Булінг у школі: що робити батькам, закон, штрафи, докази та куди звертатися по допомогу в Києві

Булінг у школі в Україні карається штрафом від 850 до 1700 гривень, а за повторне чи групове цькування — від 1700 до 3400 гривень, повідомляє редакція «Україна 7 днів». З 11 серпня 2026 року школи працюють за оновленими правилами: директор розглядає зареєстроване повідомлення протягом доби, а за ознак насильства не пізніше ніж за три години інформує поліцію та службу у справах дітей. Чекати повторного побиття чи приниження, щоб школа почала захищати дитину, не потрібно.
Булінг — це систематичне психологічне, фізичне, економічне або сексуальне насильство, зокрема в соцмережах і месенджерах, яке шкодить здоров’ю та навчанню дитини. Нижче — як відрізнити цькування від звичайної сварки, які докази зібрати, зразок заяви директору, покроковий алгоритм для батьків, штрафи й строки в інфографіці та адреси служб у Києві: від поліції й районних служб у справах дітей до освітнього омбудсмена та безоплатної правничої допомоги.
Що таке булінг у школі та чому це не звичайна дитяча сварка
Булінг, або цькування, — це не просто неприємний епізод у шкільному житті. Йдеться про систематичне умисне насильство, за якого дитину принижують, залякують, б'ють, ізолюють від колективу, позбавляють речей або переслідують в інтернеті. Кривдником може бути інша дитина, група учнів або інший учасник шкільного колективу.
Законодавство України розглядає булінг у контексті захисту прав дитини. Важливими є характер дій, повторюваність, обставини взаємин між учасниками та наслідки для постраждалого. Психологічний аспект також має значення: під час цькування одна сторона часто почувається беззахисною й не може самостійно припинити переслідування. У серпні 2026 року набрав чинності оновлений порядок реагування, затверджений наказом МОН №961 від 18 червня. Він уточнив визначення булінгу, процедуру реєстрації заяв, строки реагування та обов'язки школи. Під час оцінювання ситуації важливо звернути увагу на такі ознаки:
- Повторюваність. Дитину ображають, залякують або переслідують неодноразово. Оновлений порядок визначає систематичність як два й більше випадки насильства протягом 12 місяців.
- Умисність. Дії спрямовані на приниження, залякування, завдання шкоди або обмеження прав іншої людини.
- Нерівність можливостей захисту. Постраждала дитина може боятися старших, фізично сильніших, популярніших або численніших кривдників.
- Порушення прав. Цькування перешкоджає навчанню, безпечному перебуванню в школі, спілкуванню чи повноцінному життю.
- Зміна поведінки постраждалого. Дитина починає уникати уроків, боїться перерв, ізолюється від друзів або відчуває постійну тривогу.
Не всі ознаки обов'язково мають проявлятися одночасно. Юридичну кваліфікацію конкретної справи визначають компетентні органи та суд, а психологічна оцінка допомагає зрозуміти потреби дитини й ризики повторного насильства. Важлива зміна 2026 року: школа повинна реагувати не лише на систематичний булінг, а й на окремі прояви насильства. Навіть якщо дитину вдарили вперше, адміністрація не має права відкладати питання лише тому, що не було попередніх випадків.
Чим булінг відрізняється від конфлікту, сварки чи жарту
Не кожна дитяча суперечка є булінгом. У школі можуть виникати конфлікти через навчання, дружбу, змагання або непорозуміння. Однак принципова відмінність полягає в характері поведінки, повторюваності та можливості сторін захистити власні інтереси. Наприклад, двоє однокласників посварилися через футбольний матч, обмінялися образами й пізніше припинили конфлікт. Це може бути порушенням правил поведінки, але не обов'язково систематичним цькуванням.
Інша ситуація — коли група учнів щодня називає дитину принизливими прізвиськами, ховає її речі, забороняє іншим із нею дружити та поширює образливі повідомлення в чаті. Тут уже є підстави перевіряти ознаки булінгу.
| Критерій | Конфлікт | Можливий булінг |
|---|---|---|
| Характер | Суперечка, зіткнення інтересів | Цілеспрямоване переслідування |
| Повторюваність | Може бути одноразовим | Насильство повторюється |
| Позиції сторін | Часто відносно рівні | Постраждалому складно захиститися |
| Поведінка | Обидві сторони можуть сперечатися | Одна сторона систематично зазнає насильства |
| Наслідки | Напруження через конкретну подію | Страх, ізоляція, тривожність, уникнення школи |
| Реагування | Врегулювання конфлікту й захист від насильства | Негайний захист, документування, офіційна процедура |
Це порівняння має пояснювальний характер. Остаточний висновок про адміністративне правопорушення робить суд, а не класний керівник або шкільний психолог. Особливо небезпечно автоматично називати булінг «жартом». Якщо дитина просить припинити певні дії, плаче, боїться або починає уникати школи, дорослі повинні перевірити ситуацію незалежно від пояснення кривдників, що вони «просто розважалися».
Які види булінгу трапляються у школі
Булінг не обмежується побиттям. У багатьох випадках фізичного насильства немає, але наслідки психологічного тиску можуть бути серйозними. Особливо складно виявляти приховане переслідування, яке відбувається без присутності вчителів або через закриті групи в месенджерах.
Психологічний булінг: приниження, погрози та ізоляція
Психологічне цькування може проявлятися в систематичних образах, принизливих прізвиськах, погрозах, залякуванні або демонстративному виключенні дитини зі спільної діяльності. Наприклад, кілька учнів домовляються не розмовляти з однокласницею, переконують інших її ігнорувати, висміюють зовнішність та регулярно створюють ситуації, у яких вона опиняється самотньою.
Окремий випадок відмови від дружби сам собою не є булінгом: дитина має право обирати коло спілкування. Проблема виникає, коли соціальну ізоляцію навмисно організовують як спосіб приниження або покарання. Поширені прояви психологічного цькування:
- Регулярні образи через зовнішність, мовлення, одяг або особливості розвитку.
- Поширення принизливих чуток.
- Погрози побиттям чи розголошенням особистої інформації.
- Організоване виключення зі спільних заходів.
- Демонстративне приниження перед класом.
- Примушування виконувати небажані дії.
- Залякування після звернення по допомогу.
Фізичний булінг: удари, штовхання та інші напади
Фізичне цькування може включати повторні удари, стусани, підніжки, силове утримування, блокування виходу з приміщення або інші дії проти волі дитини. Особливо небезпечними є напади в місцях, де немає безпосереднього нагляду дорослих: у роздягальнях, туалетах, на сходах, у коридорах та поза шкільною територією. Водночас навіть одноразовий напад може бути насильством і потребує реагування. Не потрібно чекати, доки він повториться, щоб звернутися до поліції. За наявності травм важливо забезпечити медичну допомогу й документування ушкоджень.
Економічний булінг: гроші, речі та примус
Економічне цькування пов'язане з незаконним обмеженням доступу до майна, грошей або необхідних речей. Наприклад, у дитини регулярно забирають кишенькові гроші, змушують оплачувати покупки інших учнів, псують рюкзак або вимагають віддати телефон. Такий тиск може супроводжуватися погрозами й мати ознаки не лише булінгу, а й окремих правопорушень. Якщо йдеться про вимагання грошей, погрози чи насильницьке заволодіння майном, варто звертатися до поліції, не обмежуючись внутрішнім шкільним розглядом.
Сексуалізований булінг і приниження
Цей вид насильства може включати небажані дотики, принизливі висловлювання сексуального характеру, поширення інтимних чуток, погрози опублікувати приватні фото або інші дії, які порушують особисті кордони. Такі випадки потребують особливо обережного реагування. Дорослі не повинні примушувати дитину публічно розповідати про подробиці перед класом або в присутності ймовірного кривдника. Якщо є підозра на сексуальне насильство, необхідно насамперед забезпечити безпеку дитини, звернутися до поліції та, за потреби, по медичну допомогу.
Кібербулінг: цькування через Telegram, TikTok та шкільні чати
Кібербулінг — це переслідування із застосуванням електронних комунікацій. Воно може продовжуватися після уроків і виходити далеко за межі шкільної території. Типові ситуації:
- Створення групи в Telegram для висміювання однокласника.
- Публікація принизливих відео в TikTok.
- Поширення фотомонтажу або образливих мемів.
- Погрози в особистих повідомленнях.
- Створення фейкового акаунта від імені дитини.
- Публічне розголошення приватного листування.
- Організовані образливі коментарі під фотографіями.
- Поширення інформації про місце проживання чи інші особисті дані з метою залякування.
Особливість кібербулінгу полягає в тому, що матеріали можуть швидко поширюватися, зберігатися тривалий час і ставати доступними великій аудиторії. Через це дитина може відчувати, що переслідування неможливо зупинити навіть удома. У таких випадках важливо поєднати психологічну підтримку з технічними заходами захисту акаунтів і документуванням доказів.
Як зрозуміти, що дитину цькують у школі: психологічні ознаки
Не кожна дитина прямо говорить батькам, що її ображають. Частина школярів приховує пережите через сором, страх помсти, недовіру до дорослих або переконання, що звернення лише погіршить ситуацію. Особливо складно розпізнати булінг у підлітків. Вони можуть не хотіти втручання батьків, боятися втратити друзів або вважати, що повинні самостійно впоратися з проблемою. Психологічні ознаки не є доказом булінгу, але можуть свідчити про те, що дитині потрібна увага й допомога. На що варто звернути увагу:
- Небажання йти до школи. Дитина регулярно просить залишити її вдома, скаржиться на погане самопочуття саме перед уроками або шукає причини пропустити заняття.
- Різкі зміни настрою. Після школи вона стає пригніченою, дратівливою, мовчазною чи надмірно тривожною.
- Порушення сну. З'являються труднощі із засинанням, нічні пробудження або кошмари.
- Скарги на фізичне самопочуття. Головний біль, нудота, біль у животі можуть посилюватися через стрес, хоча потребують перевірки й інших можливих причин.
- Зникнення речей. Дитина регулярно повертається без канцелярії, грошей, елементів одягу або з пошкодженими речами.
- Падіння успішності. Їй важче концентруватися, виконувати домашні завдання й відповідати на уроках.
- Ізоляція. Школяр перестає спілкуватися з друзями, відмовляється від гуртків і не хоче відвідувати шкільні заходи.
- Страх телефонних повідомлень. Після перегляду чату дитина помітно засмучується, приховує екран або боїться відкривати повідомлення.
- Самозвинувачення. З'являються висловлювання на кшталт «зі мною щось не так», «усі мене ненавидять», «я нікому не потрібен».
- Самоушкодження або висловлювання про небажання жити. Це особливо тривожні сигнали, які потребують негайної оцінки безпеки та звернення по професійну допомогу.
Водночас такі прояви можуть бути пов'язані з іншими обставинами: воєнним стресом, сімейними труднощами, психічними розладами, переживанням втрати або проблемами зі здоров'ям. Тому батькам важливо не ставити діагноз за зовнішніми ознаками, а створити умови для розмови й за потреби залучити психолога або лікаря.
Що робити батькам, якщо дитина розповіла про булінг
Перша реакція дорослого може суттєво вплинути на те, чи продовжить дитина розповідати про пережите. Якщо її перебивають, звинувачують або негайно починають погрожувати кривдникам, вона може замкнутися й перестати ділитися інформацією. Насамперед потрібно спокійно вислухати дитину й дати зрозуміти, що її безпека важливіша за репутацію школи, оцінки або стосунки між батьками. Корисними можуть бути такі слова:
«Дякую, що ти мені розповів. Я сприймаю це серйозно. Ми подумаємо, як зробити так, щоб ти був у безпеці. Тобі не потрібно вирішувати це самостійно». Після розмови необхідно переходити до конкретних дій.
- Переконатися, що дитина зараз у безпеці. Якщо існує загроза повторного нападу, не залишати її без захисту.
- З'ясувати обставини. Запитати, хто брав участь, коли сталися події, де це відбувалося та чи є свідки.
- Не перетворювати розмову на допит. Дитина не повинна багаторазово відтворювати травматичні подробиці без необхідності.
- Зафіксувати інформацію. Записати дати, місця, прізвища учасників і короткий опис подій.
- Зберегти докази. Зробити скриншоти повідомлень, зберегти фото пошкоджених речей та інші матеріали.
- Повідомити школу письмово. Подати заяву керівнику закладу й отримати підтвердження її реєстрації.
- Вимагати конкретного плану безпеки. Наприклад, посиленого нагляду на перервах, визначення відповідального працівника та механізму негайного повідомлення про новий випадок.
- Звернутися по психологічну допомогу. Особливо якщо дитина тривалий час перебувала під тиском або має виражені симптоми стресу.
- За потреби звернутися до поліції. Це можна зробити без очікування завершення внутрішнього шкільного розгляду.
- Контролювати виконання заходів. Важливий не лише протокол комісії, а фактичне припинення переслідування.
Не варто обіцяти дитині абсолютної таємниці, якщо існує загроза її безпеці. Краще пояснити, кому й навіщо доведеться повідомити інформацію та як захищатимуть її приватність.
Чого батькам не слід робити під час булінгу
Навіть коли батьки обурені діями інших дітей або бездіяльністю адміністрації, деякі спонтанні рішення можуть погіршити становище постраждалого. Насамперед небезпечно організовувати публічне з'ясування стосунків із дітьми-кривдниками або поширювати їхні персональні дані в соціальних мережах. Такі дії здатні спровокувати новий конфлікт, викликати помсту й порушити права інших неповнолітніх. Небажані реакції:
- «Дай здачі, і все закінчиться». Це може призвести до травм, ескалації насильства та нових правових проблем.
- «Просто ігноруй». Самого ігнорування часто недостатньо, якщо переслідування систематичне.
- «Ти сам щось зробив». Передчасні звинувачення посилюють сором і можуть змусити дитину приховувати наступні випадки.
- «Я зараз піду й усіх покараю». Неконтрольована конфронтація здатна посилити небезпеку.
- «Нікому не розповідай». Приховування проблеми залишає дитину без необхідного захисту.
- «Треба просто змінити школу». Переведення іноді потрібне для безпеки, але не повинно бути єдиним рішенням замість припинення насильства.
- Публічне поширення фото та прізвищ неповнолітніх. Це може створити додаткові ризики й порушити приватність.
- Примушування до примирення. Дитина не зобов'язана пробачати кривдника або спілкуватися з ним лише для формального завершення конфлікту.
У 2026 році нові правила МОН прямо встановлюють, що примирення можливе лише за добровільною згодою постраждалої дитини та її законних представників, за відсутності ризику повторного насильства й з урахуванням висновку психолога, якщо він є.
Що робити, якщо булінг відбувається в Telegram або TikTok
Інтернет-переслідування потребує одночасно юридичного, психологічного й технічного реагування. Видалення повідомлення не завжди означає, що проблема вирішена: копії матеріалів можуть залишатися в інших учасників чату. Перш ніж блокувати кривдника або скаржитися платформі, бажано належно зберегти доступні докази, не поширюючи їх далі. Практичний порядок:
- Зробити скриншоти з датами, часом, назвою чату та ідентифікаторами акаунтів.
- Зберегти адреси сторінок і посилання на публікації.
- Зафіксувати погрози, образи, принизливі відео та інші матеріали.
- Не пересилати інтимні зображення неповнолітніх іншим людям для «доказу»; у таких ситуаціях потрібно звернутися до поліції та дотримуватися її вказівок.
- Повідомити школу, якщо переслідування пов'язане зі шкільним колективом.
- Використати функції скарги на платформі.
- Обмежити доступ сторонніх до акаунта, змінити паролі й увімкнути двофакторну автентифікацію за потреби.
- При погрозах, шантажі або вимаганні негайно звернутися до поліції.
- Пояснити дитині, що вона не повинна відповідати на переслідування власними погрозами.
- Домовитися про спосіб швидкого звернення до дорослого, якщо нові повідомлення з'являться ввечері або вночі.
Кіберполіція України приймає повідомлення про інтернет-правопорушення через офіційний сайт cyberpolice.gov.ua. У разі безпосередньої загрози слід телефонувати 102.
Закон про булінг у школі: які правила діють у 2026 році
Правове регулювання булінгу в Україні ґрунтується на кількох нормативних актах. Основним законом, який запровадив спеціальну адміністративну відповідальність за шкільне цькування, став Закон №2657-VIII від 18 грудня 2018 року. Він доповнив Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 173-4 та встановив обов'язки закладів освіти щодо протидії булінгу. Подальші законодавчі зміни розширили підхід до захисту дитини. У 2026 році особливо важливим стало оновлення порядку реагування на насильство в закладах освіти. Головні документи:
| Нормативний акт | Що регулює |
|---|---|
| Закон України «Про освіту» | Права учасників освітнього процесу та обов'язки закладу освіти |
| Закон України «Про охорону дитинства» | Захист дітей від насильства, жорстокого поводження й булінгу |
| Стаття 173-4 КУпАП | Адміністративна відповідальність за булінг |
| Закон №2657-VIII від 18.12.2018 | Законодавчі зміни щодо протидії булінгу |
| Наказ МОН №1646 від 28.12.2019 | Порядок реагування на булінг |
| Наказ МОН №961 від 18.06.2026 | Нова редакція порядку реагування, чинна з 11 серпня 2026 року |
| Постанова Кабміну №1513 від 19.11.2025 | Загальний порядок реагування на насильство та жорстоке поводження з дітьми |
Ключова новація — школа повинна реагувати на ознаки насильства незалежно від того, чи встигли вони набути систематичного характеру.
Який штраф за булінг у школі: відповідальність дітей, батьків і директора
Стаття 173-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за булінг учасників освітнього процесу. За перший випадок правопорушення, кваліфікований за відповідною частиною статті, передбачений штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи від 20 до 40 годин. За повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення правопорушення або булінг, вчинений групою осіб, передбачено штраф від 1700 до 3400 гривень або громадські роботи від 40 до 60 годин.
Окремі правила застосовуються, якщо цькування вчинили діти віком від 14 до 16 років. У таких випадках передбачена відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють.
| Порушення | Штраф | Інше стягнення |
|---|---|---|
| Булінг за базовою частиною ст. 173-4 | 850–1700 грн | Громадські роботи 20–40 годин |
| Повторний протягом року або груповий булінг | 1700–3400 грн | Громадські роботи 40–60 годин |
| Булінг дитиною 14–16 років | 850–1700 грн для батьків/законних представників | За законом застосовується визначене адміністративне стягнення |
| Повторний або груповий булінг дітьми 14–16 років | 1700–3400 грн для батьків/законних представників | Відповідно до статті |
| Неповідомлення керівником про випадок булінгу | 850–1700 грн | Виправні роботи до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку |
Суми розраховані відповідно до встановленого для адміністративних штрафів неоподатковуваного мінімуму 17 гривень. Це не універсальна сума для всіх інших сфер права.
Хто платить штраф, якщо цькування вчинив неповнолітній
Правові наслідки залежать від віку особи та складу правопорушення.
- До 14 років. Дитина не несе адміністративної відповідальності за статтею 173-4; залежно від обставин можуть застосовуватися інші передбачені законом заходи, а школа зобов'язана реагувати на насильство.
- Від 14 до 16 років. Спеціальні частини статті 173-4 передбачають адміністративну відповідальність батьків або законних представників.
- Від 16 років. Можлива адміністративна відповідальність самої особи відповідно до правил КУпАП.
- Дорослі учасники освітнього процесу. Можуть відповідати за законом залежно від характеру дій та встановленого складу правопорушення.
- Керівник закладу освіти. Може нести окрему відповідальність за неповідомлення уповноваженим органам про випадок булінгу.
При цьому рішення про адміністративне стягнення ухвалює суд, а не директор школи чи класний керівник. Також слід розрізняти адміністративну відповідальність за булінг і відповідальність за окремі тяжчі дії. Наприклад, заподіяння тілесних ушкоджень, сексуальне насильство чи вимагання можуть мати ознаки кримінальних правопорушень. Їх оцінюють за відповідними нормами кримінального законодавства, а не лише за статтею 173-4.
Що повинна зробити школа після заяви про булінг: строки 1 доба, 3 години та 3 робочі дні
Із 11 серпня 2026 року діє оновлений порядок реагування на випадки насильства та булінгу в закладах освіти. Він містить конкретні строки для адміністрації школи. Ці правила важливі для батьків, оскільки дозволяють перевіряти не лише те, чи пообіцяв директор «розібратися», а й чи виконав обов'язкові процедурні дії.
Основні строки реагування
| Строк | Обов'язок школи |
|---|---|
| День надходження | Зареєструвати повідомлення; позаробоче звернення — наступного робочого дня |
| 1 доба після реєстрації | Керівник повинен розглянути повідомлення |
| Не пізніше 3 годин після виявлення ознак насильства | Припинити насильство, повідомити поліцію та службу у справах дітей, поінформувати визначених органів і батьків |
| До 3 робочих днів після отримання повідомлення | Скликати комісію з розгляду насильства та/або жорстокого поводження з дітьми |
Ці строки підтверджені МОН і Службою освітнього омбудсмена. Порядок дій директора:
- Зареєструвати повідомлення про можливе насильство.
- Розглянути його протягом однієї доби після реєстрації.
- Вжити заходів для припинення насильства й недопущення повторення.
- У разі виявлення ознак насильства невідкладно повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції.
- Також повідомити місцеву службу у справах дітей та інші визначені порядком органи.
- Поінформувати батьків постраждалої дитини, крім випадків, коли саме вони є ймовірними кривдниками.
- За необхідності викликати екстрену медичну допомогу.
- Скликати комісію у визначений строк.
- Забезпечити право дитини бути вислуханою з урахуванням віку та зрілості.
- Організувати заходи підтримки й запобігання повторному насильству.
Важливо не плутати строки: три години відраховуються від виявлення ознак насильства, а не автоматично від будь-якого звернення, яке надійшло у вихідний. Заява реєструється за процедурою, встановленою для робочого та неробочого часу. Водночас ці правила не дають школі підстав ігнорувати очевидну загрозу через формальності реєстрації.
Чи може шкільна комісія встановити факт булінгу
Ні. Оновлений порядок прямо визначає, що факт булінгу встановлюється виключно рішенням суду, яке набрало законної сили. Шкільна комісія має інше завдання: з'ясувати обставини повідомлення, визначити ризики, оцінити потреби дітей, організувати допомогу та запропонувати заходи безпеки. Це означає, що адміністрація не повинна відмовляти в підтримці дитині лише тому, що ще немає судового рішення. Так само комісія не може своїм внутрішнім протоколом остаточно вирішити юридичне питання про винуватість особи в адміністративному правопорушенні.
Як написати заяву про булінг директору школи
Найкраще повідомляти про можливий булінг письмово. Усна розмова з класним керівником може бути корисною для негайного реагування, але її складніше підтвердити, якщо адміністрація згодом заперечуватиме факт звернення. Письмова заява повинна містити факти, а не лише емоційну оцінку подій. Варто зазначити:
- Назву та адресу навчального закладу.
- Ім'я керівника, якщо воно відоме.
- Дані заявника та контакт для відповіді.
- Ім'я дитини та клас.
- Дати, час і місця конкретних випадків.
- Опис дій, які могли становити насильство.
- Відомості про свідків, якщо вони є.
- Перелік доказів або повідомлення про можливість їх надати.
- Відомості про травми чи звернення по медичну допомогу.
- Вимоги щодо захисту дитини та офіційного реагування.
Служба освітнього омбудсмена рекомендує формулювати заяви так, щоб можна було встановити факти, учасників та обставини. Документ без конкретного опису подій ускладнює належну перевірку.
Зразок заяви директору школи про булінг
Директору [назва закладу освіти]
від [ПІБ одного з батьків або законного представника]
Адреса: [адреса для листування]
Телефон: [контактний номер]
Електронна пошта: [адреса]
ЗАЯВА
про можливе насильство та булінг щодо дитини
Повідомляю про випадки можливого насильства та систематичного цькування щодо моєї дитини, [ПІБ], учня/учениці [клас] вашого закладу освіти.
[Дата] у [місце] відбувся такий випадок: [конкретний опис події, дій учасників та їхніх наслідків].
Крім того, [дати інших випадків] мали місце такі дії: [опис]. За наявною інформацією, свідками могли бути [відомості про свідків].
Унаслідок цих подій дитина [коротко зазначити наслідки: боїться перебувати в школі, зазнала ушкоджень, має погіршення самопочуття тощо].
На підтвердження додаю [перелік документів, скриншотів або інших доказів].
Прошу:
1. Зареєструвати це звернення та повідомити його реєстраційний номер.
2. Невідкладно вжити заходів для забезпечення безпеки моєї дитини й запобігання повторному насильству.
3. Розглянути повідомлення відповідно до чинного Порядку реагування на випадки булінгу (цькування).
4. У разі виявлення ознак насильства забезпечити повідомлення Національної поліції, служби у справах дітей та інших визначених органів.
5. Скликати комісію з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми у встановлений строк.
6. Забезпечити конфіденційність персональних даних дитини та недопущення повторної травматизації.
7. Надати письмову відповідь про проведені заходи й визначений порядок забезпечення безпеки дитини.
Дата: [дата]
Підпис: [підпис]
Заяву можна подати через канцелярію закладу із проханням проставити відмітку про прийняття на копії. Для електронного звернення важливо використовувати офіційну адресу школи та зберегти повідомлення про надсилання.
Якщо існує безпосередня загроза дитині, не потрібно чекати відповіді директора: слід звернутися до поліції за номером 102.
Які докази потрібні, щоб довести булінг у школі
Складність багатьох справ полягає в тому, що цькування відбувається без свідків-дорослих. Учні можуть боятися давати пояснення, повідомлення видаляють, а кривдники заперечують свої дії. Саме тому докази бажано збирати одразу після першого відомого випадку. Їхнє значення не в кількості, а в можливості встановити обставини подій. Корисними можуть бути:
- Скриншоти переписки. Бажано зберігати дату, час, назву чату та контекст повідомлень.
- Відеозаписи. Матеріали, на яких зафіксовано напад, погрози або інші дії.
- Фотографії ушкоджень. Якщо дитина має синці, подряпини чи пошкоджені речі.
- Медичні документи. Висновки лікаря після звернення через травми або інші порушення здоров'я.
- Повідомлення свідків. Дані осіб, які бачили подію або можуть розповісти про неї.
- Шкільні звернення. Копії заяв, відповіді директора та листування з педагогами.
- Відомості про повторюваність. Записи дат і обставин окремих випадків.
- Документи про відсутність на уроках. Якщо дитина уникала школи через страх.
- Висновки фахівців. За наявності — документи психолога чи лікаря, які описують стан дитини.
- Інші матеріали. Залежно від ситуації це можуть бути електронні файли, предмети або документи, отримані законним способом.
Наявність скриншотів або медичного висновку сама по собі не гарантує відповідної юридичної кваліфікації. Суд оцінює докази в сукупності. Не слід примушувати дитину самостійно повертатися до кривдників, провокувати нові образи чи таємно брати участь у небезпечній ситуації заради отримання відео.
Чи можна вимагати відео зі шкільних камер
Батьки можуть звернутися до школи з проханням забезпечити збереження запису камер спостереження, якщо він може містити інформацію про подію. При цьому доступ до такого запису залежить від законодавства про персональні дані, прав інших дітей та встановлених процедур. Тому доцільно просити насамперед зберегти запис за конкретний проміжок часу й повідомити про його наявність. Якщо ситуацію розслідує поліція, питання отримання відео може вирішуватися через передбачені законом процесуальні механізми.
Що робити, якщо директор школи приховує булінг або не реагує
Одна з найскладніших ситуацій для батьків — коли адміністрація применшує проблему, називає систематичне переслідування звичайною сваркою або радить дитині «звикнути до колективу». Школа може мати власну оцінку подій, але не має права відмовитися від реагування на повідомлення про можливе насильство. Якщо заяву проігнорували, необхідно переходити до наступних інстанцій, не чекаючи нового нападу. Практична послідовність:
- Переконатися, що первинне звернення зареєстроване.
- Попросити письмову інформацію про заходи, вжиті для захисту дитини.
- За наявності ознак насильства звернутися до поліції.
- Повідомити районну службу у справах дітей.
- Подати скаргу до районного управління освіти або відповідного органу управління школою.
- У Києві звернутися до Департаменту освіти і науки КМДА.
- Подати скаргу освітньому омбудсмену.
- Звернутися за безоплатною правничою допомогою щодо подальшого захисту прав.
Якщо в самому насильстві підозрюється директор, оновлений порядок передбачає подання повідомлення засновнику закладу або відповідному органу управління, якому він підпорядковується. Важливо: батькам не потрібно проходити всі інстанції послідовно перед зверненням до поліції. У випадку загрози безпеці діяти можна й потрібно паралельно.
Булінг у школі: куди звертатися в Києві, телефони та адреси служб
У Києві батьки можуть звертатися не лише до директора школи. Для захисту дитини працюють районні служби у справах дітей, Департамент освіти і науки КМДА, міські соціальні служби, поліція та загальнодержавні механізми правничої допомоги. Важливо правильно обрати установу залежно від проблеми. Якщо дитині безпосередньо загрожує напад — потрібна поліція. Якщо адміністрація не забезпечує безпечне навчання — орган управління освітою. Якщо дитині потрібна соціальна або психологічна підтримка — служба у справах дітей та центр соціальних служб.
Головні телефони допомоги в Києві
| Служба | Контакт | Коли звертатися |
|---|---|---|
| Національна поліція | 102 | Напад, погрози, вимагання, сексуальне насильство, інша небезпека |
| Екстрена медична допомога | 103 | Травми, гострий стан, невідкладна медична потреба |
| Контактний центр Києва | 15-51 | Скарги щодо роботи міських установ і питань освіти |
| Київський міський центр соціальних служб | (044) 458-27-67 | Соціальна та психологічна підтримка сім'ї |
| Освітній омбудсмен | +380 95 143-87-26 | Порушення прав дитини в освітньому процесі |
| Національна дитяча гаряча лінія | 116 111 | Конфіденційна підтримка дитини |
| Дитяча гаряча лінія, альтернативний номер | 0 800 500 225 | Психологічна й інформаційна допомога |
| Безоплатна правнича допомога | 0 800 213 103 | Консультація юриста, підготовка звернень, право на адвоката |
Офіційні контакти наведені на ресурсах КМДА, Міністерства юстиції та Служби освітнього омбудсмена.
Департамент освіти і науки КМДА: куди скаржитися на школу
Якщо директор не реагує, формально проводить перевірку або школа не забезпечує безпеки дитини, можна звернутися до органу управління освітою. Адреса: 01024, Київ, бульвар Тараса Шевченка, 3. Телефон відділу контролю: (044) 279-02-73. Електронна пошта для звернень: [email protected]. Міський контактний центр: 15-51; зі стаціонарного телефону в Києві — (044) 205-73-37. Графік приймання письмових звернень за адресою департаменту: понеділок–четвер з 08:00 до 17:00, п'ятниця з 08:00 до 15:45, обідня перерва з 12:00 до 12:45.
Контактний центр 15-51 працює цілодобово й дозволяє зареєструвати звернення, зокрема через офіційний сайт 1551.gov.ua. У скарзі до департаменту варто зазначити не лише факти цькування, а й дії або бездіяльність школи: коли подано заяву, чи її зареєстровано, чи повідомлено поліцію, чи проведено засідання комісії та які заходи безпеки запроваджено. Звернення до департаменту не замінює повідомлення правоохоронних органів, якщо є ознаки правопорушення.
Районні служби у справах дітей Києва: адреси та телефони всіх десяти районів
Служби у справах дітей допомагають захищати права неповнолітніх, беруть участь у реагуванні на насильство, можуть організовувати соціальний захист і взаємодіють зі школами, поліцією та соціальними службами. У випадку булінгу потрібно звертатися насамперед до служби району, де розташована школа або де відбувається відповідна ситуація. За офіційним каталогом Київської міської влади опубліковані такі адреси й контакти.
| Район Києва | Адреса служби у справах дітей | Телефон |
|---|---|---|
| Голосіївський | Вул. Велика Васильківська, 58 | (044) 289-38-53, (044) 287-00-87 |
| Дарницький | Вул. Ялтинська, 14 | (044) 566-73-70 |
| Деснянський | Просп. Червоної Калини, 21-Г | (044) 515-75-76 |
| Дніпровський | Харківське шосе, 4-А | (044) 390-12-21 |
| Оболонський | Вул. Левка Лук'яненка, 2-Д | (044) 426-47-15 |
| Печерський | Вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15 | (044) 280-60-95, (044) 254-49-83 |
| Подільський | Вул. Борисоглібська, 14 | (044) 425-22-81, (044) 425-02-71 |
| Святошинський | Вул. Гната Юри, 9, кімната 422 | (044) 407-25-70 |
| Солом'янський | Просп. Повітряних Сил, 41 | (044) 207-09-70 |
| Шевченківський | Бульвар Тараса Шевченка, 26/4 | (044) 230-93-00, (044) 366-59-26 |
Для Солом'янського району офіційний каталог використовує попередню назву проспекту — Повітрофлотський. У таблиці наведено сучасну назву проспекту Повітряних Сил. Перед візитом варто уточнити розташування входу й графік приймання громадян. Ці контакти важливі не лише для родин дітей, які постраждали від булінгу. Звернутися можуть також батьки дитини, яка вчиняє насильство, якщо необхідна допомога у зміні поведінки й запобіганні подальшим правопорушенням.
Що написати службі у справах дітей
Звернення повинно містити короткий опис подій, інформацію про дитину, навчальний заклад та причини, з яких потрібне втручання. Бажано повідомити:
- Чи є загроза фізичній безпеці.
- Чи повторювалися випадки.
- Чи знає про ситуацію директор.
- Чи подавалася письмова заява.
- Чи повідомлено поліцію.
- Чи потрібна психологічна підтримка.
- Які дії батьки просять організувати для захисту дитини.
Необхідно також зазначити, якщо після звернення до школи кривдники почали погрожувати помстою або тиск посилився.
Київський міський центр соціальних служб: де отримати підтримку сім'ї та дитини
Якщо булінг вплинув на психоемоційний стан дитини, а сім'я потребує додаткової допомоги, можна звернутися до Київського міського центру соціальних служб. Основна адреса: Київ, вулиця Олександра Довженка, 2, перший під'їзд будинку навпроти станції метро «Шулявська». Тренінговий центр: вулиця Гарматна, 31. Телефон: (044) 458-27-67. Графік роботи: понеділок–четвер з 09:00 до 18:00, п'ятниця з 09:00 до 16:45. Робота у вихідні можлива за потреби відповідно до організації центру.
Соціальні служби можуть допомагати сім'ям у складних життєвих обставинах, організовувати соціальний супровід та сприяти доступу до необхідної підтримки. Водночас це не тотожне цілодобовій психіатричній чи кризовій медичній допомозі. Якщо дитина має гострі симптоми або існує ризик самоушкодження, потрібне негайне звернення по медичну допомогу.
Освітній омбудсмен України: як подати скаргу на булінг і бездіяльність школи
Освітній омбудсмен займається захистом прав учасників освітнього процесу. До його служби можна звертатися, якщо школа не забезпечує безпечного освітнього середовища, порушує права дитини або неналежно реагує на насильство. Адреса служби: Київ, Львівська площа, 14-А, 04053. Телефон: +380 95 143-87-26. Електронна пошта для звернень: [email protected]. Онлайн-форма: подати скаргу освітньому омбудсмену.
На офіційному сайті служби зазначено, що для докладного розгляду питань бажано подавати письмове електронне звернення. Телефон призначений насамперед для коротких консультацій. У скарзі варто чітко сформулювати, яке право дитини було порушене й чого заявник вимагає. Наприклад, можна просити перевірити дотримання школою порядку реагування, оцінити бездіяльність адміністрації та сприяти відновленню права дитини на безпечне навчання. До звернення доцільно додати копії попередніх заяв та відповідей, якщо вони вже є.
Не слід вважати, що освітній омбудсмен замінює поліцію або суд. Його повноваження стосуються захисту прав у сфері освіти, а не самостійного притягнення кривдника до адміністративної відповідальності.
Безкоштовна юридична допомога у випадку булінгу
Батьки можуть отримати безоплатну юридичну консультацію через державну систему правничої допомоги. Телефон: 0 800 213 103. Офіційний сайт: система безоплатної правничої допомоги. Юрист може пояснити порядок звернення до школи, поліції та органів управління освітою, допомогти з підготовкою заяви або перевіркою права на вторинну правничу допомогу.
Діти належать до категорій, для яких законом передбачено право на безоплатну вторинну правничу допомогу в установленому обсязі. В окремих випадках це може включати представництво інтересів і складення процесуальних документів. Проте призначення конкретного адвоката здійснюється за встановленою процедурою.
Телефони, адреси бюро у Києві та правила онлайн-звернення зібрані в матеріалі «Безкоштовна юридична консультація в Україні».
Коли варто звертатися до юриста
- Директор відмовляється реєструвати заяву.
- Школа не вживає заходів для захисту дитини.
- Батьки не розуміють, як правильно подати заяву до поліції.
- Є потреба оскаржити рішення або бездіяльність установи.
- Ситуація пов'язана з травмами чи можливим відшкодуванням шкоди.
- Виникли питання щодо захисту персональних даних неповнолітніх.
- Потрібно підготувати документи для судового провадження.
- Батькам потрібна правова допомога через необґрунтовані обвинувачення їхньої дитини.
Безоплатну правничу допомогу також можуть отримувати сім'ї дітей, які вчинили насильство. Підтримка спрямована на забезпечення законної процедури й захист прав усіх учасників, а не на виправдання будь-якої поведінки.
Що робити самій дитині, якщо її цькують однокласники
Дитина не повинна самостійно доводити юридичний факт булінгу або брати на себе відповідальність за припинення насильства. Це обов'язок дорослих і відповідальних установ. Однак школяреві корисно знати простий порядок дій, який допомагає зменшити небезпеку.
- Відійти від небезпечної ситуації, якщо це можливо без додаткового ризику.
- Звернутися до дорослого, якому довіряє: батьків, учителя, психолога, адміністратора або інспектора служби освітньої безпеки.
- Повідомити конкретні факти: хто, де, коли та що зробив.
- Не погоджуватися на небезпечні вимоги лише через страх втратити дружбу.
- Не залишатися наодинці з кривдником, якщо є загроза повторного нападу.
- Не відповідати насильством на насильство, коли є можливість безпечно отримати допомогу дорослих.
- Зберігати повідомлення з погрозами, але не поширювати їх серед інших учнів.
- Просити дорослих пояснювати, що вони робитимуть далі, щоб не відчувати втрати контролю над ситуацією.
Для дитини особливо важливо почути: повідомити про насильство — це не «ябедництво», а спосіб захистити себе та інших. Якщо вона боїться звернутися до батьків або вчителя, доступна Національна дитяча гаряча лінія 116 111 або 0 800 500 225.
Як допомогти дитині психологічно після булінгу
Припинення цькування не завжди означає негайне відновлення психологічного стану. Навіть коли кривдники перестали переслідувати дитину, страх повернутися до школи може зберігатися. Психологічна підтримка повинна враховувати індивідуальні переживання, вік, тривалість насильства та наявність людей, яким дитина довіряє. Насамперед необхідно відновити відчуття безпеки. Якщо дитина знає, що наступного дня знову залишиться без захисту на перерві, звичайна розмова про самооцінку навряд чи вирішить проблему.
Що можуть зробити батьки вдома
- Підтримувати передбачуваний розпорядок. Регулярне харчування, сон, відпочинок і заняття, які подобаються дитині, допомагають відновлювати відчуття стабільності.
- Не вимагати детальних розповідей щодня. Краще домовитися про зручний час для коротких розмов.
- Дозволити дитині висловлювати емоції. Страх, злість, сум і сором можуть виникати одночасно.
- Не зводити всю особистість дитини до статусу постраждалої. Її інтереси, здібності та стосунки поза конфліктом також важливі.
- Підтримувати контакти з безпечним оточенням. Це можуть бути друзі, родичі, гуртки та спортивні секції.
- Відновлювати самостійність поступово. Дитині корисно мати вибір у питаннях, які не створюють ризику для її безпеки.
- Слідкувати за симптомами стресу. Якщо порушення сну, тривога, ізоляція або інші прояви посилюються, потрібна оцінка фахівця.
- Обговорювати зі школою план повернення до звичайного навчання. Особливо коли дитина пропускала заняття через страх.
Не потрібно вимагати від постраждалої дитини швидкого прощення кривдників. Метою психологічної допомоги є безпека, відновлення повсякденного життя й можливості захищати власні кордони.
Коли потрібен дитячий психолог або психіатр
Консультація психолога може бути корисною, якщо дитина тривалий час перебуває в напруженні, має труднощі зі сном, уникає однокласників або не може повернутися до звичайних занять. Огляд лікаря потрібен, якщо з'являються виражені порушення самопочуття, суттєві зміни харчування, тяжкі симптоми тривоги чи депресії або інші медичні проблеми.
Якщо дитина говорить про самогубство, має наміри завдати собі шкоди чи вже вчинила самоушкодження, необхідно сприймати це серйозно, забезпечити нагляд і негайно звернутися по невідкладну професійну допомогу. За безпосередньої небезпеки телефонуйте 103 або 112.
Що робити, якщо дитину цькує вчитель
Булінг у школі може стосуватися не лише взаємин між однокласниками. Учитель або інший працівник закладу також може вчиняти психологічне чи інше насильство щодо дитини. Наприклад, педагог систематично принижує школяра перед класом, використовує образливі прізвиська, погрожує або навмисно створює ситуації публічного приниження. При цьому законне оцінювання знань, дисциплінарне зауваження чи вимога виконувати навчальні завдання самі по собі не є булінгом. Важливо встановити, чи відбувалося насильство або порушення прав дитини.
Якщо ймовірним кривдником є працівник школи:
- Зафіксувати конкретні висловлювання, дії, дати й обставини.
- З'ясувати, чи були свідки.
- Повідомити керівника закладу письмово.
- Попросити захистити дитину від можливого тиску після звернення.
- За наявності ознак насильства повідомити поліцію та службу у справах дітей.
- За необхідності звернутися до органу управління освітою.
- Подати скаргу освітньому омбудсмену.
- Забезпечити психологічну підтримку дитині.
Якщо йдеться про насильство з боку самого директора, звернення потрібно подавати засновнику закладу або відповідному органу управління.
Що робити батькам дитини, яку звинувачують у булінгу
Право на захист мають усі учасники освітнього процесу, включно з дитиною, поведінку якої перевіряють. Батькам не варто автоматично заперечувати всі повідомлення або, навпаки, карати дитину до з'ясування обставин. Потрібно відокремити факти від припущень і водночас не допустити продовження можливого насильства. Важливі кроки:
- Дізнатися, які саме дії приписують дитині.
- Отримати інформацію про дати, місце та обставини.
- Вислухати власну дитину без погроз і принижень.
- Пояснити, чому образи, погрози й примус неприпустимі.
- Співпрацювати зі школою в межах законної процедури.
- Не тиснути на постраждалу дитину або свідків.
- За потреби залучити дитячого психолога.
- У разі адміністративного провадження отримати юридичну консультацію.
- Погодити конкретні заходи щодо припинення неприйнятної поведінки.
- Контролювати, чи не повторюються випадки.
Саме покарання не завжди змінює поведінку. Для частини дітей необхідні додаткові виховні та психологічні заходи, спрямовані на розвиток самоконтролю, емпатії та ненасильницької комунікації. Оновлені правила дозволяють комісії рекомендувати відповідні програми виховного впливу. При цьому рішення повинні враховувати інтереси дитини та не створювати додаткової шкоди.
Чи можна перевести дитину до іншої школи через булінг
Батьки можуть розглядати зміну навчального закладу, якщо дитина не почувається в безпеці або проблема не вирішується. Однак переведення не повинно використовуватися школою як спосіб уникнути відповідальності за власну бездіяльність. Особливо важливо, щоб рішення не створювало в дитини відчуття покарання за те, що вона розповіла про насильство. Перед переведенням варто оцінити:
- Чи можна забезпечити безпеку в поточному закладі.
- Чи припинилися конкретні випадки цькування.
- Чи є довірений дорослий у школі.
- Якого рішення хоче сама дитина з урахуванням її віку.
- Чи доступний інший навчальний заклад.
- Як зміна школи вплине на навчання й соціальні контакти.
- Чи потрібна психологічна підтримка під час переходу.
У випадку реальної загрози здоров'ю або життю безпека має пріоритет. Водночас офіційні звернення щодо вже вчиненого насильства можуть розглядатися незалежно від того, чи залишилася дитина навчатися в цьому закладі.
Після переведення варто одразу оновити документи дитини в новому закладі, зокрема оформити учнівський квиток: він підтверджує статус учня й дає право на пільговий проїзд у Києві.
Найпоширеніші запитання про булінг у школі
Що таке булінг у школі простими словами?
Це систематичне навмисне цькування дитини або інше передбачене законом насильство між учасниками шкільного колективу. Воно може проявлятися в приниженнях, погрозах, ударах, вимаганні грошей, соціальній ізоляції або переслідуванні в інтернеті.
Чим булінг відрізняється від конфлікту?
Конфлікт може виникнути між сторонами з відносно рівними можливостями захисту. Булінг зазвичай передбачає систематичне переслідування, умисність і порушення прав постраждалого. Юридичну кваліфікацію конкретної справи здійснює суд.
Чи потрібно чекати повторного випадку булінгу?
Ні. Навіть одноразове насильство потребує реагування. Із серпня 2026 року оновлений порядок МОН прямо передбачає дії школи щодо будь-яких виявлених ознак насильства.
Який штраф за булінг у школі?
За базовою частиною статті 173-4 КУпАП — від 850 до 1700 гривень або громадські роботи. За повторне протягом року після стягнення чи групове правопорушення — від 1700 до 3400 гривень або громадські роботи.
Хто платить штраф, якщо дитині 14 років?
Для випадків булінгу, вчиненого дітьми віком від 14 до 16 років, спеціальні частини статті 173-4 передбачають відповідальність батьків або законних представників.
Чи можуть оштрафувати директора школи?
Так, за передбачене статтею 173-4 неповідомлення про випадки булінгу уповноваженим органам може наставати адміністративна відповідальність.
Куди скаржитися на булінг у школі?
До директора, поліції, служби у справах дітей, органу управління освітою або освітнього омбудсмена. Якщо дитині загрожує небезпека, телефонувати 102 потрібно негайно.
Що робити, якщо класний керівник не реагує?
Подати письмову заяву директору. За потреби паралельно звернутися до поліції, служби у справах дітей та органу управління освітою.
Куди звертатися з булінгом у Києві?
До поліції за номером 102, районної служби у справах дітей, Департаменту освіти і науки КМДА на бульварі Тараса Шевченка, 3, через міську лінію 15-51 або до освітнього омбудсмена.
Чи можна подати заяву про булінг онлайн?
Так, звернення до органів влади й освітнього омбудсмена можна подавати через передбачені електронні канали. Важливо зберегти підтвердження надсилання й зазначити контактні дані.
Чи потрібні свідки, щоб повідомити про булінг?
Ні. Відсутність свідків не позбавляє права подати заяву. Можна надати інші матеріали: листування, фото, медичні документи або власний опис подій.
Чи можна подати заяву до поліції без звернення до директора?
Так. Якщо є ознаки насильства або правопорушення, батьки можуть звернутися безпосередньо до поліції.
Чи є булінгом приниження в шкільному чаті?
Може бути, якщо дії відповідають ознакам булінгу. Переслідування через месенджери та соціальні мережі прямо охоплюється законодавчим визначенням.
Чи можуть дитину виключити зі школи за булінг?
Наслідки залежать від законодавства, статусу закладу, конкретної поведінки та прав дитини на освіту. Булінг не означає автоматичного законного виключення. Потрібно застосовувати передбачені законом процедури й заходи.
Чи зобов'язана школа надати психолога?
Заклад освіти повинен організовувати заходи підтримки й захисту, передбачені законодавством. Конкретна форма психологічної допомоги залежить від потреб дитини та організації відповідних послуг.
Чи можна вимагати відшкодування моральної шкоди?
За наявності правових підстав таке питання може розглядатися в цивільному порядку. Для оцінки перспектив важливо встановити обставини, докази шкоди та належного відповідача. Доцільна консультація юриста.
Чи може школа примусити дітей помиритися?
Ні. Оновлений порядок передбачає добровільність примирення та необхідність врахування безпеки постраждалої дитини.
Що потрібно знати про захист дитини від булінгу у 2026 році
Найважливіша зміна правил 2026 року полягає в тому, що школа повинна реагувати на повідомлення про насильство навіть без установленого факту систематичного булінгу. Директор має чіткі процедурні обов'язки, а шкільна комісія повинна насамперед забезпечувати безпеку й підтримку дитини. Адміністративна відповідальність передбачена статтею 173-4 КУпАП. Однак штраф не є єдиною метою реагування. Не менш важливо припинити насильство, запобігти повторним випадкам і забезпечити право дитини на навчання без страху.
У Києві батьки можуть звернутися до районної служби у справах дітей, Департаменту освіти і науки КМДА, поліції, освітнього омбудсмена та державної системи безоплатної правничої допомоги. За потреби психологічної й соціальної підтримки доступний Київський міський центр соціальних служб.
Будьте в курсі подій у Києві, Україні та світі разом з Ukraine 7 Days: Учнівський квиток у Києві 2026: як оформити, ціна та пільги, а також Безкоштовна юридична консультація в Україні: телефони, онлайн-допомога та адреси бюро.
Використані матеріали: Закон України «Про освіту»; Закон України «Про охорону дитинства»; Кодекс України про адміністративні правопорушення, стаття 173-4; Закон №2657-VIII від 18 грудня 2018 року; наказ МОН №1646 у редакції наказу №961 від 18 червня 2026 року; постанова Кабінету Міністрів №1513 від 19 листопада 2025 року; Міністерство освіти і науки України; Міністерство юстиції України; Служба освітнього омбудсмена; Київська міська державна адміністрація; Департамент освіти і науки КМДА; Київський міський центр соціальних служб; Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
