Чи закріпить Україна нейтральний статус у Конституції: що відповів Зеленський

Президент України Володимир Зеленський 14 листопада 2026 року заявив, що Україна не погодиться закріплювати нейтральний статус у Конституції, оскільки така зміна не забезпечить державі довгострокових гарантій безпеки. Глава держави відповів на запитання журналістів і пояснив, що сама відсутність членства в НАТО вже не означає наявності дієвого захисту від російської агресії. Він також наголосив, що зміна Основного Закону для юридичного закріплення нейтралітету не відповідає позиції Києва, повідомляє редакція Україна 7 днів/U7.
Заява пролунала на тлі обговорення можливих умов завершення війни та майбутньої системи безпеки Європи. Російська сторона порушує питання про відмову України від вступу до НАТО, тоді як Київ наполягає на гарантіях, які реально захищатимуть країну від повторного нападу. Окреме значення має чинна редакція Конституції: з 2019 року в ній закріплений стратегічний курс на повноправне членство України в Європейському Союзі та НАТО.
Що сказав Зеленський про нейтральний статус України 14 листопада
Володимир Зеленський заявив, що Україна не розглядатиме закріплення нейтральності в Конституції як умову майбутньої мирної угоди. За його словами, якщо така вимога означає лише відмову від членства в НАТО, вона не пропонує Україні нового механізму захисту, адже країна й зараз не є членом Альянсу. Президент пояснив свою позицію під час спілкування з журналістами 14 листопада. Він також пов'язав дискусію про нейтралітет із ширшими пропозиціями щодо перебудови європейської системи безпеки.
«Якщо Путін передбачає, що в України буде зафіксована нейтральність, то цього не буде. Ми ж зараз і так не в НАТО. Якщо нейтральність взагалі передбачає, що ми не в НАТО, ми вже в цьому статусі перебуваємо» (Володимир Зеленський, спілкування з журналістами, 14 листопада 2026 року).
Глава держави поставив питання про те, які саме довгострокові гарантії безпеки отримає Україна в разі юридичного закріплення нейтралітету. Він також наголосив, що відмова від європейської інтеграції не є прийнятною частиною такого сценарію. Окремо Зеленський заявив, що питання нової архітектури безпеки Європи потрібно обговорювати після завершення війни, а не ставити його попереду врегулювання російсько-українського конфлікту.
Що означає нейтральний статус України та які обмеження він передбачає
Нейтральний статус України означає юридично закріплене зобов'язання держави дотримуватися нейтралітету в міжнародних військово-політичних відносинах. Залежно від конкретної моделі та міжнародних домовленостей це може передбачати відмову від вступу до військових союзів, участі у військових конфліктах на боці інших держав або розміщення іноземних військових баз на своїй території. Однак нейтралітет і позаблоковість не є тотожними поняттями. Позаблоковість передусім означає відсутність членства у військових союзах, тоді як нейтралітет передбачає ширші міжнародно-правові зобов'язання. Саме тому закріплення нейтрального статусу в Конституції могло б означати не просто відмову від вступу до НАТО, а зміну основних принципів зовнішньої та безпекової політики держави.

Для України це питання безпосередньо пов'язане з можливістю самостійно визначати міжнародні союзи, розвивати оборонну співпрацю та отримувати гарантії від партнерів.
| Поняття | Що означає |
|---|---|
| Нейтральний статус | Юридичне зобов'язання дотримуватися нейтралітету відповідно до визначеної моделі |
| Позаблоковий статус | Відсутність членства у військових блоках |
| Членство в НАТО | Участь у військово-політичному Альянсі з договірними зобов'язаннями союзників |
| Двосторонні гарантії безпеки | Зобов'язання окремих держав допомагати Україні відповідно до укладених угод |
| Членство в ЄС | Політична та економічна інтеграція до Європейського Союзу |
Відсутність членства в НАТО сама собою не означає, що держава має міжнародно визнаний нейтральний статус.
Що передбачає Конституція України щодо НАТО та Європейського Союзу
Чинна Конституція України не містить положення про нейтральний статус держави. Натомість Основний Закон закріплює стратегічний курс на повноправне членство в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору. Ці зміни Верховна Рада ухвалила 7 лютого 2019 року законом №2680-VIII. Вони набули чинності 21 лютого 2019 року. До Конституції внесли відповідні положення преамбули, а також статей 85, 102 і 116. Зокрема, стаття 102 визначає Президента України гарантом реалізації стратегічного курсу на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО. Стаття 85 закріплює відповідні повноваження парламенту, а стаття 116 покладає завдання реалізації цього курсу на Кабінет Міністрів.
Текст змін опублікований на офіційному порталі Верховної Ради України. Це означає, що питання нейтралітету стосується не тільки зовнішньополітичних заяв президента чи умов потенційної мирної угоди. Воно зачіпає конституційно визначений напрям державної політики.
Чи можна змінити Конституцію України заради нейтралітету
Процедура внесення змін до Основного Закону передбачає окремі вимоги. Відповідно до статей 154–159 Конституції законопроєкт можуть подати Президент або щонайменше третина народних депутатів від конституційного складу парламенту. Для змін до положень, які підпадають під статтю 155, потрібні попереднє схвалення більшістю депутатів та остаточне голосування щонайменше 300 голосами на наступній черговій сесії. Однак існує ще одне принципове обмеження. Стаття 157 прямо забороняє змінювати Конституцію під час воєнного або надзвичайного стану. Отже, навіть за наявності політичної домовленості про нейтралітет конституційні зміни не можуть бути ухвалені під час дії воєнного стану. Це юридичне обмеження, яке потрібно враховувати під час обговорення будь-яких пропозицій щодо зміни статусу України.
Чому Зеленський згадав позаблоковий статус України до 2014 року
Володимир Зеленський у своїх заявах посилається на досвід України до початку російської агресії у 2014 році. Тоді держава вже мала законодавчо визначену політику позаблоковості, однак це не запобігло окупації Криму та початку бойових дій на Донбасі. 1 липня 2010 року Верховна Рада ухвалила закон №2411-VI «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Документ визначив позаблоковість одним із принципів зовнішньої політики України. Такий підхід означав відмову від курсу на вступ до військово-політичних союзів. Після початку російської агресії парламент переглянув цей напрям. 23 грудня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон №35-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості». Він скасував законодавчі положення про позаблоковий статус.
Тексти документів доступні в офіційній базі законодавства України. Президент використовує цей історичний період як аргумент у дискусії про безпекові гарантії.
«А 2014 року в України був позаблоковий статус. Все дуже зрозуміло, чим це закінчилося. А закінчилося початком війни, окупацією півострова Крим і окупацією частини сходу України» (Володимир Зеленський, заява щодо нейтралітету України).
Цю тезу глава держави використовував, пояснюючи, чому відсутність членства у військовому союзі не можна автоматично вважати достатнім захистом від зовнішньої агресії.
Які гарантії безпеки потрібні Україні замість нейтрального статусу
Під час обговорення можливих умов завершення війни питання нейтралітету безпосередньо пов'язане з майбутніми механізмами захисту України. Київ наполягає, що гарантії безпеки мають передбачати конкретні зобов'язання партнерів, а не лише політичні декларації. Йдеться про декілька напрямів:
- Військова підтримка. Постачання озброєння, боєприпасів, систем протиповітряної оборони та засобів протидії ракетним і безпілотним атакам.
- Двосторонні безпекові угоди. Домовленості з окремими державами щодо військової, фінансової та технологічної допомоги.
- Обороноздатність України. Збереження можливості самостійно розвивати Збройні сили, оборонну промисловість і військові технології.
- Міжнародна співпраця. Продовження взаємодії з європейськими країнами, США та іншими партнерами.
- Європейська інтеграція. Продовження переговорів і виконання вимог для вступу до Європейського Союзу.
Ці напрями не є автоматичною заміною членства в НАТО. Їхня юридична сила, обсяг допомоги та механізми реагування залежать від змісту конкретних міжнародних угод. Під час попередніх заяв 25 жовтня 2026 року Зеленський також наголошував, що Росія не може визначати умови безпеки України.
«Наші гарантії безпеки – це наші гарантії безпеки. Вони не можуть бути надиктовані російською стороною» (Володимир Зеленський, інтерв'ю «ТСН.Тиждень», 25 жовтня 2026 року). Укрінформ.
У тому самому інтерв'ю президент заявив, що обмеження чисельності української армії та закріплення нейтрального статусу не є прийнятними умовами переговорів. Він також наголосив, що питання територій має розглядатися на рівні лідерів держав.
Чому питання нейтралітету пов'язане з переговорами про завершення війни
Вимога щодо нейтрального статусу України є частиною ширшої дискусії про майбутній порядок безпеки в Європі. Росія наполягає на обмеженні євроатлантичного курсу України та висуває вимоги щодо присутності сил НАТО поблизу своїх кордонів. У заяві 14 листопада Зеленський окремо згадав пропозиції щодо нової архітектури європейської безпеки. За його словами, передчасне обговорення такої моделі до завершення війни може відвернути увагу від безпосередніх умов припинення бойових дій і надання Україні гарантій.
Президент також заявив, що рішення щодо майбутньої системи безпеки Європи мають ухвалювати європейські країни, які входять до НАТО, а не окремі держави без узгодження з іншими союзниками. За інформацією «Інтерфакс-Україна», Зеленський описав послідовність дій так: спочатку припинення вогню, потім завершення війни та надання Україні гарантій безпеки, після чого можна переходити до ширшого обговорення змін у європейській системі безпеки. Це розмежовує два питання: умови завершення російсько-української війни та майбутню модель безпеки всього європейського континенту.
Що відомо про позицію України щодо нейтралітету
Станом на 14 листопада 2026 року Володимир Зеленський публічно відкинув пропозицію закріпити нейтральний статус України в Конституції. Чинний Основний Закон передбачає стратегічний курс на членство в ЄС і НАТО, а стаття 157 забороняє його змінювати під час воєнного стану. У переговорах про завершення війни Київ пов'язує питання безпеки з конкретними гарантіями, спроможністю української армії та правом держави самостійно визначати зовнішньополітичний курс. Саме ці питання залишаються центральними в дискусії про можливі умови майбутньої мирної угоди.
Часті запитання про нейтральний статус України

Що таке нейтральний статус України?
Це юридично визначений статус, який передбачає дотримання державою нейтралітету в міжнародних військово-політичних відносинах. Конкретні обмеження та зобов'язання залежать від правової моделі й міжнародних домовленостей.
Чи закріплений нейтральний статус у Конституції України?
Ні. Конституція України закріплює стратегічний курс на повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО. Положення про нейтралітет у чинному Основному Законі відсутнє.
Чому Зеленський відмовився від нейтрального статусу?
Президент пояснив, що нейтралітет не забезпечить Україні довгострокових гарантій безпеки. Він також нагадав про позаблоковий статус до 2014 року, який не запобіг російській агресії.
Чи була Україна нейтральною до 2014 року?
У 2010–2014 роках Україна законодавчо дотримувалася політики позаблоковості. Однак цей статус не тотожний повноцінному міжнародно-правовому нейтралітету.
Чи можна змінити Конституцію України під час війни?
Ні. Стаття 157 Конституції прямо забороняє внесення змін до Основного Закону в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Чи означає нейтралітет відмову від вступу до ЄС?
Не обов'язково. Європейський Союз є політичним та економічним об'єднанням, а не військовим альянсом. Однак конкретна модель нейтралітету може містити додаткові обмеження, які потрібно оцінювати окремо.
Чи погодиться Україна на нейтралітет у мирній угоді?
14 листопада 2026 року Зеленський заявив, що Україна не погодиться закріплювати нейтральний статус у Конституції. Він також наголосив, що гарантії безпеки не можуть визначатися російською стороною.
Використані матеріали/// Конституція України, закон №2680-VIII про стратегічний курс на членство в ЄС і НАТО, закон №35-VIII про відмову від політики позаблоковості, повідомлення Інтерфакс-Україна від 14 листопада 2026 року, інтерв'ю Володимира Зеленського «ТСН.Тиждень» від 25 жовтня 2026 року, матеріал Укрінформу.
Будьте в курсі подій у Києві, Україні та світі разом з Ukraine 7 Days: Концерти українських артистів у Німеччині 2026: Бумбокс, The HARDKISS, 5’nizza, ДахаБраха та Скрябін






