u7-logo
u7-logo
Оренда квартири у Святопетрівському, вул. Теплична. Рієлтор Сабіна: 066 490 21 37.

Критерії критичності підприємств у 2026 році – що змінилося, кому дадуть статус і як зберегти бронювання працівників

Нові критерії критичності підприємств у 2026 році: 13 критичних сфер, вимоги Мінекономіки, фінансові показники, підтвердження статусу, бронювання працівників, квоти та строки продовження критичності.

Нові критерії критичності 2026 року змінюють підхід до визначення підприємств, які мають право на статус критично важливих для економіки та забезпечення життєдіяльності населення. 23 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про перегляд галузевих і регіональних вимог, створення Координаційного центру з організації бронювання та уточнення підстав для надання такого статусу. Тепер відповідності фінансовим показникам або галузевим умовам недостатньо: підприємство має довести, що припинення його роботи завдасть шкоди обороноздатності, життєзабезпеченню населення, критичній інфраструктурі або макрофінансовій стійкості держави. Про зміни, які впливають на бронювання працівників, порядок підтвердження статусу та ризик його втрати повідомляє редакція Україна 7 днів (U7).

Станом на 15 листопада Мінекономіки повідомило, що близько 90% державних органів, зокрема всі міністерства та обласні військові адміністрації, уже переглянули галузеві критерії. Наступними етапами визначені державна реєстрація оновлених актів, перевірка підприємств, які користувалися попередніми підставами, та планове підтвердження критичності. Окремо уряд передбачив перегляд граничної частки бронювання для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів. Для роботодавців це означає необхідність перевірити не тільки чинне рішення про критичність, а й конкретну галузеву підставу, за якою його було отримано. Міністерство економіки та довкілля України+2

Що змінилося у критеріях критичності підприємств у листопаді 2026 року

Основна зміна полягає в тому, що уряд посилив зв'язок між статусом критично важливого підприємства та реальним впливом його діяльності на державу. Раніше підприємства насамперед підтверджували відповідність установленим фінансовим, зарплатним, галузевим або іншим показникам. Тепер додатково потрібно обґрунтувати, чому безперервна робота конкретної компанії необхідна в умовах воєнного стану.

Рішення Кабміну від 23 жовтня 2026 року передбачає перегляд галузевих і регіональних вимог. Центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації отримали десятиденний строк після набрання змінами чинності для перегляду відповідних критеріїв. Оновлені вимоги мають погоджуватися Координаційним центром з організації бронювання.

Ключовий нюанс полягає в тому, що перегляд критеріїв не означає автоматичного скасування всіх раніше виданих рішень. Підприємства, які отримали статус за підставами, що залишилися чинними, зберігають його. Натомість компанії, чиї підстави більше не відповідають оновленим вимогам, можуть пройти повторну оцінку та подати документи за іншими доступними критеріями. Міністерство економіки та довкілля України+1

Які підприємства можуть отримати статус критично важливих у 2026 році

Оновлені критерії критичності підприємств передбачають особливу увагу до сфер, безперервна робота яких необхідна для оборони, енергетики, виробництва, інфраструктури та забезпечення населення. У роз'ясненні від 12 листопада Мінекономіки навело 13 напрямів діяльності, які враховуються під час визначення критичної важливості. До них належать:

  1. Оборонно-промисловий комплекс (ОПК).
  2. Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК).
  3. Аварійно-рятувальні служби.
  4. Добувна промисловість.
  5. Переробна промисловість.
  6. Будівництво.
  7. Агровиробництво та продовольча безпека.
  8. Транспорт і логістика.
  9. Інформаційні технології.
  10. Зв'язок.
  11. Банківська діяльність.
  12. Охорона здоров'я.
  13. Роздрібна торгівля.

Цей перелік визначає сфери, діяльність яких може мати критичне значення в особливий період. За необхідності його дозволено розширювати за поданням профільного центрального органу виконавчої влади або ОВА, погодженим із Координаційним центром. Міністерство економіки та довкілля України+1 Самої реєстрації підприємства в одному з перелічених секторів недостатньо: необхідно підтвердити фактичну діяльність і значення цієї роботи для держави.

Чи може отримати критичність звичайне приватне підприємство

Так. Приватна форма власності сама по собі не виключає можливості отримати статус критично важливого. Значення мають напрям роботи, відповідність установленим показникам і документальне обґрунтування наслідків зупинення діяльності.

Наприклад, приватна компанія, яка виробляє комплектувальні для оборонної промисловості, може доводити необхідність безперервного виробництва через контракти, обсяги постачання та залежність замовників від її продукції. Підприємство, яке забезпечує перевезення продовольства або медичних вантажів, може підтверджувати свою роль договорами, маршрутами, обсягами перевезень і характеристиками послуг.

Для виробника будівельних матеріалів важливими можуть бути поставки продукції для відновлення об'єктів інфраструктури. Для медичної компанії, яка постачає лікарські засоби, значення матимуть договори з медичними установами та фактичні обсяги забезпечення. Водночас не кожна компанія, яка працює в ІТ, торгівлі, будівництві або логістиці, автоматично отримує право на критичність. Потрібно показати, чому саме її діяльність відповідає державним потребам в особливий період.

Нові критерії критичності Мінекономіки – що потрібно довести підприємству

Найсуттєвіше нововведення стосується обґрунтування наслідків припинення роботи. Роботодавець повинен показати, що зупинка діяльності підприємства спричинить шкоду хоча б одному з визначених напрямів державного функціонування. Йдеться про чотири підстави:

  • обороноздатність держави;
  • життєзабезпечення населення;
  • роботу об'єктів критичної інфраструктури;
  • макрофінансову стійкість держави.

Це означає, що підприємству недостатньо надати довідку про сплачені податки, кількість працівників або фінансовий оборот. Потрібно пояснити, який саме державний або суспільний інтерес залежить від його безперервної роботи.

Як підготувати обґрунтування критичності

Обґрунтування має бути конкретним і підтверджуватися документами. Загальні твердження про важливість компанії для економіки не замінюють доказів її фактичної ролі. До пакета документів залежно від діяльності можуть входити:

  • договори з державними замовниками та підприємствами критичної інфраструктури;
  • контракти на постачання продукції для оборонного сектору;
  • документи про обсяги виробництва та поставок;
  • відомості про кількість споживачів або територій обслуговування;
  • документи про виконання робіт для енергетичних, транспортних і комунальних об'єктів;
  • підтвердження відсутності альтернативного постачальника;
  • інформація про наслідки припинення виробництва або надання послуг;
  • фінансова та податкова звітність;
  • відомості про працівників, необхідних для виконання критичних функцій.

Наприклад, підприємство, яке обслуговує електромережі, має пояснити, які саме ділянки інфраструктури залежать від його ремонтних бригад, скільки об'єктів воно обслуговує та які наслідки матиме припинення робіт. Для виробника продовольства доцільно показати обсяги виробництва, географію постачання та значення продукції для забезпечення населення. Найсильніше обґрунтування пов'язує конкретну функцію підприємства з конкретним ризиком для держави у разі її припинення.

Чи достатньо відповідати фінансовим критеріям

Ні, після оновлення правил фінансові показники не є самостійним доказом критичної важливості. Вони залишаються частиною загальної системи оцінювання, але підприємство має відповідати й новим вимогам щодо галузевої належності та суспільного значення своєї діяльності. Тому компанія з великим оборотом, значними податковими платежами та високою середньою зарплатою не повинна автоматично розраховувати на статус. Якщо її діяльність не відповідає актуальним вимогам або немає належного обґрунтування наслідків зупинення, фінансові показники не компенсують цю невідповідність.

Які фінансові та зарплатні показники враховують під час визначення критичності

Основою процедури залишається постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76. Саме нею затверджено порядок бронювання військовозобов'язаних і критерії визначення підприємств, критично важливих для економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Постановою передбачено декілька критеріїв оцінювання. Серед них:

  • сплата податків і єдиного соціального внеску;
  • валютні надходження від експорту;
  • стратегічне значення для економіки та безпеки;
  • важливість для окремої галузі або територіальної громади;
  • відсутність заборгованості зі сплати податків;
  • рівень середньої заробітної плати;
  • виконання спеціальних завдань або договорів для державних потреб.

Для окремих категорій підприємств застосовуються спеціальні умови. Тому не можна використовувати один універсальний перелік документів для виробника, банку, аграрної компанії, лікарні та транспортного оператора.

Зарплатний критерій і відсутність податкового боргу

Рівень оплати праці залишається одним із важливих показників. Постанова № 692 від 30 травня 2026 року змінила відповідний зарплатний поріг у критерії для окремих підприємств із 2,5 до трьох мінімальних заробітних плат. Також зміни торкнулися окремих підприємств, які працюють на територіях можливих або активних бойових дій чи тимчасово окупованих територіях, за умови фактичного ведення там діяльності. від 30.05.2026 № 692 Підприємствам потрібно враховувати не лише середню зарплату, а й правильність розрахунку показника за відповідний звітний період. Відомості мають узгоджуватися з податковою та зарплатною звітністю.

Податкова заборгованість також може стати перешкодою для отримання або підтвердження статусу. Тому перед поданням документів потрібно перевірити розрахунки з бюджетом, сплату ЄСВ та актуальний стан податкового обліку.

Чи можна отримати критичність за одним критерієм

Загальна процедура за постановою № 76 передбачає відповідність установленій кількості критеріїв, а не довільний вибір одного показника. Водночас для окремих категорій підприємств передбачені спеціальні правила та винятки. Тому перед поданням документів потрібно встановити, яка саме процедура поширюється на компанію: загальна, галузева, регіональна або спеціальна. Підприємства, які забезпечують потреби Збройних сил та інших військових формувань, також можуть проходити визначення критично важливими за окремою підставою. Ключове значення має не кількість довідок у пакеті, а відповідність конкретному пункту нормативного акта та належне документальне підтвердження.

Критерії критичності 2026 – хто переглядає документи та приймає рішення

Рішення про визначення підприємства критично важливим ухвалює уповноважений державний орган. Залежно від виду діяльності та підстави це може бути профільне міністерство, інший центральний орган виконавчої влади або обласна військова адміністрація. Після жовтневих змін уряд створив Координаційний центр з організації бронювання. Його завдання полягає в узгодженні підходів державних органів до визначення критичності, погодженні оновлених галузевих і регіональних критеріїв та розгляді окремих звернень. Центр також має розглядати питання збільшення обсягів бронювання понад 50% у передбачених випадках. Водночас він не підміняє орган, який безпосередньо ухвалює рішення щодо конкретного підприємства. Міністерство економіки та довкілля України+1

Скільки часу займає погодження критеріїв

За інформацією Мінекономіки від 12 листопада, близько 90% державних органів, включно з усіма міністерствами та ОВА, вже переглянули галузеві критерії. Координаційний центр провів два засідання та погодив подані пропозиції в передбачений десятиденний строк.

Наступний етап передбачає державну реєстрацію відповідних нормативних актів. Мінекономіки повідомило, що на цю процедуру передбачено до п'яти робочих днів. Після державної реєстрації відповідні критерії набирають чинності. Міністерство економіки та довкілля України+1 Це важливий нюанс для роботодавців: погодження критеріїв Координаційним центром і набрання ними чинності після державної реєстрації не є тотожними юридичними подіями.

Які строки розгляду звернень Координаційним центром

Уряд визначив два основні строки:

  • до одного місяця для розгляду звернень у загальному порядку;
  • до семи робочих днів для невідкладних звернень за наявності відповідного обґрунтування.

Невідкладність потрібно підтвердити обставинами, які вимагають швидкого розгляду. Самого прохання підприємства прискорити процедуру недостатньо.

Бронювання працівників після зміни критеріїв – чи збережуть компанії чинний статус

Одна з головних проблем для роботодавців після перегляду правил – доля вже оформленої критичності та бронювання персоналу. Підприємства побоювалися, що оновлення галузевих вимог призведе до одночасного скасування всіх раніше ухвалених рішень. Однак Мінекономіки окремо пояснило: перегляд критеріїв не означає автоматичного позбавлення статусу всіх компаній. Якщо підприємство отримало критичність за критерієм, який залишився чинним після перегляду, його статус зберігається. Інша ситуація виникає, коли компанія користувалася галузевою або регіональною підставою, яку змінили чи визнали такою, що більше не відповідає новим правилам.

У такому разі державні органи мають перевірити відповідність підприємства актуальним вимогам. Якщо попередня підстава втратила чинність, компанія може подати документи повторно за іншими критеріями, якщо має для цього законні підстави. Міністерство економіки та довкілля України+1

Чи скасують бронювання працівників автоматично

Ні, сам факт перегляду критеріїв не означає автоматичного анулювання всіх відстрочок. Потрібно розрізняти статус критично важливого підприємства та бронювання конкретного військовозобов'язаного працівника.

Перший підтверджує право компанії використовувати механізм бронювання за відповідними правилами. Другий є окремим рішенням щодо конкретної людини, оформленим у встановленому порядку.

Якщо підприємство втрачає статус критично важливого, це створює правові підстави для перегляду пов'язаного з ним бронювання. Проте роботодавець повинен враховувати конкретну підставу та процедуру припинення відстрочки, а не вважати її автоматично скасованою лише через новину про зміну критеріїв. Працівникам доцільно перевіряти актуальну інформацію про власне бронювання через роботодавця та передбачені державою електронні сервіси.

Що робити підприємствам, у яких статус завершується наприкінці 2026 року

Мінекономіки повідомило про підготовлений проєкт акта, який передбачає автоматичне продовження критичності підприємств, строк дії статусу яких завершується в листопаді або грудні 2026 року, до 1 лютого 2027 року. Однак на момент публікації відомство повідомляло саме про підготовлений проєкт, а не про завершену процедуру набрання ним чинності. Тому роботодавцям не слід вважати автоматичне продовження вже гарантованим без відповідного опублікованого нормативного рішення. Міністерство економіки та довкілля України+1 Підприємствам, у яких завершується строк критичності, потрібно:

  1. Перевірити дату закінчення чинного рішення.
  2. З'ясувати, за яким критерієм отримано статус.
  3. Перевірити, чи зберігся цей критерій після перегляду.
  4. Підготувати актуальні фінансові, податкові та кадрові документи.
  5. Оновити обґрунтування значення підприємства для держави.
  6. Завчасно звернутися до органу, який уповноважений підтвердити критичність.

Для компаній, критерії яких не змінилися, Мінекономіки рекомендує подавати документи на планове підтвердження за два-три місяці до завершення строку дії статусу. Міністерство економіки та довкілля України

Бронювання 95% працівників – що змінилося для енергетики та оборонної промисловості

Окремий блок урядових змін стосується підприємств паливно-енергетичного комплексу та оборонно-промислового комплексу. Для цих категорій переглянули граничний обсяг бронювання, який раніше міг сягати 100% військовозобов'язаних працівників за відповідних підстав. Уряд встановив необхідність привести обсяги бронювання таких підприємств у відповідність до квоти 95%. Кінцевим строком виконання визначили 10 листопада 2026 року.

Мінекономіки окремо наголосило, що під час коригування бронювання потрібно зберегти відстрочки фахівців, безпосередньо залучених до виробничих процесів та аварійно-відновлювальних робіт. Це стосується персоналу, від якого залежить безперервна робота енергетичних та оборонних підприємств. Міністерство економіки та довкілля України+1

Чи стосується квота 95% усіх критично важливих підприємств

Ні. Цю вимогу не можна автоматично поширювати на всі підприємства, які мають статус критично важливих.

Йдеться про окремі категорії паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів. Для інших роботодавців потрібно застосовувати загальні обмеження та винятки, передбачені постановою № 76.

Тому підприємствам торгівлі, логістики, ІТ, медицини, будівництва та інших напрямів необхідно перевіряти саме свою категорію, а не орієнтуватися на показник 95% із повідомлень про енергетику й оборонну промисловість.

Що буде за порушення встановленої квоти

За інформацією Мінекономіки, недотримання підприємством визначеного обсягу бронювання понад десять робочих днів може бути підставою для скасування статусу критично важливого. Це означає, що кадрова служба має контролювати не лише наявність чинних відстрочок, а й відповідність фактичної кількості заброньованих працівників установленому ліміту. Особливу увагу потрібно приділяти змінам у штаті, звільненням, переведенню працівників, зміні військово-облікових даних та оформленню нових відстрочок.

Як підприємству отримати статус критично важливого за новими правилами

Процедура починається з визначення органу, до компетенції якого належить розгляд документів. Це залежить від галузі, території діяльності та конкретної підстави, за якою підприємство претендує на критичність. Наприклад, компанії, що працюють у сфері енергетики, звертаються до відповідного профільного органу. Для підприємств, важливих для окремої територіальної громади, процедура може проходити через обласну військову адміністрацію.

Послідовність оформлення документів

Перший етап – визначення підстави. Підприємство встановлює, яким критеріям відповідає його діяльність, чи входить воно до відповідної галузі та який орган має повноваження розглядати звернення.

Другий етап – перевірка фінансових показників. Потрібно підготувати податкову звітність, інформацію про сплату ЄСВ, підтвердження зарплатного показника та інші документи залежно від обраної підстави.

Третій етап – обґрунтування критичної важливості. Компанія описує свою діяльність, державне або суспільне значення, наслідки можливого припинення роботи та наводить документальні докази.

Четвертий етап – подання звернення. Пакет документів направляють до уповноваженого центрального органу виконавчої влади або ОВА.

П'ятий етап – розгляд і рішення. Уповноважений орган перевіряє відповідність підприємства встановленим вимогам і ухвалює рішення про надання або відмову в наданні статусу.

Шостий етап – бронювання персоналу. Після отримання необхідного статусу роботодавець може оформлювати бронювання військовозобов'язаних працівників відповідно до встановленої процедури.

Які документи варто підготувати заздалегідь

Залежно від галузі та критерію підприємству можуть знадобитися:

  • заява про визначення критично важливим;
  • відомості про юридичну особу;
  • документи про фактичну господарську діяльність;
  • податкова звітність;
  • довідки про відсутність заборгованості;
  • документи про рівень середньої заробітної плати;
  • підтвердження сплати податків та ЄСВ;
  • договори з державними установами, замовниками або підприємствами критичної інфраструктури;
  • документи про обсяги виробництва та постачання;
  • обґрунтування наслідків зупинення діяльності;
  • документи, передбачені відповідними галузевими критеріями.

Не кожному підприємству потрібно подавати весь перелік. Наприклад, для виробничої компанії важливими будуть дані про продукцію та контракти, а для транспортного оператора – відомості про маршрути, перевезення та замовників.

Чому підприємству можуть відмовити у статусі критично важливого

Відповідність одному або декільком показникам ще не гарантує позитивного рішення. Уповноважений орган перевіряє документи та їхню відповідність нормативним вимогам. Серед можливих причин відмови:

  • підприємство не відповідає необхідній кількості критеріїв;
  • відсутнє належне обґрунтування критичного значення діяльності;
  • галузева підстава більше не діє;
  • фінансові показники не підтверджені документами;
  • виявлена податкова заборгованість;
  • середня заробітна плата не відповідає встановленому порогу;
  • документи містять неповні або суперечливі відомості;
  • фактична діяльність не відповідає заявленому напряму;
  • підприємство не може підтвердити наслідки припинення роботи.

Окрема проблема – формальне обґрунтування. Якщо компанія лише зазначає, що забезпечує економіку регіону, але не наводить конкретних даних про обслуговування об'єктів, поставки, виробництво чи залежність споживачів від її роботи, такого пояснення може бути недостатньо. У разі відмови потрібно встановити конкретну причину, перевірити нормативну підставу та оцінити можливість повторного звернення. Якщо підприємство вважає рішення незаконним, воно може використовувати передбачені законодавством адміністративні та судові механізми оскарження.

Що потрібно знати працівникам підприємств, які мають критичність

Для працівника статус компанії має безпосереднє значення, оскільки створює можливість оформлення бронювання за умови відповідності встановленим вимогам. Однак критичність роботодавця не означає, що кожен його співробітник автоматично отримує відстрочку. Бронювання оформлюють щодо конкретних військовозобов'язаних осіб. Для цього враховують військово-облікові дані, інформацію про працевлаштування, встановлені ліміти та інші вимоги процедури. Працівнику важливо розуміти декілька моментів:

  • наявність критичності у роботодавця не дорівнює автоматичному бронюванню;
  • відстрочка повинна бути оформлена належним чином;
  • зміна роботодавця може вплинути на підставу бронювання;
  • звільнення з підприємства може бути підставою для припинення відстрочки;
  • працівник повинен мати актуальні військово-облікові дані;
  • після завершення строку бронювання необхідно перевірити його продовження.

Якщо компанія проходить повторне підтвердження критичності, працівникам не варто самостійно робити висновок про втрату відстрочки лише через зміну галузевих критеріїв. Важливим є офіційне рішення щодо підприємства та окремий статус бронювання конкретної людини.

FAQ – поширені запитання про критерії критичності підприємств у 2026 році

Які критерії критичності підприємства у 2026 році?

Враховуються фінансові, податкові, зарплатні, галузеві та інші показники, передбачені постановою № 76. Після жовтневих змін підприємство також має підтвердити належність до відповідної критичної сфери та обґрунтувати шкоду, яку спричинить припинення його діяльності.

Які нові критерії критичності запровадив Кабмін?

Уряд уточнив визначення критичної важливості, передбачив перегляд галузевих і регіональних вимог, створив Координаційний центр та посилив вимоги до обґрунтування значення підприємства для держави.

Чи можуть приватні підприємства отримати статус критично важливих?

Так. Форма власності не є самостійною перешкодою. Приватна компанія може отримати статус, якщо відповідає чинним критеріям та підтверджує важливість своєї діяльності.

Які підприємства належать до критично важливих сфер?

Серед визначених напрямів – оборонна промисловість, енергетика, аварійно-рятувальні служби, добувна та переробна промисловість, будівництво, агровиробництво, продовольча безпека, транспорт, логістика, ІТ, зв'язок, банківська діяльність, охорона здоров'я та роздрібна торгівля.

Чи скасують критичність усім підприємствам у 2026 році?

Ні. Перегляд критеріїв не означає автоматичного скасування всіх чинних рішень. Підприємства, які отримали статус за незміненими підставами, зберігають його.

Чи потрібно повторно подавати документи для підтвердження критичності?

Це залежить від того, чи змінилися критерії, за якими підприємство отримало статус, та коли завершується строк його дії. Для планового підтвердження Мінекономіки рекомендує звертатися за два-три місяці до завершення чинного рішення.

Чи продовжать критичність до 1 лютого 2027 року?

Мінекономіки повідомило про підготовлений проєкт автоматичного продовження статусів, строк яких завершується в листопаді-грудні 2026 року. Для застосування цього механізму потрібне ухвалення відповідного нормативного акта.

Чи можуть бронювати 100% працівників критичного підприємства?

Для окремих категорій підприємств діяли спеціальні правила. Зокрема, для ОПК та ПЕК уряд визначив необхідність приведення обсягів бронювання до квоти 95% до 10 листопада 2026 року. Цей показник не можна автоматично застосовувати до всіх роботодавців.

Хто приймає рішення про критичність підприємства?

Залежно від виду діяльності та підстави це робить уповноважений центральний орган виконавчої влади, профільне міністерство або обласна військова адміністрація. Координаційний центр погоджує підходи та виконує координаційні функції, але не підміняє орган, який ухвалює рішення щодо підприємства.

Будьте в курсі подій у Києві, Україні та світі разом з Ukraine 7 Days: Обмінник валют і обмін валют в Україні: де перевірити курс, знайти цілодобовий пункт, обміняти долари, євро та купити криптовалюту онлайн та Криптовалютні депозити в Україні: як заробляти, купити USDT і вивести гроші

Використані матеріали/// Міністерство економіки та довкілля України, Кабінет Міністрів України, постанова КМУ № 76 від 27 січня 2023 року, постанова КМУ № 692 від 30 травня 2026 року, повідомлення Мінекономіки від 24 жовтня 2026 року про створення Координаційного центру, роз'яснення Мінекономіки від 27 жовтня 2026 року про оновлення критеріїв критичності, роз'яснення Мінекономіки від 12 листопада 2026 року про етапи переходу на оновлені правила.

menu