u7-logo
u7-logo
Оренда квартири у Святопетрівському, вул. Теплична. Рієлтор Сабіна: 066 490 21 37.

Коли закінчиться війна в Україні – Портников попередив про загрозу для Європи до 2028 року, Длігач і Саакян назвали сценарії

Коли закінчиться війна в Україні: Портников попередив про загрозу для Європи до 2028 року, Длігач оцінив зимові атаки, а Саакян назвав два сценарії завершення бойових дій у 2027–2029 роках.

15 листопада 2026 року українські експерти оприлюднили різні оцінки того, як може розвиватися війна Росії проти України у 2027–2029 роках. Журналіст Віталій Портников припускає, що до 2028 року російська агресія може поширитися на інші європейські держави, причому йдеться не обов'язково про наземне вторгнення, а й про ракетні та дронові атаки. Доктор економічних наук і футуролог Андрій Длігач попереджає про можливе посилення російських ударів узимку та продовження бойових дій у 2027–2028 роках. Політолог Олег Саакян називає два часові сценарії завершення війни: оптимістичний орієнтир на середину 2027 року та наступне можливе вікно для припинення бойових дій у 2029-му. Про оцінки експертів, переговори США, України та Росії, позицію Європи й ризики для безпеки континенту повідомляє редакція Україна 7 днів (U7).

Ці прогнози з'явилися після переговорів України, США та Росії 10–11 листопада в Абу-Дабі, зустрічі американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з Володимиром Путіним у Москві 12 листопада та подальших консультацій із Володимиром Зеленським у Дубліні. Дипломатичний процес активізувався, однак домовленості про загальне припинення вогню не досягнуто. Водночас до порядку денного потрапило питання майбутньої архітектури безпеки Європи, яке безпосередньо стосується НАТО, країн Балтії, Польщі та гарантій для України. РБК-Україна+2

Коли закінчиться війна в Україні: Портников попередив про загрозу для Європи до 2028 року, Длігач оцінив зимові атаки, а Саакян назвав два сценарії завершення бойових дій у 2027–2029 роках.

Чому Портников прогнозує розширення війни на Європу до 2028 року

Віталій Портников пов'язує перспективу подальшої російської агресії не лише з ситуацією на українському фронті, а й із політичними змінами у Сполучених Штатах. У своєму виступі на телеканалі «Еспресо» 15 листопада журналіст звернув увагу на президентські вибори у США 2028 року. За його оцінкою, саме після визначення наступного американського президента Кремль оцінюватиме, чи зможе продовжувати війну, чи буде змушений змінити стратегію.

«Я думаю, що на той час уже буде більше війни. Більше буде європейська війна, яка до 2028 року розшириться на інші країни» (Віталій Портников, ефір телеканалу «Еспресо», 15 листопада 2026 року). Портников

Під розширенням війни журналіст не обов'язково має на увазі вторгнення російської армії на територію Польщі, Латвії чи Естонії. Він окремо говорить про можливість масованих ракетних атак, ударів безпілотниками та інших форм військового тиску на європейські держави. Це важливе уточнення, оскільки поняття війни в Європі не обмежується класичним сценарієм перетину державного кордону сухопутними військами. Російська агресія може включати атаки на інфраструктуру, військові об'єкти, логістичні вузли та інші цілі, які мають значення для обороноздатності держав.

Чому вирішальними можуть стати вибори президента США

За оцінкою Портникова, Москва орієнтуватиметься на два політичні етапи в американському виборчому циклі.

Перший – проміжні вибори до Конгресу США восени 2027 року. Їхні результати покажуть, наскільки адміністрація Дональда Трампа зможе проводити свою політику через законодавчу владу, зокрема щодо санкцій проти Росії та військової допомоги Україні.

Другий – президентські вибори у США в листопаді 2028 року. Саме тоді стане зрозуміло, хто визначатиме зовнішню політику Вашингтона після завершення президентства Трампа.

Портников припускає, що Кремль оцінюватиме не стільки партійну належність наступного американського президента, скільки його реальну готовність протидіяти Росії. Важливими будуть рішення щодо постачання далекобійної зброї, санкцій, військової підтримки європейських союзників і безпосередньої участі США в колективній обороні НАТО.

«Йому потрібно дотягти цю ситуацію до листопада 2028 року, подивитися, хто буде переможцем виборів і вирішувати, чи варто йому завершувати війну з Україною, чи варто її продовжувати» (Віталій Портников, ефір телеканалу «Еспресо», 31 серпня 2026 року). Портников

За сценарієм журналіста, якщо майбутній американський президент демонструватиме готовність посилювати тиск на Москву, Росія може спробувати домовитися про припинення вогню ще до завершення президентського терміну Трампа. Якщо ж Кремль побачить можливість продовжувати агресію без серйозної відповіді Вашингтона, військовий тиск може зберегтися.

Які країни Європи можуть опинитися під загрозою російських ударів

Портников окремо згадав Польщу, Латвію та Естонію, розглядаючи їх як приклади держав, для яких питання американських гарантій має безпосереднє значення. У центрі його аргументації перебуває не лише військова спроможність Росії, а й те, наскільки переконливо Москва сприйматиме готовність США захищати союзників. Журналіст запропонував оцінювати ситуацію через можливе звернення президентів країн Балтії або Польщі до американського лідера. Якщо вони не отримають однозначного підтвердження військової підтримки у разі російського нападу, це може вплинути на розрахунки Кремля.

Питання особливо важливе для східного флангу НАТО. Польща межує з Білоруссю та російською Калінінградською областю, а Латвія й Естонія мають спільний кордон із Росією. Ці держави розташовані на напрямках, де будь-яка військова ескалація може безпосередньо вплинути на безпеку всього Альянсу. Водночас прогноз Портникова не є підтвердженням підготовки Росією конкретного удару по будь-якій із цих країн. Це оцінка можливого розвитку подій за певного співвідношення політичних і військових чинників.

Що насправді гарантує п'ята стаття НАТО

П'ята стаття Північноатлантичного договору передбачає принцип колективної оборони: збройний напад на одну країну Альянсу розглядається як напад на всіх його учасників. Проте механізм допомоги не означає, що кожна держава автоматично зобов'язана направити війська. Країни НАТО мають вжити тих заходів, які вважатимуть необхідними для відновлення та підтримання безпеки, зокрема можуть застосувати збройну силу.

«Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кілька з них у Європі чи Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх» (Північноатлантичний договір, стаття 5, Вашингтон, 4 квітня 1949 року). NATO Topic+1

Тому питання, яке порушує Портников, стосується не формального існування статті 5, а політичної довіри до її практичного виконання. Для стримування агресії важливо, щоб потенційний противник не сумнівався у готовності союзників діяти спільно.

Андрій Длігач пояснив, чому війна може тривати у 2027–2028 роках

Доктор економічних наук і футуролог Андрій Длігач у коментарі ТСН 11 листопада представив оцінку можливого розвитку війни після переговорів в Абу-Дабі. Його прогноз охоплює не лише військову ситуацію, а й економічне виснаження України, обсяги міжнародної допомоги, внутрішню політику європейських держав та виробничі можливості Росії. Длігач скептично оцінив перспективи швидкого дипломатичного врегулювання. На його думку, Москва використовує переговорний процес для затягування часу, тоді як продовження бойових дій дає Кремлю можливість розраховувати на ослаблення України та зміни політичної ситуації на Заході.

«Перше, про що хочу сказати, ці переговори в Абу-Дабі з розряду тих, що нічого не змінюють, ні на що не впливають. Одна сторона, Російська Федерація, використовує ці переговори виключно для того, щоб затягувати час» (Андрій Длігач, коментар ТСН.ua, 11 листопада 2026 року). Ексклюзив ТСН

Експерт назвав декілька чинників, які, за його оцінкою, можуть працювати на користь Росії:

  • виснаження української енергетичної та транспортної інфраструктури внаслідок російських атак;
  • залежність української оборони від обсягів міжнародної військової допомоги;
  • складна внутрішньополітична ситуація в окремих європейських країнах;
  • можливість Росії адаптувати економіку та військове виробництво до тривалої війни;
  • прагнення Кремля дочекатися політичних змін у США та Європі.

Длігач звернув увагу, що Росія також має економічні проблеми, проте її керівництво, за оцінкою футуролога, вважає, що країна здатна продовжувати військові дії. Тому сам факт економічних труднощів не означає автоматичного припинення агресії.

Коли Росія може посилити масовані обстріли України

Окрему частину прогнозу Длігач присвятив зимовим атакам по українській енергетичній інфраструктурі. За його оцінкою, тимчасове зменшення інтенсивності окремих ударів могло бути пов'язане з накопиченням ракет і безпілотників для наступних масованих атак.

«Максимум атаки можуть бути посилені наприкінці листопада або на початку грудня, коли температура повітря буде з мінусом» (Андрій Длігач, коментар ТСН.ua, 11 листопада 2026 року). Ексклюзив ТСН

Футуролог пов'язує можливе посилення ударів із прагненням Росії завдати більшої шкоди українській енергосистемі в період низьких температур. У такій ситуації наслідки пошкодження електростанцій, підстанцій, теплової інфраструктури та систем передачі електроенергії стають відчутнішими для населення. Водночас Длігач не вважає, що Росія здатна безперервно підтримувати максимальну інтенсивність ракетних і дронових атак протягом тривалого часу. Виробництво озброєння, накопичення запасів та логістика потребують ресурсів, тому після періоду активних ударів може настати тимчасове зниження інтенсивності.

«Три місяці зимової активності можуть змінитися на два-три місяці уповільненості з боку РФ, коли вони переключаться більше на політичні процеси всередині України» (Андрій Длігач, коментар ТСН.ua, 11 листопада 2026 року).

Цей сценарій не означає, що після зими Україна автоматично отримає тривалий період безпеки. Навіть за меншої кількості ракетних ударів Росія може продовжувати наступальні операції, диверсійний тиск та інформаційні кампанії.

Чому економічний дефіцит України може стати окремою проблемою

Длігач пов'язує тривалість війни не лише з кількістю озброєння, а й із фінансовими можливостями держави. За його оцінкою, Україні необхідно забезпечувати оборонні витрати, відновлювати пошкоджену інфраструктуру та підтримувати роботу економіки одночасно. В інтерв'ю він заявив про прогнозований непокритий дефіцит фінансування на наступний рік понад 30 млрд доларів. Цю суму слід розглядати саме як оцінку, наведену експертом у листопаді 2026 року, а не як остаточно затверджений показник державного бюджету.

«Якщо ми раніше компенсували наші проблеми за рахунок зростання допомоги міжнародних партнерів, то тепер ми маємо на наступний рік більше 30 мільярдів доларів непокритого дефіциту» (Андрій Длігач, коментар ТСН.ua, 11 листопада 2026 року).

Економічна складова безпосередньо впливає на обороноздатність. Держава повинна фінансувати виробництво зброї, закупівлю боєприпасів, виплати військовослужбовцям, забезпечення військової логістики та ремонт техніки. Окремим чинником залишається підтримка енергетики. Після російських ударів Україні необхідно закуповувати обладнання, ремонтувати мережі та забезпечувати резервні джерела електропостачання. Це створює додаткове навантаження на бюджет.

Які українські технології можуть змінити ситуацію у 2027 році

Попри негативні оцінки щодо тривалості війни, Длігач назвав напрямки, які можуть посилити українські оборонні можливості. Йдеться про розвиток:

  • власних балістичних ракетних технологій;
  • систем протиракетної оборони;
  • лазерних засобів ураження;
  • нових технологій перехоплення ударних безпілотників;
  • засобів боротьби з реактивними «Шахедами».

«Я переконаний у тому, що на початку 2027 року для Росії буде багато сюрпризів з точки зору розвитку українських оборонних технологій» (Андрій Длігач, коментар ТСН.ua, 11 листопада 2026 року). Ексклюзив ТСН

Це оцінка перспектив українського оборонно-промислового комплексу, а не підтвердження конкретних дат випробувань чи прийняття нових зразків озброєння на озброєння ЗСУ. Для України принципове значення має можливість самостійно виробляти засоби ураження та перехоплення, зменшуючи залежність від постачання окремих категорій озброєння з-за кордону.

Саакян назвав два сценарії завершення війни – середина 2027-го або 2029 рік

Політолог Олег Саакян пропонує іншу систему оцінки перспектив війни. Він пов'язує можливість припинення бойових дій передусім із тим, наскільки швидко російська економіка та державна система почнуть втрачати здатність підтримувати військову кампанію. У матеріалі від 13 листопада 2026 року Саакян назвав два можливі сценарії. Перший передбачає завершення війни приблизно в середині 2027 року. Другий допускає продовження бойових дій ще кілька років, а наступне реальне вікно для припинення війни експерт пов'язує з 2029 роком.

«Оптимістичний сценарій – середина 2027 року. Якщо ж ні, то, боюся, наступне реальне вікно для завершення війни буде десь у 2029 році» (Олег Саакян, оцінка перспектив завершення війни, 13 листопада 2026 року).

Головним чинником, який може наблизити завершення війни, політолог назвав економічне становище Росії. За його оцінкою, російська економіка залишається залежною від експорту енергоносіїв, сировини та інших природних ресурсів.

«Потрібно повалити російську економіку. Це її ахіллесова п'ята» (Олег Саакян, оцінка перспектив завершення війни, 13 листопада 2026 року).

Логіка цього сценарію полягає в тому, що тривала війна збільшує витрати російського бюджету, створює дефіцит робочої сили, посилює інфляційний тиск і погіршує можливості фінансування цивільних секторів економіки. Однак економічні труднощі не обов'язково призводять до швидкого політичного рішення про припинення бойових дій. Держава може перерозподіляти ресурси на користь військового виробництва, скорочувати інші витрати та продовжувати війну навіть за погіршення добробуту населення.

Чому Саакян вважає економіку Росії головним слабким місцем

Російська військова економіка залежить від кількох джерел ресурсів: бюджетних надходжень, експорту нафти й газу, податкових зборів, внутрішніх запозичень та можливості залучати виробничі потужності для оборонного сектору. Тривале фінансування війни створює навантаження на всі ці напрямки. Збільшення військових замовлень підтримує окремі промислові підприємства, але одночасно посилює конкуренцію за працівників, обладнання, кредитні ресурси та державні кошти. Для оцінки реального стану російської економіки важливо враховувати не тільки обсяг ВВП. Показовими є також:

  • доходи федерального бюджету від нафти й газу;
  • дефіцит бюджету та вартість його фінансування;
  • інфляція та відсоткові ставки;
  • обсяги ліквідних резервів;
  • стан цивільної промисловості;
  • дефіцит робочої сили;
  • можливості імпорту технологій та обладнання.

Саакян вважає, що сукупність економічних, фінансових і демографічних проблем може поступово обмежити здатність Росії продовжувати війну в колишніх масштабах.

Водночас його оцінка не означає, що російська економіка обов'язково зруйнується у 2027 році. Для такого висновку потрібні конкретні фінансові показники та підтверджена динаміка, а не лише прогноз політичного експерта.

Чому переговори в Абу-Дабі не означають швидкого завершення війни

10–11 листопада 2026 року в Абу-Дабі відбулися тристоронні переговори України, США та Росії. Це була перша з лютого 2026 року безпосередня зустріч представників трьох держав у такому форматі. Українську делегацію очолював Рустем Умєров. До неї також увійшли Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Давид Арахамія та Вадим Скібіцький. Американську сторону представляли Стів Віткофф і Джаред Кушнер, російську – Володимир Мединський та інші представники делегації.

Сторони обговорювали припинення війни, гарантії безпеки, територіальні питання та гуманітарні домовленості. Одним із практичних результатів стало погодження принципу масштабного обміну військовополоненими. Проте політичного прориву щодо умов завершення війни не відбулося.

Що змінилося після переговорів у Москві

12 листопада Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися з Володимиром Путіним у Москві. Одним із завдань американських представників було обговорення можливого розширення переговорного формату за участю європейських держав. Після цього американські представники мали зустріч із Володимиром Зеленським у Дубліні. Переговори вийшли за межі суто українсько-російського врегулювання, оскільки Москва наполягала на обговоренні ширшої системи європейської безпеки. За даними Axios, американська сторона запропонувала Росії підготувати нову пропозицію щодо майбутньої угоди про безпеку з Європою. Вона мала містити не тільки російські вимоги, а й кроки Москви для зменшення напруженості.

У матеріалі Axios від 11 листопада також ішлося про те, що американська адміністрація розглядає можливість паралельного обговорення мирної угоди для України та майбутньої архітектури безпеки між Росією і Європою.

Це створює складну переговорну конструкцію. Україна зацікавлена насамперед у припиненні російської агресії та отриманні дієвих гарантій безпеки. Європейські держави не хочуть, щоб рішення щодо їхньої оборони ухвалювалися без їхньої участі. Росія ж намагається повернути до переговорів власні вимоги щодо НАТО та військової присутності Альянсу у Східній Європі.

Чого вимагає Росія від НАТО та чому це турбує Європу

Однією з найбільш суперечливих тем переговорів стало питання розширення НАТО та військової присутності Альянсу в Європі.

За повідомленнями американських медіа, російська сторона порушувала вимогу щодо повернення НАТО до конфігурації кордонів 1997 року. Це фактично означало б перегляд військової присутності Альянсу у країнах Центральної та Східної Європи, які приєдналися до НАТО після цієї дати. Для Польщі, країн Балтії та інших держав східного флангу така вимога має безпосереднє значення. Вона стосується їхнього права самостійно визначати оборонну політику, брати участь у військових структурах Альянсу та розміщувати сили союзників на своїй території. Європейські лідери публічно наголосили, що безпеку континенту не можна обговорювати без участі самих європейських держав.

«Безпека Європи та безпека України нероздільні» (Антоніу Кошта, президент Європейської ради, за підсумками неформальної зустрічі лідерів ЄС, 13 листопада 2026 року).

12 листопада Кошта та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після зустрічі із Зеленським у Дубліні підтвердили, що ЄС продовжить фінансову й військову підтримку України, а також братиме участь у дипломатичному процесі. Європейська сторона окремо наголосила на необхідності захисту територіальної цілісності України та її суверенітету. Consilium

Хто представлятиме Європу на наступних переговорах

13 листопада лідери ЄС погодили принцип формування європейської переговорної команди. До неї мають увійти інституції Євросоюзу та представники п'яти країн: Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії.

«Європа повинна говорити одним чітким і єдиним голосом у всіх обговореннях, які визначають майбутнє України та безпеку нашого континенту» (Антоніу Кошта, президент Європейської ради, 13 листопада 2026 року). Consilium

Це рішення важливе через ризик переговорів про європейську безпеку без безпосередньої участі європейців. Якщо Сполучені Штати та Росія домовлятимуться про військову конфігурацію континенту окремо від європейських урядів, така угода може зіткнутися з політичним опором усередині ЄС і НАТО. Водночас європейська переговорна команда не замінює НАТО. Європейські лідери наголошують, що Альянс залишається центральною структурою колективної оборони.

Коли може закінчитися війна – порівняння прогнозів Портникова, Длігача та Саакяна

Оцінки трьох експертів відрізняються за часовими орієнтирами, але мають спільну рису: жоден із них не вважає швидке й гарантоване завершення війни підтвердженим сценарієм.

ЕкспертОсновний прогнозКлючовий чинник
Віталій ПортниковРизик розширення війни на інші країни Європи до 2028 рокуПолітика США та гарантії НАТО
Андрій ДлігачВійна може тривати у 2027–2028 рокахВійськові ресурси, допомога Україні та економіка
Олег СаакянОптимістичний сценарій – середина 2027 року, наступне можливе вікно – 2029 рікЕкономічне виснаження Росії

Ці прогнози не є узгодженим аналітичним документом і не мають статусу офіційних оцінок урядів, розвідувальних структур або міжнародних організацій. Вони відображають особисті оцінки експертів, побудовані на різних припущеннях.

Портников зосереджується на геополітичному факторі та поведінці Кремля після американських виборів. Длігач оцінює можливості сторін продовжувати війну, враховуючи військові ресурси, економіку та міжнародну підтримку. Саакян розглядає виснаження російської державної системи як можливий механізм зміни ситуації. Середина 2027 року, 2028-й і 2029-й у цих оцінках є сценарними орієнтирами, а не встановленими датами завершення війни.

Що може визначити розвиток війни у 2027–2029 роках

Подальша ситуація залежатиме від кількох процесів, які розвиватимуться паралельно. Перший – здатність України зберігати обороноздатність і фінансувати військові потреби. Другий – готовність США продовжувати військову та політичну підтримку. Третій – можливості європейських держав забезпечити власну оборону та посилити допомогу Києву.

Окреме значення матиме стан російської економіки. Якщо доходи від експорту енергоносіїв скорочуватимуться, витрати на війну зростатимуть, а технологічні обмеження посилюватимуться, це може обмежити можливості Кремля підтримувати нинішню інтенсивність бойових дій. Водночас економічне виснаження не гарантує політичного рішення про мир. Російське керівництво може продовжувати війну навіть за значних фінансових втрат, якщо вважатиме, що отримання військових або політичних переваг важливіше за економічну стабільність.

Для України принциповим залишається питання гарантій безпеки. Припинення вогню без механізмів контролю, міжнародних зобов'язань і можливості швидко реагувати на нову агресію не усуває ризику повторного вторгнення. На цьому тлі переговори листопада 2026 року стали не тільки спробою знайти умови завершення російсько-української війни, а й початком ширшої дискусії про те, якою буде система безпеки Європи після неї.

Будьте в курсі подій у Києві, Україні та світі разом з Ukraine 7 Days: актуальні новини, перевірені факти та практична інформація. Читайте також матеріали про: Що таке територіальний центр комплектування та соціальної підтримки і як працює ТЦК та СП в Україні

Використані матеріали/// Еспресо, інтерв'ю Віталія Портникова від 15 листопада 2026 року, ТСН.ua, коментар футуролога Андрія Длігача від 11 листопада 2026 року, матеріал про прогноз Олега Саакяна від 13 листопада 2026 року, Axios, Reuters, Associated Press, Суспільне, Рада Європейського Союзу, Північноатлантичний договір.

menu