку мають включати:
- Невідкладне надання першої допомоги та виклик екстрених служб, якщо це необхідно.
- Усунення безпосередньої небезпеки для інших працівників без створення нових ризиків.
- Повідомлення відповідальних осіб підприємства та компетентних органів у визначеному законодавством порядку.
- Збереження інформації про обставини події, обладнання, документи та можливих свідків відповідно до встановленої процедури.
- Організацію розслідування і виконання заходів, визначених за його результатами.
Порядок розслідування виробничих нещасних випадків в Україні регламентований, зокрема, постановою Кабінету Міністрів №337 від 17 квітня 2019 року зі змінами. До введення нового закону в дію саме чинні нормативні документи визначають строки та процедури повідомлення, склад комісій, оформлення матеріалів і порядок обліку.
Роботи підвищеної небезпеки: що зміниться для підрядників і цивільно-правових договорів
Окрема зміна стосується залучення фізичних осіб до робіт підвищеної небезпеки на підставі цивільно-правових договорів. За передбаченою моделлю таке залучення обмежується, щоб роботи, які потребують спеціального навчання, допуску та організованого контролю, не виконувалися в обхід трудових гарантій. Для роботодавців це важливо під час організації будівельних, монтажних, ремонтних та інших небезпечних технологічних операцій. Наявність у договорі формулювання «надання послуг» не усуває фактичних професійних ризиків. Якщо особа виконує роботу в небезпечній зоні, використовує промислове обладнання або проводить спеціалізовані операції, необхідно визначити правомірну форму її залучення та застосовні вимоги до кваліфікації.
Перед укладанням договорів підприємству доцільно перевірити, чи належать конкретні роботи до категорії підвищеної небезпеки, які дозвільні документи необхідні, хто відповідає за інструктаж і допуск, чи передбачені медичні огляди та які правила поширюються на взаємодію з підрядниками.
При цьому заборону не слід автоматично поширювати на всі цивільно-правові договори або всі послуги, які надаються фізичними особами. Йдеться саме про визначені законодавством види робіт та конкретні умови їх виконання.
Коли працівника зможуть відсторонити або звільнити за порушення правил охорони праці
Новий закон стосується не лише обов'язків роботодавців. Він також передбачає вимоги до поведінки працівників, їхньої участі в навчанні, використання захисних засобів і підтвердження знань, необхідних для безпечного виконання професійних завдань. Найбільше практичне значення мають норми про недопуск до роботи, відсторонення та можливе припинення трудового договору після незадовільних результатів повторної перевірки знань.
Водночас відсторонення і звільнення — різні юридичні процедури. Відсторонення означає тимчасове недопущення працівника до виконання роботи за встановлених обставин. Звільнення припиняє трудові відносини й потребує самостійної законної підстави, належного оформлення та дотримання гарантій працівника.
За що можуть відсторонити від роботи без зарплати
За передбаченими новими правилами роботодавець зможе відсторонити працівника, який відмовляється від обов'язкового інструктажу, навчання або перевірки знань із питань безпеки праці. Мета такого заходу полягає в недопущенні особи до роботи, для якої вона не пройшла встановленої підготовки. Важливо, що сам факт виникнення суперечки між працівником і керівником не є достатньою підставою для відсторонення. Необхідно встановити, який саме інструктаж або навчання є обов'язковим, коли працівника мали до нього залучити, чи забезпечив роботодавець можливість його пройти та з яких причин навчання не відбулося.
Розглянемо кілька ситуацій:
| Ситуація | Що потрібно встановити |
|---|---|
| Працівник відмовився пройти обов'язковий інструктаж | Чи є інструктаж обов'язковим для конкретної роботи та чи належно його організовано |
| Працівник не склав перевірку знань | Чи проведено перевірку за встановленою процедурою та чи передбачено повторне навчання |
| Працівник не використовує необхідні засоби захисту | Які правила порушено, чи видано належні засоби та чи існує безпосередня небезпека |
| Працівник не відвідав навчання через хворобу | Чи була поважна причина та чи організовано можливість пройти навчання пізніше |
| Працівник відмовляється виконувати небезпечну роботу | Чи йдеться про обґрунтовану відмову через загрозу життю та здоров'ю |
У вихідних матеріалах ідеться про можливість відсторонення без виплати заробітної плати. Проте правомірність неоплати залежатиме від конкретної законної підстави та обставин відсторонення. Не можна ототожнювати випадок, коли працівник без поважних причин відмовляється від необхідного навчання, із ситуацією, коли роботодавець сам не організував таке навчання.
Навіть за чинним законодавством працівників, які не пройшли необхідного навчання, інструктажу та перевірки знань з охорони праці, не можна допускати до відповідної роботи. Отже, сам принцип недопуску не є абсолютно новим. Новий закон має деталізувати систему професійних ризиків, обов'язки сторін і відповідні процедури.
Повторна перевірка знань протягом місяця: коли можливе звільнення
У матеріалах щодо нового закону передбачено процедуру повторної підготовки для працівника, який не склав обов'язкову перевірку знань. Після незадовільного результату особа має пройти повторне навчання та перевірку протягом одного місяця. Якщо повторна перевірка також завершиться невдало, роботодавець за встановлених законом умов матиме право порушити питання про розірвання трудового договору. Сам місячний строк не є цілком новим для українського регулювання. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці вже передбачає повторне навчання та перевірку протягом місяця після незадовільного результату. Це положення також розглядалося Верховним Судом у справі №188/608/19.
Для правомірного застосування процедури важливі такі обставини:
- Працівника належним чином повідомили про необхідне навчання та перевірку.
- Навчання відповідало посаді, умовам роботи та встановленим нормативним вимогам.
- Результат першої перевірки зафіксували у передбачений спосіб.
- Працівникові забезпечили можливість повторної підготовки.
- Повторну перевірку провели за належною процедурою.
- Роботодавець документально підтвердив обставини, на які посилається при вирішенні питання про припинення трудових відносин.
Дві невдалі перевірки не означають, що працівника можна звільнити усно або без оформлення документів. Потрібно встановити передбачену законодавством підставу припинення трудового договору, дотриматися відповідної процедури та провести належний розрахунок. Право роботодавця розірвати договір за визначених обставин не тотожне обов'язковому автоматичному звільненню.
Працівникові, який не погоджується з результатами перевірки, доцільно зберігати документи про проходження навчання, програми підготовки, повідомлення роботодавця та матеріали, що підтверджують обставини складання іспиту. Якщо виникає спір, ці матеріали можуть мати значення для перевірки законності відсторонення або звільнення.
Чи можна звільнити працівника за одну помилку або відмову від небезпечної роботи
Закон не слід тлумачити як дозвіл на звільнення за будь-яку помилку під час роботи. Порушення технологічної процедури, незадовільний результат перевірки знань, свідоме невиконання обов'язкових вимог безпеки та відмова працювати в умовах безпосередньої небезпеки мають різну правову природу. Якщо працівник допустив помилку, роботодавець повинен оцінити її обставини. Зокрема, важливо з'ясувати, чи мав працівник належну підготовку, чи отримав необхідні інструкції, чи було обладнання справним та чи забезпечили його засобами захисту. Не кожен інцидент свідчить про особисту провину працівника.
Окремо слід розглядати ситуацію, коли людина відмовляється від виконання завдання через реальну загрозу життю або здоров'ю. Українське законодавство вже передбачає право працівника відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я, людей навколо або навколишнього середовища. Наявність такої загрози та обґрунтованість відмови оцінюються відповідно до встановлених правил. Наприклад, відмова виконувати роботу на висоті без необхідного страхувального обладнання не повинна автоматично кваліфікуватися як порушення трудової дисципліни. Роботодавець має перевірити фактичні умови, забезпечити належний захист і встановити, чи можна безпечно виконувати завдання.
Як працівникові оскаржити незаконне відсторонення або звільнення
Якщо працівника відсторонили без пояснення підстав, не допустили до повторного навчання або звільнили з порушенням процедури, він може використати передбачені законодавством механізми захисту трудових прав. Насамперед доцільно отримати копії документів, на підставі яких роботодавець ухвалив відповідне рішення. Працівникові варто письмово з'ясувати, які саме норми він нібито порушив, які навчальні заходи повинен був пройти, хто організовував перевірку та яким документом підтверджено її результат. За необхідності можна звернутися до профспілки, уповноваженого представника працівників, Держпраці або суду в межах їхньої компетенції.
Важливо враховувати процесуальні строки звернення до суду. Для спорів про звільнення вони можуть відрізнятися від строків для інших трудових вимог. Працівникові не варто відкладати отримання правової консультації, якщо він уже отримав наказ про припинення трудових відносин.
У судовому спорі значення матимуть документи про навчання, накази роботодавця, результати перевірок, посадові інструкції, пояснення сторін і докази фактичних обставин. Якщо роботодавець посилається на порушення вимог охорони праці, він повинен бути готовим підтвердити обставини, з якими закон пов'язує застосування відповідного заходу.
Які гарантії передбачено для вагітних, неповнолітніх і працівників з інвалідністю
Нове регулювання передбачає посилення уваги до працівників, для яких окремі виробничі фактори можуть створювати додаткові ризики. Зокрема, йдеться про вагітних жінок, неповнолітніх та працівників з інвалідністю. Роботодавець має враховувати особливості виконуваної роботи, потреби працівника та застосовні законодавчі гарантії.
Для вагітних працівниць важливими є обмеження щодо небезпечних і шкідливих умов, потреба в оцінюванні ризиків і передбачені законом заходи захисту. Для неповнолітніх діють спеціальні гарантії щодо умов і характеру праці. Щодо працівників з інвалідністю необхідно враховувати відповідні медичні рекомендації, індивідуальні потреби та вимоги до пристосування робочого середовища. При цьому сама належність людини до певної категорії не є підставою автоматично усувати її від роботи. Рішення повинні ґрунтуватися на законодавчих вимогах та конкретних умовах, а не на припущеннях щодо фізичних можливостей працівника.
Окремим механізмом захисту залишається право вимагати відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю. Якщо працівник постраждав через неналежне забезпечення безпечних умов, він може звертатися за захистом відповідно до законодавства. Наявність порушення, причинний зв'язок і розмір відшкодування визначаються з урахуванням фактичних обставин і застосовних норм.
Коли набуде чинності новий закон про охорону праці та як бізнесу підготуватися до перевірок
Станом на 23 жовтня 2026 року законопроєкт №10147 пройшов голосування у Верховній Раді, але нові правила ще не були введені в дію. За даними офіційної картки парламенту, 21 жовтня документ повернувся з підписом Голови Верховної Ради та був направлений Президенту України. Це означає, що парламентський етап ухвалення завершено, але для застосування нових норм необхідно враховувати подальше підписання, офіційне опублікування та передбачені законом строки.
Верховна Рада також розглядала спроби скасувати своє рішення від 12 жовтня. Після голосування народні депутати Михайло Волинець, Валентин Наливайченко та Юлія Тимошенко подали відповідні проєкти постанов. Комітет з питань Регламенту 16 жовтня розглянув ці ініціативи, а під час парламентського засідання постанови про скасування не отримали необхідної підтримки.
Що підприємствам перевірити до введення нового закону в дію
Роботодавцям, які планують підготуватися до переходу на нову систему, варто насамперед перевірити фактичний стан безпеки на підприємстві. Пріоритетом має бути усунення небезпечних умов, а вже після цього — належне документування виконаних заходів.
Практична підготовка може охоплювати кілька напрямків:
- Робочі місця. Перевірити приміщення, обладнання, електромережі, освітлення, вентиляцію, проходи та інші фактори, які можуть створювати небезпеку.
- Оцінювання ризиків. Зібрати інформацію про потенційні небезпеки, відповідальних осіб і заходи щодо їх усунення або зменшення.
- Навчання працівників. Перевірити актуальність інструктажів, посвідчень, протоколів перевірки знань та документів про спеціальну підготовку.
- Засоби індивідуального захисту. Встановити, чи відповідають вони характеру робіт, чи забезпечені ними працівники та чи застосовуються вони належним чином.
- Підрядники. Переглянути порядок допуску сторонніх виконавців до робочих зон, особливо під час робіт підвищеної небезпеки.
- Нещасні випадки та інциденти. Перевірити внутрішні процедури повідомлення, розслідування, обліку та усунення причин небезпечних подій.
- Внутрішня відповідальність. Визначити осіб, які організовують профілактичні заходи, навчання та контроль стану безпеки.
- Зміни законодавства. Відстежувати офіційне опублікування нового закону й ухвалення підзаконних актів, необхідних для його практичного застосування.
Для керівника невеликого підприємства це не обов'язково означає створення великої кількості нових посад або додаткових структур. Важливо встановити, які вимоги поширюються саме на його діяльність, чисельність працівників і характер робіт.
Компаніям, що використовують обладнання підвищеної небезпеки, доцільно окремо перевірити дозвільні документи, технічні огляди, навчання персоналу та фактичну справність захисних пристроїв. Для офісних підприємств актуальнішими можуть бути організація робочих місць, стан електричних мереж, пожежна безпека та безпечна евакуація. Необхідно також пам'ятати, що підготовка до нового закону не звільняє від виконання чинних норм. Підприємство не може відкладати усунення вже встановленої небезпеки лише тому, що нова система оцінювання професійних ризиків поки не запрацювала.
Що робити працівникові, якщо роботодавець не забезпечує безпечних умов
Працівник має право повідомляти про небезпечні умови, вимагати необхідних засобів захисту та звертатися за захистом своїх прав. Якщо обладнання несправне, робоча зона створює безпосередню загрозу або працівника змушують виконувати завдання без обов'язкового навчання, доцільно зафіксувати обставини та повідомити відповідальну особу. Практично важливо зазначити, де саме виникла небезпека, яке обладнання або виробничий процес із нею пов'язаний, коли про проблему стало відомо та які дії керівництва вже були вжиті. Якщо ситуація потребує негайного реагування, головним залишається безпечне припинення небезпечної операції відповідно до встановленого порядку.
Працівник може письмово звернутися до роботодавця із проханням усунути небезпечні фактори, організувати навчання або надати необхідні засоби захисту. За наявності трудового спору важливо зберігати копії звернень, відповідей та інших документів. Якщо проблема не вирішується, працівник може звернутися до відповідного територіального органу Держпраці. Водночас порядок державного контролю під час воєнного стану має спеціальні особливості, тому можливість і форма проведення конкретної перевірки залежать від чинного на момент звернення регулювання.
Чи стосуватимуться нові правила ФОП, офісів і дистанційних працівників
Для фізичних осіб-підприємців ключовим є те, чи використовують вони найману працю та які фактичні трудові відносини організовують. Якщо підприємець має працівників, він виконує функції роботодавця і повинен дотримуватися відповідних вимог трудового законодавства. Якщо особа працює самостійно без найманого персоналу, необхідно окремо визначати, які саме вимоги нового закону поширюються на її діяльність.
Офісний характер роботи не означає повної відсутності професійних ризиків. Серед можливих факторів — неправильне розміщення обладнання, неякісне освітлення, небезпечні електричні підключення та неналежна організація евакуаційних шляхів. Водночас рівень ризику і необхідні заходи для офісу не обов'язково будуть такими самими, як на металургійному підприємстві або будівництві. Щодо дистанційної роботи необхідно враховувати спеціальні положення трудового законодавства, які регулюють виконання завдань поза приміщеннями роботодавця. Зокрема, важливим є розподіл відповідальності за безпечне використання обладнання, яке надає компанія, та інформування працівника про необхідні правила роботи. Не слід автоматично тлумачити положення про оцінювання ризиків як необмежене право роботодавця перевіряти приватне житло працівника. Будь-які заходи контролю мають відповідати законодавству, правам людини та встановленим правилам організації дистанційної праці.
Бекграунд: чому Україна змінює закон про охорону праці 1992 року

Основний Закон України «Про охорону праці» №2694-XII ухвалили 14 жовтня 1992 року. Він став базовим документом, який визначив права працівників, обов'язки роботодавців, вимоги до організації охорони праці та державного нагляду. За понад три десятиліття документ неодноразово змінювали, однак новий законопроєкт №10147 передбачає ширше переосмислення підходу до професійної безпеки.
Його зареєстрували у Верховній Раді 13 жовтня 2023 року за ініціативою Кабінету Міністрів. У серпні 2024 року парламент ухвалив документ за основу, після чого тривало доопрацювання. Профільний комітет 8 травня 2025 року рекомендував прийняти законопроєкт у другому читанні та в цілому, а остаточне парламентське голосування відбулося 12 жовтня 2026 року.
Метою реформи є наближення української системи охорони праці до європейської моделі, заснованої на попередженні виробничих ризиків. Основним орієнтиром стала Директива Ради 89/391/ЄЕС від 12 червня 1989 року, яка встановлює загальні принципи захисту здоров'я та безпеки працівників у Європейському Союзі.
В офіційному повідомленні парламенту мету реформи сформульовано як перехід від понять «безпека праці» та «охорона праці» до європейського підходу «безпека працівника» (пресслужба Верховної Ради, 12 жовтня 2026 року). Документ передбачає запровадження термінів «професійний ризик», «інцидент», «оцінювання професійних ризиків» та «аудит системи управління безпекою». Під час парламентського обговорення законопроєкту у 2024 році голова профільного комітету Галина Третьякова повідомляла про зауваження з боку представників роботодавців і профспілок. Комітет домовився доопрацювати урядовий текст, щоб врахувати положення європейської директиви. Це зафіксовано в стенограмі парламентського засідання.
«У нас було дуже багато зауважень, в тому числі і від спільних представницьких органів як роботодавців, так і профспілок» (Галина Третьякова, виступ у Верховній Раді під час першого читання законопроєкту №10147, 2024 рік).
Після ухвалення закону 12 жовтня Державна служба України з питань праці окремо пояснила, що увага нового регулювання зосереджена на оцінюванні небезпек для конкретного працівника, визначенні тих, хто може постраждати, та виборі заходів захисту. Водночас відомство наголосило, що закон ще готується до підпису й інформацію про строки запровадження буде повідомлено окремо. Станом на 23 жовтня 2026 року ухвалений текст законопроєкту №10147 перебуває на етапі президентського підписання. Актуальний статус документа, остаточну редакцію статей, перехідні положення та подальші зміни можна перевіряти в офіційній картці законопроєкту Верховної Ради України.
Використані матеріали: Верховна Рада України, картка законопроєкту №10147, Комітет Верховної Ради з питань Регламенту, Державна служба України з питань праці, євроінтеграційний дайджест Верховної Ради, стенограма парламентського засідання, Державна податкова служба України.
Будьте в курсі подій у Києві, Україні та світі разом з Ukraine 7 Days: Що важливо знати бізнесу про укриття до 4 грудня 2026 року та роботу за жовтого рівня загрози
