Чотири роки війни в Україні: енергетична криза, міграція, економіка та міжнародна підтримка

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже четвертий рік, і війна у цифрах демонструє масштаб змін, яких зазнала країна з 24 лютого 2022 року. 1418 днів великої війни, десятки тисяч загиблих військових, понад 15 тисяч підтверджених смертей цивільних, мільйони переселенців і біженців, сотні мільярдів доларів потреб на відновлення — ці показники формують нову соціальну, економічну та демографічну реальність. Україна переживає найважчу воєнну зиму, стикається з енергетичним дефіцитом, скороченням міжнародної підтримки з боку США та рекордною залежністю від допомоги ЄС. Про це повідомляє редакція Ukraine 7 Days.

Тривалість війни: історичне порівняння

Станом на 12 січня 2026 року минуло 1418 днів від початку повномасштабної агресії РФ проти України.

Для розуміння масштабу:

Таким чином, нинішня війна вже перевищила тривалість бойових дій 1941–1945 років у радянській історіографії.

Втрати серед військових: офіційні та альтернативні оцінки

Президент Володимир Зеленський на початку лютого 2026 року в інтерв’ю France 2 заявив:

"В Україні офіційно кількість солдатів, які загинули на полі бою — як професійних, так і призовників — становить 55 тисяч".

Рік тому він називав 45 100 загиблих та близько 390 тисяч поранених.

Водночас різні джерела подають відмінні дані:

Важливо враховувати:

• Дані про військові втрати офіційно засекречені.
• Публікуються переважно у форматі політичних заяв.
• Різні методології підрахунку дають різні результати.

Цивільні жертви: зростання у 2025 році

За даними ООН:

• 2 514 цивільних загинули у 2025 році.
• Загалом з 2022 року підтверджено щонайменше 15 172 смерті цивільних.

ООН наголошує: реальні цифри можуть бути значно вищими, оскільки:

• Не враховано повністю дані з окупованих територій.
• Відсутній доступ до підрахунків у Маріуполі.
• Частина смертей не документована.

63% підтверджених втрат припадають на прифронтові території.

За 2025 рік:

• 577 цивільних загинули внаслідок ударів дронами.
• Це на 120% більше, ніж у 2024 році.
• Понад третину смертей спричинило застосування далекобійної зброї.

Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белль зазначила:

"Зростання було зумовлене не лише інтенсифікацією бойових дій уздовж лінії фронту, а й більшим застосуванням далекобійної зброї".

Найважча воєнна зима: енергетичний удар

Зима 2025–2026 років стала найскладнішою за весь період повномасштабної війни. Масовані атаки РФ були спрямовані не лише на електроенергетику, як у попередні роки, а й на об’єкти теплогенерації та газовидобутку. У пікові періоди морозів наприкінці січня без тепла та електропостачання залишалися тисячі домогосподарств у столиці. За заявами міської влади Києва, йшлося приблизно про 6 тисяч багатоквартирних будинків, частина з яких уже повторно підключалася після попередніх обстрілів.

Президент України заявив, що внаслідок атак були пошкоджені всі українські електростанції. Це створило системний дефіцит потужностей та вимусило застосовувати аварійні графіки відключень. Енергетичний фактор став однією з причин повторної міграції: за спостереженнями міжнародних організацій, 78% людей, які розглядали виїзд, називали відсутність світла ключовим чинником, 57% — нестачу тепла.

Генеральна директорка Міжнародної організації з міграції Міжнародна організація з міграції Емі Поуп зазначила:

"Після чотирьох років війни однієї лише стійкості вже недостатньо, щоб родини протрималися ще одну зиму з відключеннями електроенергії та морозами".

Ключові показники енергетичної зими 2025–2026:

Економіка під час війни: ВВП, інфляція, відновлення

Енергетичний дефіцит безпосередньо вплинув на макроекономічні показники. За оцінками Національного банку України, реальне зростання ВВП у 2025 році становило 1,8%. Водночас, за словами керівництва регулятора, за відсутності енергетичних обмежень економіка могла б зрости до 2,2%.

У січні 2026 року, за оперативними підрахунками профільних економічних інститутів, ВВП скоротився на 1,4% у річному вимірі. Причина — масовані удари по енергетичній інфраструктурі, що обмежили роботу промисловості, транспорту та сфери послуг.

Вартість відновлення України оцінюється спільно урядом, міжнародними фінансовими інституціями та структурами ООН у 588 млрд доларів. Із них понад 90 млрд доларів необхідні саме для відбудови енергетики впродовж наступних десяти років.

Макроекономічні показники:

Основні економічні виклики:

• зростання інфляції через дорожчу генерацію;
• підвищення виробничих витрат бізнесу;
• зниження конкурентоспроможності підприємств;
• залежність бюджету від зовнішнього фінансування.

Міграція: масштаби переміщення

За даними УВКБ ООН, понад 10 мільйонів українців були змушені залишити свої домівки з 2022 року. Із них близько 3,7 млн — внутрішньо переміщені особи, а 5,9 млн перебувають за кордоном. Близько 1,4 млн осіб повернулися та залишалися в Україні щонайменше три місяці.

Національний банк України прогнозує, що у 2026 році чистий відплив населення становитиме близько 200 тисяч осіб. Масове повернення, за базовим сценарієм, можливе з 2027 року, а до 2028 року кількість репатріантів може сягнути 500 тисяч.

61% українських біженців декларують бажання повернутися, однак частка тих, хто сумнівається, поступово зростає.

Міграційна статистика:

Українці за кордоном: структура

За даними Євростат на кінець 2025 року, в країнах ЄС перебували 4,35 млн українців зі статусом тимчасового захисту.

Найбільше українців прийняли:

Демографічна структура:

• 43,6% — дорослі жінки;
• 30,5% — діти;
• 25,9% — дорослі чоловіки.

У перерахунку на тисячу населення найвищі показники прийому українців мають Чехія та Польща.

Внутрішні переселенці: проблеми інтеграції

Офіційно в Україні зареєстровано 4,62 млн внутрішньо переміщених осіб. Значна частина проживає у Дніпропетровській, Харківській областях та Києві.

Соціологічні та моніторингові дослідження свідчать про комплексні проблеми інтеграції:

Житлове питання залишається ключовим бар’єром для стабілізації соціального становища ВПО.

Міжнародна допомога: зміна балансу

У 2025 році Україна залучила 52,4 млрд доларів зовнішнього фінансування. Від початку повномасштабної війни загальна бюджетна підтримка становила майже 168 млрд доларів.

Після повернення до Білого дому Дональд Трамп обсяги нової допомоги США скоротилися на 99% порівняно з попередніми роками. Водночас найбільшим донором військової допомоги у 2025 році стала Німеччина — 9 млрд євро за рік.

Європейський Союз фактично перебрав на себе ключову роль у фінансуванні українського бюджету.

Фінансові показники:

Настрої суспільства: стійкість і очікування

За даними Київський міжнародний інститут соціології:

• 65% українців готові терпіти війну стільки, скільки потрібно;
• 20% очікують завершення війни найближчим часом;
• 88% вважають, що удари по енергетиці мають на меті примусити до капітуляції;
• 66% переконані, що через 10 років Україна стане членом ЄС.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначає:

"Ми не спостерігаємо зростання підтримки 'миру на будь-яких умовах'".

Психологиня Катерина Кудржинська підкреслює:

"Ми психічно, як нація, дуже виснажені".

Що демонструють ці цифри

Ці дані свідчать про глибоку трансформацію держави за чотири роки повномасштабної війни. Війна у цифрах відображає не лише масштаб втрат, а й структурні зміни в економіці, демографії та суспільних настроях України.

Війна у цифрах — це не лише сухі показники, а й показник глибоких трансформацій, які за чотири роки змінили Україну на всіх рівнях: демографічному, економічному, соціальному та психологічному. Масштабні людські втрати, руйнування енергетичної інфраструктури, хвилі внутрішньої та зовнішньої міграції, зміна балансу міжнародної підтримки — усе це створює нову реальність, у якій українське суспільство прагне не лише пережити війну, а й відбудувати власну державу та інтегрувати її до європейського простору.

Будьте в курсі подій у Києві, Україні та світі разом з Ukraine 7 Days: актуальні новини, перевірені факти та практична інформація. Читайте також матеріали про: Де безпечно ховатися під час обстрілів у 2026 році, якщо поруч немає офіційного укриття