u7-logo
u7-logo
Оренда квартири у Святопетрівському, вул. Теплична. Рієлтор Сабіна: 066 490 21 37.

Позбавлення батьківських прав в Україні у 2026 році: підстави, документи, позовна заява, судова практика та вартість

позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав в Україні можливе лише за рішенням суду і лише з підстав, прямо визначених статтею 164 Сімейного кодексу, повідомляє редакція «Україна 7 днів». Розлучення, окреме проживання, конфлікт колишнього подружжя чи навіть борг з аліментів самі по собі не гарантують позитивного рішення: позивач має довести конкретні факти, а суд — переконатися, що позбавлення відповідає найкращим інтересам дитини. У 2026 році серед підстав прямо названо й незабезпечення безпечних умов життя дитини та здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Судовий збір за такий позов у 2026 році становить 1331,20 гривні, а через «Електронний суд» — 1064,96 гривні. До справи обов’язково залучають орган опіки та піклування, який готує письмовий висновок. Нижче — шість підстав в інфографіці, хто може подати позов, покрокова процедура, документи й докази, зразок позовної заяви, вартість, судова практика, аліменти після рішення, поновлення прав, поради юриста та адреси служб у справах дітей Києва.

Що означає позбавлення батьківських прав і хто може ухвалити таке рішення

Позбавлення батьківських прав — це судове припинення визначених законом особистих прав матері або батька стосовно конкретної дитини. Йдеться про надзвичайно серйозне втручання в сімейні відносини, яке застосовується не для покарання колишнього чоловіка чи дружини, а для захисту прав та інтересів дитини.

Після набрання рішенням суду законної сили особа втрачає право представляти дитину як її законний представник, ухвалювати рішення щодо виховання у відповідному правовому статусі та користуватися низкою інших прав, які випливають із батьківства чи материнства. Водночас юридичний факт походження дитини не зникає, а обов'язок її утримувати зберігається. Заява до служби у справах дітей, письмова відмова одного з батьків від дитини або домовленість між колишнім подружжям не можуть самі по собі замінити судове рішення. Необхідно розрізняти чотири процедури:

  1. Позбавлення батьківських прав. Суд припиняє визначені права матері чи батька за підставами статті 164 Сімейного кодексу.
  2. Відібрання дитини без позбавлення прав. Застосовується, коли залишення дитини з батьками становить небезпеку, але суд не позбавляє їх батьківських прав.
  3. Визначення місця проживання дитини. Вирішує, з ким житиме дитина, але саме по собі не позбавляє другого з батьків прав.
  4. Встановлення способу участі у вихованні. Визначає порядок спілкування та участі батька чи матері в житті дитини без припинення батьківських прав.
  5. Ці процедури мають різні підстави та наслідки. Якщо один із батьків не погоджується з графіком побачень або не хоче, щоб дитина жила з колишнім партнером, це ще не означає наявності підстав для позбавлення прав.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу. Суд має оцінити не лише формальне порушення, а й поведінку матері або батька, причини невиконання обов'язків, можливість зміни ситуації та наслідки для самої дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав: усі шість причин за статтею 164 Сімейного кодексу

Закон встановлює вичерпний перелік основних підстав, за яких мати або батько можуть бути позбавлені батьківських прав. Суд не може ухвалити таке рішення лише тому, що один із батьків здається іншому недостатньо відповідальним або між ними існує особистий конфлікт. Станом на листопад 2026 року частина перша статті 164 містить шість підстав:

Шість підстав позбавлення батьківських прав за статтею 164 Сімейного кодексу
1
Не забрали дитину
З пологового будинку чи закладу охорони здоров’я без поважних причин понад 6 місяців
2
Ухилення від обов’язків
Від виховання, безпечних умов життя та освіти дитини
3
Жорстоке поводження
Фізичне чи психологічне насильство щодо дитини
4
Алкоголізм або наркоманія
Хронічні, підтверджені медичними документами
5
Експлуатація дитини
Примушування до праці, жебракування, бродяжництва
6
Злочин проти дитини
Умисне кримінальне правопорушення, встановлене вироком
  1. Мати або батько не забрали дитину з пологового будинку чи іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини та протягом шести місяців не виявляли батьківського піклування.
  2. Ухиляються від виконання обов'язків щодо виховання, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або здобуття нею повної загальної середньої освіти.
  3. Жорстоко поводяться з дитиною.
  4. Є хронічними алкоголіками або наркоманами.
  5. Вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування або бродяжництва.
  6. Засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
  7. Зміна 2026 року особливо важлива для другої підстави: Закон №4779-IX від 10 лютого доповнив формулювання про ухилення від батьківських обов'язків положенням щодо безпечних умов життя дитини.
  8. Закон також встановлює вікове застереження: за підставами, передбаченими пунктами 2, 4 і 5 частини першої статті 164, позбавлення батьківських прав можливе лише після досягнення відповідною матір'ю або батьком повноліття.

Перша підстава: дитину не забрали з пологового будинку

Закон передбачає можливість позбавлення батьківських прав, коли мати або батько без поважної причини залишили дитину в пологовому будинку чи іншому медичному закладі та протягом шести місяців не виявляли щодо неї піклування. Тут мають бути встановлені обидві суттєві обставини: відсутність поважної причини та поведінка протягом визначеного строку. Сам факт, що новонароджена дитина певний час залишалася в лікарні, не є достатньою підставою.

Наприклад, дитина може потребувати тривалого лікування, а мати — мати об'єктивні медичні обмеження. У таких ситуаціях суд повинен оцінювати реальні обставини, а не лише дату виписки чи відсутності батьків у медичному закладі.

Друга підстава: ухилення від виховання та забезпечення безпечних умов життя

Це одна з найбільш поширених підстав судових позовів. Вона охоплює свідоме невиконання обов'язків щодо фізичного, інтелектуального, морального й соціального розвитку дитини. Можливі прояви:

  1. Повне самоусунення від виховання без поважної причини.
  2. Систематичне ігнорування потреб дитини в харчуванні, догляді або лікуванні.
  3. Невжиття необхідних заходів для забезпечення безпечних умов життя.
  4. Свідоме перешкоджання здобуттю дитиною обов'язкової освіти.
  5. Відсутність інтересу до розвитку та повсякденного життя дитини за наявності реальної можливості брати участь.
  6. Тривале нехтування обов'язками попри звернення відповідних служб.
  7. Поведінка, що завдає шкоди дитині й підтверджується сукупністю доказів.

Верховний Суд у постанові від 8 липня 2026 року у справі №299/4294/23 наголосив: ухилення від виховання передбачає винну поведінку, тобто свідоме нехтування батьківськими обов'язками. Відсутність спілкування не можна автоматично оцінювати поза обставинами, які могли заважати батькові або матері підтримувати контакт із дитиною.

Третя підстава: жорстоке поводження з дитиною

Жорстоке поводження може включати фізичне та психологічне насильство, приниження, залякування й інші форми небезпечної поведінки. Суд оцінює конкретні факти, наслідки та наявні докази. Наприклад, медичні документи, повідомлення поліції, судові рішення, висновки фахівців або свідчення можуть мати значення для встановлення обставин. Водночас не потрібно чекати завершення справи про позбавлення батьківських прав, якщо дитині загрожує безпосередня небезпека. У такому випадку першочерговими є захист її життя і здоров'я, виклик поліції за номером 102 та звернення до служби у справах дітей.

Четверта підстава: хронічний алкоголізм або наркоманія

Закон прямо називає хронічний алкоголізм і наркоманію серед підстав позбавлення батьківських прав. Однак це не означає, що звичайне припущення родичів про залежність або фотографія з алкоголем автоматично доводять законну підставу. Суттєве значення мають належні докази, медичні обставини та оцінка того, як ситуація впливає на безпеку дитини. Суд повинен уникати рішень, заснованих виключно на чутках чи особистих конфліктах між дорослими.

П'ята підстава: експлуатація дитини

Експлуатація може включати використання дитини всупереч її правам та інтересам, примушування до жебракування або бродяжництва та інші протиправні дії. Якщо існують ознаки торгівлі людьми, сексуальної експлуатації чи інших злочинів, необхідне реагування правоохоронних органів. У таких випадках процедура позбавлення батьківських прав може відбуватися паралельно з кримінальним провадженням.

Шоста підстава: умисне кримінальне правопорушення щодо дитини

Стаття 164 також передбачає позбавлення прав, якщо мати або батько засуджені за умисне кримінальне правопорушення щодо дитини. Тут важливі юридично встановлені факти та зміст судового рішення у кримінальній справі. Не кожна судимість матері чи батька автоматично створює цю підставу. Закон прямо пов'язує її з умисним кримінальним правопорушенням, вчиненим щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав батька: коли суд задовольнить позов

Позови про позбавлення батька батьківських прав часто виникають після розірвання шлюбу, коли дитина проживає з матір'ю, а батько не бере участі в її житті. Проте сам факт розлучення не змінює обсягу батьківських обов'язків. Мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі. Юридично важливо довести не те, що між колишнім подружжям погані стосунки, а конкретну поведінку батька, яка відповідає одній або кільком підставам статті 164 Сімейного кодексу.

Наприклад, якщо протягом кількох років батько не цікавився станом здоров'я дитини, не підтримував зв'язку, не виконував законних рішень щодо участі у вихованні та свідомо ухилявся від своїх обов'язків, така сукупність обставин може бути суттєвою. Водночас суд перевірятиме, чи не перешкоджала спілкуванню сама мати, чи не існувало об'єктивних причин відсутності контакту та чи намагався батько брати участь у вихованні. Під час підготовки позову варто з'ясувати:

  1. Скільки часу батько фактично не спілкується з дитиною.
  2. Чи робив він спроби підтримувати зв'язок.
  3. Чи перешкоджав хтось такому спілкуванню.
  4. Чи цікавився він навчанням, здоров'ям та розвитком дитини.
  5. Чи виконує рішення суду щодо аліментів.
  6. Чи існують підтверджені випадки насильства.
  7. Чи зверталися до нього органи опіки або соціальні служби.
  8. Як сама дитина сприймає стосунки з батьком.
  9. Чи є обставини, які об'єктивно ускладнювали виконання обов'язків.
  10. Судова практика не допускає автоматичного позбавлення прав лише через те, що батько не проживає з дитиною або має нову сім'ю.

Чи можна позбавити батька батьківських прав за несплату аліментів

Заборгованість з аліментів є важливою обставиною, але сама по собі не названа окремою підставою у статті 164 Сімейного кодексу України. Це означає, що навіть велика сума боргу не гарантує позитивного рішення за позовом про позбавлення батьківських прав. Суд повинен з'ясувати, чи свідчить несплата разом з іншими обставинами про свідоме нехтування обов'язками щодо дитини. Наприклад, суттєве значення може мати ситуація, коли батько протягом тривалого часу не сплачує аліменти, приховує доходи, не цікавиться дитиною, ігнорує звернення та не бере участі у вихованні.

Натомість інша ситуація — коли людина втратила працездатність, перебуває на лікуванні або має підтверджені об'єктивні труднощі, але підтримує зв'язок із дитиною та виявляє турботу. Для суду ці обставини не є рівнозначними. Документи, які можуть підтверджувати питання аліментів:

  1. Рішення суду про стягнення аліментів.
  2. Виконавчий документ.
  3. Постанова про відкриття виконавчого провадження.
  4. Розрахунок заборгованості державного або приватного виконавця.
  5. Постанови виконавця щодо примусового виконання.
  6. Інформація про часткові або відсутні платежі.
  7. Листування щодо виконання обов'язків.
  8. Інші докази, що характеризують ставлення до потреб дитини.

Верховний Суд у своїх рішеннях наголошує на необхідності доведення винної поведінки та оцінки всіх обставин. Тому позов, побудований лише на фразі «батько не платить аліменти», може виявитися недостатньо обґрунтованим.

Позбавлення батьківських прав матері: у яких випадках це можливо

Закон не встановлює загального пріоритету матері або батька під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав. Стаття 164 застосовується до обох батьків за однаковими правовими критеріями. Матір можуть позбавити батьківських прав, якщо доведені відповідні обставини, зокрема жорстоке поводження, свідоме ухилення від виховання, експлуатація дитини або інші законні підстави. Проте твердження, що мати веде «неправильний спосіб життя», має нового партнера чи працює за кордоном, саме по собі не є достатньою підставою для такого рішення.

Суд з'ясовує, чи порушує конкретна поведінка права дитини та чи існують докази відповідної законної підстави. Наприклад, якщо дитина проживає з матір'ю в небезпечних умовах, не отримує необхідного догляду, пропускає навчання через свідоме невиконання батьківських обов'язків або зазнає насильства, ці обставини підлягають перевірці. Водночас сама бідність сім'ї не повинна автоматично ототожнюватися з нехтуванням дитиною. Важливо встановити, чи існує винна поведінка, чи йдеться про потребу сім'ї в соціальній підтримці.

У випадках, коли загроза життю або здоров'ю є негайною, питання безпеки дитини потрібно вирішувати без очікування остаточного рішення суду.

Чи можуть позбавити батьківських прав матір або батька, які перебувають за кордоном

Переїзд за кордон сам собою не припиняє батьківських прав. Це особливо важливо для українських родин, які після початку повномасштабної війни проживають у різних країнах. Батько або мати можуть підтримувати дитину дистанційно, сплачувати аліменти, брати участь в ухваленні рішень щодо навчання, лікування та виховання. Тому неможливо вважати людину такою, що ухиляється від батьківських обов'язків, лише через проживання в Німеччині, Польщі, Чехії чи іншій державі. Суд перевіряє, чи була можливість виконувати ці обов'язки та як саме особа діяла. Значення можуть мати:

  1. Регулярність спілкування з дитиною.
  2. Участь у вирішенні питань здоров'я та навчання.
  3. Матеріальна допомога.
  4. Причини неможливості особистих зустрічей.
  5. Обставини виїзду за кордон.
  6. Наявність перешкод у спілкуванні.
  7. Ставлення дитини до відповідного з батьків.
  8. Спроби організувати зустрічі в безпечних умовах.
  9. Якщо відповідач проживає за кордоном, судова процедура може ускладнюватися через питання належного повідомлення сторони, міжнародного вручення документів та підсудності.

Однак проживання за межами України не означає, що відповідну справу взагалі неможливо розглянути українським судом.

Чи можна позбавити батьківських прав військовослужбовця

Проходження військової служби не є підставою для позбавлення батьківських прав. Більше того, тривала відсутність через виконання бойових завдань, лікування після поранення або інші службові обставини не може автоматично вважатися свідомим ухиленням від виховання. Для таких ситуацій особливо важливо оцінювати об'єктивну можливість спілкування з дитиною. Наприклад, військовослужбовець може не мати стабільного телефонного зв'язку, не мати можливості приїжджати у відпустку або брати участь у звичайних сімейних заходах.

Це принципово відрізняється від добровільної відмови виконувати батьківські обов'язки. Водночас військовий статус не створює імунітету від відповідальності за насильство або інші дії, які можуть становити законну підставу для позбавлення прав. Кожну справу суд повинен оцінювати індивідуально.

Хто має право подати позов про позбавлення батьківських прав

Стаття 165 Сімейного кодексу України визначає коло осіб та установ, які можуть звернутися до суду. Таке право мають:

  1. Один із батьків дитини.
  2. Опікун.
  3. Піклувальник.
  4. Особа, у сім'ї якої проживає дитина.
  5. Заклад охорони здоров'я, у якому перебуває дитина.
  6. Заклад освіти або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває.
  7. Орган опіки та піклування.
  8. Прокурор.
  9. Сама дитина, яка досягла 14 років.

Це вичерпно визначене законом коло заявників. Наприклад, бабуся чи дідусь не завжди можуть подати такий позов лише на підставі споріднення. Значення має, чи проживає дитина в їхній сім'ї, чи оформлено опіку або чи існує інша передбачена статтею 165 підстава. Особливо важливе право дитини від 14 років самостійно звернутися до суду. Водночас через складність процедури їй може бути потрібна правнича допомога й належне представництво інтересів.

Як позбавити батьківських прав: покрокова процедура через суд

Процедура не починається з автоматичного рішення органу опіки. Позбавлення батьківських прав здійснюється в порядку цивільного судочинства, а роль відповідних служб полягає в дослідженні сімейних обставин і захисті інтересів дитини. Загальна послідовність:

  1. Визначити законну підставу. Потрібно співвіднести факти з конкретним пунктом статті 164 Сімейного кодексу.
  2. Оцінити безпеку дитини. Якщо існує негайна загроза, звернутися до поліції та служби у справах дітей.
  3. Зібрати документи. Підготувати свідоцтво про народження, документи про проживання, медичні чи інші належні докази.
  4. Звернутися до служби у справах дітей. Повідомити обставини та з'ясувати порядок участі органу опіки в справі.
  5. Підготувати позовну заяву. Викласти факти, правову підставу, позовні вимоги та перелік доказів.
  6. Визначити належний суд. За загальним правилом — за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача, якщо немає спеціальних підстав.
  7. Перевірити судовий збір. Сплатити його або належно обґрунтувати право на звільнення, відстрочення чи інше передбачене законом полегшення.
  8. Подати позов. Особисто, поштовим відправленням або через «Електронний суд».
  9. Брати участь у розгляді. Подавати докази, пояснення та заявляти необхідні клопотання.
  10. Забезпечити участь органу опіки. Орган подає суду письмовий висновок, підготовлений на підставі дослідження ситуації.
  11. Отримати судове рішення. Суд вирішує питання про позбавлення прав та передбачені законом пов'язані наслідки.
  12. Дочекатися набрання рішенням законної сили. Після цього реалізуються встановлені ним правові наслідки.

Верховний Суд підтверджує, що це виключно судова процедура, а участь органу опіки та піклування у відповідній категорії справ є обов'язковою.

Які документи потрібні для позбавлення батьківських прав

Універсального набору доказів, який гарантує задоволення позову, не існує. Перелік залежить від підстави, на яку посилається позивач. Для справи про жорстоке поводження ключовими можуть бути медичні та поліцейські матеріали, а для справи про свідоме ухилення від виховання — тривала історія невиконання обов'язків і відсутності турботи. До основного пакета зазвичай входять:

  1. Позовна заява з належним викладом фактичних обставин.
  2. Копія свідоцтва про народження дитини.
  3. Документи, що підтверджують особу позивача.
  4. Відомості про зареєстроване місце проживання сторін, якщо вони потрібні для визначення підсудності.
  5. Документи про шлюб або розлучення, якщо вони стосуються обставин справи.
  6. Докази законної підстави позову.
  7. Документи про навчання, здоров'я та умови проживання дитини, якщо вони мають значення.
  8. Рішення про аліменти й матеріали виконавчого провадження, якщо на них посилається позивач.
  9. Наявні матеріали звернень до органу опіки, поліції або соціальних служб.
  10. Документ про сплату судового збору або належне процесуальне обґрунтування підстав для його несплати.
  11. Документи щодо надсилання матеріалів іншим учасникам — відповідно до способу подання й вимог ЦПК.
  12. Інші докази, необхідні для конкретної справи.

Важливо: висновок органу опіки не завжди вже готовий на момент подання позову. Суд може витребувати його в межах розгляду. Тому відсутність висновку в початковому пакеті не повинна автоматично унеможливлювати звернення до суду. Верховний Суд наголошує, що відсутність висновку через об'єктивну неможливість його отримати не може безстроково блокувати судовий захист дитини.

Які докази найважливіші для суду

Доказування у справі про позбавлення батьківських прав спрямоване на встановлення конкретних обставин, а не загальної оцінки характеру матері чи батька. Суду важливо з'ясувати, що саме людина робила або не робила, чи могла діяти інакше, чому виникла відповідна ситуація та яких наслідків зазнала дитина. Можливі докази:

  1. Документи соціальних служб. Акти обстеження, відомості про соціальний супровід, попередні звернення та вжиті заходи.
  2. Матеріали закладу освіти. Документи про відвідування, навчання та участь батьків у вирішенні освітніх питань.
  3. Медичні документи. За наявності — підтвердження травм, потреби в лікуванні чи випадків ненадання необхідної допомоги.
  4. Висновки фахівців. Матеріали психологічної або іншої належної оцінки, якщо вони підготовлені законним способом.
  5. Матеріали поліції. Заяви, протоколи, постанови та інші документи.
  6. Судові рішення. Зокрема, щодо домашнього насильства, аліментів або інших пов'язаних питань.
  7. Виконавчі документи. Розрахунок заборгованості й документи, що підтверджують невиконання рішення.
  8. Листування. Повідомлення, які характеризують спроби участі або свідому відмову від виконання обов'язків.
  9. Показання свідків. Відомості людей, які безпосередньо знають обставини виховання.
  10. Позиція дитини. Її думка з урахуванням віку, зрілості, безпеки та процесуальних вимог.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємозв'язок доказів. Наприклад, характеристика зі школи про те, що на батьківські збори приходить лише мати, сама по собі не доводить свідомого ухилення батька від виховання. Натомість у поєднанні з іншими матеріалами вона може допомогти встановити загальну ситуацію. Небезпечно створювати докази штучно, тиснути на дитину або свідків чи використовувати незаконно отримані персональні дані. Це може зашкодити як самій дитині, так і судовій справі.

Яку роль відіграє орган опіки та піклування

Орган опіки та піклування є обов'язковим учасником розгляду справ про позбавлення батьківських прав. Його роль визначена статтею 19 Сімейного кодексу України. Орган готує письмовий висновок щодо вирішення спору, використовуючи відомості про умови проживання, становище дитини, батьків та інші матеріали. Практично підготовка висновку може включати:

  1. Вивчення звернення та матеріалів справи.
  2. З'ясування умов проживання дитини.
  3. Отримання інформації від батьків або законних представників.
  4. Аналіз матеріалів школи, медичних установ чи соціальних служб.
  5. Оцінку обставин, важливих для безпеки й розвитку дитини.
  6. З'ясування думки дитини належним і безпечним способом.
  7. Підготовку висновку для суду.

Однак цей висновок не є остаточним вироком для батька чи матері. Суд може не погодитися з органом опіки, якщо висновок недостатньо обґрунтований або суперечить інтересам дитини. Це прямо встановлено частиною шостою статті 19 Сімейного кодексу України.

Позовна заява про позбавлення батьківських прав: як правильно оформити

Позов потрібно готувати відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу. У заяві необхідно зазначити сторони, суд, обставини справи, докази, правову підставу й конкретні вимоги. Найбільш поширена помилка — написати, що батько або мати «не заслуговує бути батьком», не пояснивши, які саме передбачені законом обов'язки свідомо порушені. Також не варто просто копіювати чужий позов із невідповідними підставами. Наприклад, якщо справа стосується жорстокого поводження, посилання тільки на заборгованість з аліментів не відображатиме фактичний предмет спору.

Нижче — базова структура, яку потрібно адаптувати до конкретних обставин.

Зразок позовної заяви про позбавлення батьківських прав

До [повна назва компетентного місцевого загального суду]
Позивач: [ПІБ, адреса, поштовий індекс, відомі ідентифікаційні та контактні дані відповідно до ЦПК]
Відповідач: [ПІБ, адреса зареєстрованого місця проживання або перебування, відомі інші дані]
Третя особа: [належний орган опіки та піклування, адреса]
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про позбавлення батьківських прав
Я, [ПІБ], є [матір'ю/батьком/іншою особою, яка має право звернутися до суду] щодо неповнолітньої дитини [ПІБ, дата народження].
Батьком/матір'ю дитини є відповідач [ПІБ], що підтверджується свідоцтвом про народження.
Із [дата або період] склалися такі обставини: [послідовно описати встановлені факти, без припущень і образ].
Зокрема, [дати й конкретні випадки невиконання обов'язків, насильства або інших обставин, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу].
Зазначені обставини підтверджуються [перелік доказів із коротким поясненням значення кожного].
Вважаю, що дії/бездіяльність відповідача відповідають підставі, передбаченій пунктом [номер] частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, оскільки [пояснення юридично значущих фактів].
Інтереси дитини потребують судового захисту з таких причин: [конкретні обставини, ризики та потреби дитини].
Відповідно до статей 19, 164–166 Сімейного кодексу України та положень Цивільного процесуального кодексу України,
ПРОШУ СУД:
Позбавити [ПІБ відповідача, дата народження за наявності] батьківських прав щодо дитини [ПІБ, дата народження].
Залучити до участі у справі належний орган опіки та піклування та забезпечити подання висновку відповідно до статті 19 Сімейного кодексу України.
Вирішити питання про стягнення аліментів відповідно до частини третьої статті 166 Сімейного кодексу України з урахуванням наявних судових рішень і заявлених вимог.
Вирішити питання про судові витрати відповідно до процесуального законодавства.
Додатки:
Копія свідоцтва про народження дитини.
Документи, що підтверджують право позивача на звернення.
Письмові та інші докази.
Документи щодо сплати судового збору або правової підстави звільнення від нього.
Документи про направлення матеріалів учасникам відповідно до процесуальних вимог.
Інші документи, необхідні для конкретної справи.
Дата: [дата]
Підпис: [підпис]
Це приклад структури, а не готовий універсальний процесуальний документ. До подання потрібно правильно визначити підсудність, статус учасників, наявність інших судових рішень та обсяг позовних вимог.
Особливої уваги потребує ситуація, коли одночасно заявляються вимоги про аліменти, місце проживання дитини або інші сімейні питання.

До якого суду подавати позов про позбавлення батьківських прав

За загальним правилом, позов до фізичної особи подається до місцевого загального суду за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача. Це правило має практичне значення, якщо мати з дитиною проживає в Києві, а батько зареєстрований в іншій області. Сам факт проживання дитини з позивачем у столиці не означає, що справу обов'язково можна подати до найближчого київського суду. Окремо потрібно перевіряти ситуації, коли відповідач перебуває за кордоном, його місце проживання невідоме або зареєстрований населений пункт належить до території зі зміненою підсудністю через війну.

Важливе уточнення щодо поєднання з аліментами: у постанові від 1 липня 2025 року у справі №306/1029/22 Верховний Суд наголосив, що додавання похідної вимоги про аліменти не змінює автоматично підсудності основної вимоги про позбавлення батьківських прав. Тому перед поданням позову необхідно перевірити актуальний підхід судової практики, а не орієнтуватися лише на старі зразки, які дозволяють обирати суд за адресою матері в будь-якому випадку.

Скільки коштує позбавлення батьківських прав у 2026 році

Вартість процедури складається з можливого судового збору, витрат на документи, юридичні послуги та інших процесуальних витрат. Державна ставка збору за немайновий позов фізичної особи становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного року. У 2026 році цей показник становить 3328 гривень. Відповідно, стандартна сума збору — 1331,20 гривні.

Скільки коштує позбавлення батьківських прав у 2026 році
1331,20 грн
Судовий збір
Немайнова вимога фізичної особи
1064,96 грн
Через «Електронний суд»
Збір із коефіцієнтом 0,8
0 грн
Консультація БПД
Безоплатна правнича допомога, лінія 0 800 213 103
Договір
Приватний адвокат
Вартість узгоджують індивідуально
ВитратаСума або умова
Судовий збір за одну стандартну немайнову вимогу1331,20 грн
Подання відповідної заяви через «Електронний суд» із коефіцієнтом 0,81064,96 грн
Первинна консультація державної системи БПДБезкоштовно
Представництво через БПДБезкоштовно за наявності законних підстав
Приватний адвокатЗа домовленістю
Додаткові процесуальні витратиЗалежно від конкретної справи

Важливо, що право на звільнення від судового збору не виникає автоматично лише через те, що в позові згадується захист дитини. Наприклад, у судовій ухвалі від 22 вересня 2026 року у справі №946/4957/26 суд наголосив на необхідності сплати збору за конкретну вимогу про позбавлення батьківських прав, відхиливши посилання заявника на автоматичне звільнення. Водночас за певних законних підстав особа може мати право на звільнення, відстрочення або розстрочення платежу. Це необхідно оцінювати окремо. Чи дешевше подавати позов через «Електронний суд»

Для процесуальних документів, поданих в електронній формі, закон передбачає застосування коефіцієнта 0,8 до відповідної ставки судового збору. У такому випадку розрахунок для стандартної немайнової вимоги становить 1064,96 гривні. Але перед оплатою потрібно переконатися, що подання відповідає умовам застосування коефіцієнта, а сума сформована правильно. Найкраще використовувати реквізити й інструменти відповідного суду, а не платіжні дані з випадкової юридичної статті.

Судова практика позбавлення батьківських прав у 2026 році: коли суд відмовляє

Рішення Верховного Суду демонструють, що навіть тривале невиконання окремих обов'язків не завжди достатнє для позбавлення батьківських прав. Суд має встановити свідоме нехтування ними та оцінити, чи справді такий захід відповідає інтересам дитини. У постанові від 8 липня 2026 року у справі №299/4294/23 Верховний Суд ще раз підкреслив винятковий характер позбавлення прав і необхідність доведення винної поведінки. Аналогічний підхід відображено в постанові від 4 лютого 2026 року у справі №552/8514/24. Практично це означає:

  1. Наявність конфлікту між батьками не доводить ухилення від виховання.
  2. Несплата аліментів повинна оцінюватися разом з іншими обставинами.
  3. Відсутність зустрічей із дитиною потребує перевірки причин.

Суд може врахувати перешкоджання спілкуванню з боку другого з батьків. Матеріальні труднощі не тотожні свідомому нехтуванню дитиною. Висновок органу опіки є важливим, але суд не зобов'язаний безумовно з ним погоджуватися. Позиція самої дитини має враховуватися належним способом. Бажання одного з батьків відмовитися від своїх прав не замінює доказування законної підстави.

Чи може суд позбавити прав, якщо батько сам погоджується

Згода відповідача сама по собі не гарантує задоволення позову. Верховний Суд у справі №755/11992/24, на яку посилається огляд судової практики 2026 року, наголошував: визнання позову не замінює необхідності довести передбачені законом обставини. Причина полягає в тому, що батьківські права й обов'язки не є приватним договором між дорослими, який можна припинити лише за взаємною згодою. Йдеться також про права самої дитини. Тому письмова заява «не заперечую проти позбавлення мене батьківських прав» може враховуватися судом, але не є достатньою самостійною підставою.

Що дає позбавлення батьківських прав і які наслідки для матері та батька

Стаття 166 Сімейного кодексу встановлює правові наслідки для особи, яку позбавлено батьківських прав. Зокрема, така особа:

  1. Втрачає особисті немайнові права щодо дитини.
  2. Звільняється від обов'язків щодо виховання в межах відповідного правового статусу.
  3. Перестає бути законним представником дитини.
  4. Втрачає право на пільги та державну допомогу, пов'язані зі статусом сім'ї з дітьми.
  5. Не може бути усиновлювачем, опікуном і піклувальником.
  6. Втрачає визначені майнові права, які могли б виникнути в майбутньому на підставі батьківства.
  7. Втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною, у межах, визначених законом.
  8. Продовжує нести обов'язок утримувати дитину.

Це не означає, що рішення автоматично анулює свідоцтво про народження або змінює прізвище дитини. Також воно не вирішує автоматично всі питання щодо житла, виїзду за кордон, усиновлення або оформлення соціальних виплат. Для окремих правовідносин існують спеціальні правила.

Чи потрібно платити аліменти після позбавлення батьківських прав

Так. Позбавлення прав не звільняє від обов'язку утримувати дитину. Це одна з найважливіших норм, яку часто неправильно розуміють. Людина не може позбутися обов'язку сплачувати аліменти лише тому, що більше не має батьківських прав. Більше того, частина третя статті 166 Сімейного кодексу встановлює, що під час задоволення позову суд одночасно вирішує питання про стягнення аліментів на дитину. Якщо законні представники відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, закон передбачає спеціальний порядок їх зарахування на особистий рахунок дитини в Ощадбанку.

При цьому необхідно перевірити, чи вже існує чинне рішення про стягнення аліментів. Суд не повинен створювати суперечливі виконавчі документи без урахування попередніх рішень.

Чи зникає борг за аліментами

Ні. Позбавлення батьківських прав не анулює автоматично раніше утворену заборгованість. Якщо існує виконавче провадження, питання стягнення коштів регулюється відповідним рішенням та законодавством про виконавче провадження. Водночас позбавлення прав і стягнення аліментів залишаються різними юридичними механізмами.

Чи зберігає дитина право на спадщину

Позбавлення матері або батька батьківських прав не означає автоматичної втрати дитиною її майнових прав. Зокрема, дитина зберігає права, пов'язані з походженням від відповідних батьків, у межах установленого законодавства. Натомість особа, позбавлена батьківських прав, втрачає визначені статтею 166 майнові права, які могла б отримати в майбутньому внаслідок батьківства, зокрема право вимагати утримання від дитини. Важливо не плутати право дитини успадковувати майно батька або матері та право батька чи матері успадковувати майно дитини.

Це різні правові ситуації, які потребують застосування відповідних норм Сімейного та Цивільного кодексів.

Де житиме дитина після позбавлення батьківських прав

Подальше проживання залежить від того, кого саме позбавлено прав і з ким дитина проживала раніше. Якщо прав позбавлено лише одного з батьків, дитина за відповідних умов може залишатися з другим. Якщо обоє батьків не можуть здійснювати виховання або позбавлені прав, вирішується питання подальшого влаштування дитини відповідно до законодавства. Можливі форми влаштування включають опіку, піклування, сімейні форми виховання та інші передбачені законом рішення. Стаття 167 Сімейного кодексу також передбачає окремі правила, якщо дитина раніше проживала разом з особою, позбавленою батьківських прав.

Суд може розглядати питання подальшого спільного проживання й застосовувати визначені законом способи захисту житлових інтересів. Це не означає, що людину автоматично виселяють із житла після позбавлення прав.

Чи можна бачитися з дитиною після позбавлення батьківських прав

Стаття 168 Сімейного кодексу передбачає можливість звернення особи, позбавленої батьківських прав, до суду із заявою про надання права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові або періодичні зустрічі, якщо вони не завдаватимуть шкоди життю, здоров'ю та моральному вихованню дитини. Закон також передбачає можливість проведення таких зустрічей за присутності іншої особи. Однак це не є автоматичним правом вимагати необмеженого спілкування. Суд оцінює безпеку дитини, обставини попереднього позбавлення прав та інші факти, важливі для її інтересів.

Чи можна поновити батьківські права після рішення суду

Так. Стаття 169 Сімейного кодексу передбачає можливість звернення матері або батька з позовом про поновлення батьківських прав. Для цього необхідно довести обставини, які свідчать про зміну поведінки та умов, що стали причиною попереднього рішення. Наприклад, суд може оцінювати усунення небезпечних обставин, реальні зміни в ставленні до дитини, виконання батьківських обов'язків та інші докази. Однак поновлення неможливе в окремих випадках, визначених законом, зокрема якщо дитину усиновлено й усиновлення не скасоване та не визнане недійсним.

Якщо суд відмовив у поновленні прав, повторно звернутися з таким позовом можна лише після спливу одного року з дня набрання законної сили рішенням про відмову.

Позбавлення батьківських прав у Києві: куди звертатися та хто допоможе з документами

У Києві справи, пов'язані з неналежним виконанням батьківських обов'язків, безпекою дитини та підготовкою висновків для суду, належать до компетенції відповідних органів опіки та піклування за участю районних служб у справах дітей. Насамперед потрібно з'ясувати, яка районна служба уповноважена працювати з конкретною сім'єю. Для первинного звернення корисно повідомити місце проживання дитини, місце перебування батьків, опис небезпечної ситуації та наявність уже відкритої судової справи.

Адреси й телефони районних служб у справах дітей Києва

РайонАдресаТелефон
ГолосіївськийВул. Велика Васильківська, 58(044) 289-38-53
ДарницькийВул. Ялтинська, 14(044) 566-73-70
ДеснянськийПросп. Червоної Калини, 21-Г(044) 515-75-76
ДніпровськийХарківське шосе, 4-А(044) 390-12-21
ОболонськийВул. Левка Лук'яненка, 2-Д(044) 426-47-15
ПечерськийВул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15(044) 280-60-95
ПодільськийВул. Борисоглібська, 14(044) 425-22-81
СвятошинськийВул. Гната Юри, 9, кімната 422(044) 407-25-70
Солом'янськийПросп. Повітряних Сил, 41(044) 207-09-70
ШевченківськийБульвар Тараса Шевченка, 26/4(044) 230-93-00

Контакти наведені за офіційним каталогом Київської міської державної адміністрації. Перед відвідуванням варто уточнити чинний графік прийому, оскільки адреси, телефони та режим роботи можуть змінюватися. Практично до служби можна звертатися з таких питань:

  1. Повідомлення про неналежне виконання батьківських обов'язків.
  2. Захист дитини від насильства.
  3. Оцінка умов проживання та виховання.
  4. Підготовка матеріалів, необхідних органу опіки.
  5. Участь органу опіки у справі, яку розглядає суд.
  6. Визначення необхідних заходів безпеки.
  7. Питання подальшого влаштування дитини.
  8. Роз'яснення щодо інших уповноважених служб.
  9. Якщо дитині безпосередньо загрожує насильство, не потрібно очікувати чергового прийому районної служби. Необхідно телефонувати 102.

Безкоштовний юрист у Києві: де отримати допомогу для суду

Первинну юридичну консультацію щодо позбавлення батьківських прав можна отримати через державну систему безоплатної правничої допомоги. Телефон: 0 800 213 103. Офіційний сайт: Безоплатна правнича допомога. Консультації доступні незалежно від того, чи має заявник право на безкоштовне представництво в суді. Сама дитина належить до категорій осіб, які мають право на вторинну правничу допомогу в передбаченому законом обсязі. Для дорослого заявника необхідно окремо перевірити законну підставу отримання відповідної послуги. Безоплатна консультація може допомогти визначити:

  1. Чи є підстави для позбавлення батьківських прав.
  2. Які докази потрібні.
  3. До якого суду звертатися.
  4. Чи можна поєднати вимоги про аліменти.
  5. Як оформити позов.
  6. Чи існують підстави звільнення від судового збору.
  7. Як захистити дитину до ухвалення остаточного рішення.

Що робити, якщо дитині загрожує небезпека просто зараз

Позбавлення батьківських прав може потребувати тривалого судового розгляду. Проте захист дитини не можна відкладати до остаточного рішення, якщо вона перебуває в небезпечних умовах. Стаття 170 Сімейного кодексу передбачає можливість відібрання дитини без позбавлення батьківських прав. За наявності безпосередньої загрози життю чи здоров'ю закон також передбачає спеціальну процедуру негайного відібрання уповноваженими органами з подальшими юридичними діями.

Це не означає, що будь-який сусід або родич має право самовільно забрати дитину на невизначений час. Потрібно забезпечити належне реагування компетентних служб. Практичний порядок:

  1. За безпосередньої загрози звернутися до поліції за номером 102.
  2. Якщо є травми або невідкладні медичні потреби — викликати 103.
  3. Повідомити районну службу у справах дітей.
  4. Надати конкретну інформацію про небезпеку.
  5. За можливості зберегти наявні докази, не наражаючи дитину на додатковий ризик.
  6. Уточнити, які заходи захисту застосували уповноважені органи.
  7. Отримати правничу консультацію щодо подальшого судового захисту.
  8. У подібних ситуаціях першочерговою є безпека, а не підготовка ідеально оформленого позову.

Чи може дитина сама звернутися до суду проти батьків

Так. Стаття 165 Сімейного кодексу прямо надає дитині, яка досягла 14 років, право звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Але процесуальна участь неповнолітніх має свої особливості, тому доцільно отримати допомогу юриста. Якщо дитина повідомляє про насильство з боку батьків, дорослі та відповідні органи повинні забезпечити безпечний спосіб звернення, не створюючи ситуації, коли її змушують без підтримки протистояти ймовірному кривднику. Важливо, щоб позиція дитини була почута, але не формувалася під тиском одного з батьків або інших родичів.

Як суд враховує думку дитини

Право дитини бути вислуханою у питаннях, які стосуються її життя, є одним із важливих принципів сімейного права. Однак суд не повинен механічно переносити на дитину відповідальність за вибір між матір'ю й батьком. Наприклад, не варто ставити їй запитання в ультимативній формі: «Кого ти хочеш позбавити батьківських прав?» Натомість важливо з'ясувати, як вона почувається, чи перебуває в безпеці, які стосунки має з кожним із батьків і чи відчуває тиск. За необхідності суд може використовувати належні процесуальні способи отримання інформації та враховувати висновки відповідних фахівців.

При цьому думка дитини не є єдиною підставою для задоволення чи відмови в позові. Суд оцінює всі докази та найкращі інтереси дитини.

Психологічні наслідки позбавлення батьківських прав для дитини

Судове рішення стосується не лише юридичного статусу дорослого. Воно може впливати на відчуття безпеки дитини, сімейну ідентичність, стосунки з родичами та її уявлення про власну сім'ю. Навіть коли позбавлення прав необхідне для захисту від насильства або тяжкого нехтування, дитина може одночасно відчувати полегшення, сум, провину, злість і прихильність до відповідного з батьків. Ці переживання не суперечать одне одному. Батькам та іншим дорослим важливо уникати поведінки, яка поглиблює сімейний конфлікт. З психологічного погляду доцільно:

  1. Пояснювати дитині події відповідно до її віку.
  2. Не перекладати на неї відповідальність за рішення суду.
  3. Не вимагати негативно висловлюватися про іншого з батьків.
  4. Не використовувати дитину як свідка сімейних образ і фінансових конфліктів.
  5. Забезпечувати передбачувані умови проживання.
  6. Підтримувати контакт із безпечними близькими людьми.
  7. За потреби організувати психологічну допомогу.
  8. У разі насильства не примушувати до контакту з кривдником.
  9. Пояснювати, що юридичні питання вирішують дорослі та суд.
  10. Стежити за змінами поведінки й самопочуття без постійного допитування.

Важливо пам'ятати: дитина може любити батька чи матір навіть тоді, коли їхня поведінка була небезпечною. Це не є доказом відсутності насильства і не повинно використовуватися для знецінення її переживань.

Поради юриста: що найчастіше вирішує справу про позбавлення батьківських прав

У таких справах виграє не той, хто сильніше ображений, а той, хто краще довів факти. Суди дивляться на тривалість і свідомість поведінки, на інтереси дитини та на позицію органу опіки.

  1. Доводьте систематичність: суду потрібна тривала поведінка, а не разовий епізод чи окремий конфлікт.
  2. Фіксуйте спроби залучити другого з батьків — листи, повідомлення, запрошення на шкільні збори. Це показує, що бездіяльність свідома.
  3. Отримайте довідки зі школи, садка, поліклініки про те, хто з батьків реально бере участь у житті дитини.
  4. Звертайтеся до служби у справах дітей до подання позову: без висновку органу опіки розгляд затягується.
  5. Якщо відповідач за кордоном чи служить, подбайте про його належне повідомлення про розгляд — інакше рішення ризикує бути скасованим.
  6. Аліменти після позбавлення прав не припиняються, тому вимогу про їх стягнення можна заявити в тому ж позові.
  7. Підготуйте дитину до розмови з органом опіки: її думку суд враховує, особливо якщо дитина вже може її висловити.

Приклад. Мати подає позов, бо батько п’ять років не бачився з сином, не цікавився навчанням і не відповідав на повідомлення. Вона додає скриншоти листування, довідку зі школи, що батько жодного разу не приходив на збори, і висновок служби у справах дітей. Такий набір доказів показує свідоме ухилення, а не просто окреме проживання.

Приклад. Батько має борг з аліментів, але регулярно бачиться з дитиною й оплачує гуртки. Сам борг зазвичай не стає підставою для позбавлення прав: для його стягнення є виконавче провадження, обмеження у праві керування авто та виїзду за кордон.

Найпоширеніші запитання про позбавлення батьківських прав

Що означає позбавлення батьківських прав?

Це судове припинення визначених законом прав матері або батька щодо конкретної дитини. Особа перестає бути її законним представником і втрачає низку прав, пов'язаних із батьківством, але зобов'язана продовжувати утримувати дитину.

Які підстави позбавлення батьківських прав передбачені законом?

Шість основних підстав визначає стаття 164 Сімейного кодексу: залишення дитини в медичному закладі за встановлених обставин; ухилення від виховання та забезпечення безпечних умов; жорстоке поводження; хронічний алкоголізм або наркоманія; експлуатація дитини; засудження за умисне кримінальне правопорушення щодо неї.

Як позбавити батька батьківських прав?

Необхідно встановити законну підставу, зібрати відповідні докази та подати позов до компетентного суду. У розгляді обов'язково бере участь орган опіки та піклування.

Чи можна позбавити матір батьківських прав?

Так. Підстави статті 164 застосовуються до матері й батька. Водночас необхідно довести конкретні обставини, а не просто висловити незгоду з поведінкою матері.

Чи можна позбавити батька прав за несплату аліментів?

Заборгованість сама по собі не гарантує такого рішення. Суд повинен встановити законну підставу, зокрема свідоме ухилення від батьківських обов'язків, з урахуванням усіх обставин.

Скільки коштує позбавлення батьківських прав у 2026 році?

Стандартний судовий збір за немайновий позов фізичної особи становить 1331,20 гривні. При належному електронному поданні із застосуванням коефіцієнта 0,8 — 1064,96 гривні. Можливі додаткові витрати, а за певних підстав — звільнення або відстрочення збору.

Чи можна подати позов без адвоката?

Так, якщо процесуальне законодавство дозволяє особі самостійно брати участь у відповідній справі. Однак через складність доказування доцільно отримати хоча б первинну правничу консультацію.

Скільки триває процедура?

Єдиного гарантованого строку для всіх справ немає. Тривалість залежить від завантаженості суду, повідомлення учасників, отримання висновку органу опіки, дослідження доказів та можливого оскарження.

Чи потрібна згода батька на позбавлення його прав?

Ні. Суд може вирішувати справу незалежно від того, чи погоджується відповідач. Водночас навіть добровільне визнання позову не звільняє від необхідності довести законні підстави.

Чи може бабуся подати позов?

Може за наявності відповідної підстави, визначеної статтею 165, наприклад якщо дитина проживає в її сім'ї або вона має статус опікуна. Самого факту споріднення не завжди достатньо.

Чи можна позбавити батьківських прав людину за кордоном?

Так, за наявності законної підстави та дотримання процесуальних вимог. Але проживання за кордоном саме по собі не доводить ухилення від виховання.

Чи можна позбавити батьківських прав військовослужбовця?

Військова служба не є підставою. Суд оцінює конкретну поведінку та об'єктивні обставини, які могли впливати на можливість виконання батьківських обов'язків.

Чи зобов'язаний батько платити аліменти після позбавлення прав?

Так. Це прямо встановлює стаття 166 Сімейного кодексу України.

Чи зникає борг за аліментами?

Ні. Рішення про позбавлення прав не анулює автоматично наявну заборгованість.

Чи можна після позбавлення прав бачитися з дитиною?

Можна звернутися до суду з відповідною заявою. Суд вирішує, чи допустимі побачення та за яких умов, насамперед враховуючи безпеку дитини.

Чи можна поновити батьківські права?

Так, через суд за передбачених законом умов. Але існують обмеження, зокрема щодо усиновлення дитини.

Чи зміниться прізвище дитини автоматично?

Ні. Позбавлення батьківських прав не змінює автоматично прізвище, ім'я або інші актові відомості. Для відповідних змін застосовуються окремі правила.

Чи може дитина самостійно звернутися до суду?

Так, якщо вона досягла 14 років. Це передбачено статтею 165 Сімейного кодексу.

Куди звертатися для позбавлення батьківських прав у Києві?

До компетентного місцевого загального суду, а щодо питань захисту дитини та висновку органу опіки — до відповідної районної служби у справах дітей. За юридичною консультацією можна телефонувати 0 800 213 103.

Що важливо враховувати перед поданням позову

Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою захисту інтересів дитини. Суд перевіряє не лише наявність порушень, а й обставини їх виникнення, ступінь винної поведінки, можливість безпечного збереження сімейних зв'язків і наслідки рішення. Особливо важливо правильно визначити правову підставу, зібрати належні докази, встановити підсудність і забезпечити участь органу опіки та піклування. У 2026 році звичайний судовий збір за одну немайнову вимогу фізичної особи становить 1331,20 гривні. Проте конкретні витрати можуть відрізнятися залежно від процесуальних обставин і наявності законних пільг.

Позбавлення батьківських прав не припиняє обов'язку сплачувати аліменти, не анулює автоматично борги та не позбавляє дитину її майнових прав.

Будьте в курсі подій у Києві, Україні та світі разом з Ukraine 7 Days: Безкоштовна юридична консультація в Україні: телефони та адреси бюро, Розлучення через Дію у 2026 році: умови та документи, а також Заповіти в Україні у 2026 році: хто може втратити спадщину.

Використані матеріали: Сімейний кодекс України, статті 19, 164–170; Цивільний процесуальний кодекс України; Закон «Про судовий збір» №3674-VI; Закон про Державний бюджет України на 2026 рік №4695-IX; Верховний Суд — постанови у справах №552/8514/24 від 4 лютого 2026 року, №299/4294/23 від 8 липня 2026 року, №306/1029/22 від 1 липня 2025 року; огляд практики Касаційного цивільного суду; Київська міська державна адміністрація — каталог районних служб у справах дітей; система безоплатної правничої допомоги.

menu