Чому курс долара в Україні зріс до 45,5 грн, які причини тиснуть на гривню, що робить НБУ та яким буде курс до кінця 2026 року

6 жовтня 2026 року курс долара в Україні за офіційним курсом Національного банку України піднявся до 45,5 грн за долар, встановивши новий максимум. Зростання відбулося на тлі кількох чинників одночасно: погіршення безпекової ситуації, скорочення експортної виручки, проблем із логістикою та металургійним виробництвом, а також поступового руху гривні в бік нижчого курсу, який закладається у макроекономічні розрахунки. Національний банк при цьому продовжує проводити операції на валютному ринку, покриваючи структурний дефіцит іноземної валюти та стримуючи різкі коливання, повідомляє редакція [Україна 7 днів/U7].

Поточна позначка 45,5 грн сама по собі не означає переходу валютного ринку в нову фазу. Засновник і президент інвестиційної групи «УНІВЕР» Тарас Козак оцінює рух гривні як поступову девальвацію та очікує, що на кінець 2026 року офіційний курс залишиться нижче 46 грн, орієнтовно на рівні 45,8 грн за долар. Водночас на валютний баланс впливають не лише інтервенції НБУ, а й обсяг експорту, надходження міжнародної допомоги, імпорт, бюджетні потреби, стан енергетики та безпекова ситуація.

Чому курс долара в Україні піднявся до 45,5 грн

Рух офіційного курсу до 45,5 грн не можна пояснити однією подією. На валютний ринок одночасно тиснуть фактори, які зменшують пропозицію іноземної валюти або збільшують попит на неї. Для України під час війни особливо важливим залишається співвідношення експортної виручки, імпортних потреб і зовнішнього фінансування.

Тарас Козак пов’язує нинішню динаміку передусім із безпековою ситуацією. Посилення російських атак, зокрема ударів по містах та інфраструктурі, створює додаткові економічні ризики. Підприємства працюють у складніших умовах, логістика залишається обмеженою, а потреба держави у фінансуванні оборони та відновлення залишається високою.

«Це, звісно, не сприяє укріпленню гривні», зазначив Тарас Козак у коментарі щодо впливу атак на валютну ситуацію (6 жовтня 2026 року, коментар для РБК-Україна).

Паралельно діє макроекономічний фактор. Гривня не має фіксованого довоєнного курсу, а НБУ працює в режимі керованої гнучкості, за якого ринкові умови враховуються в русі обмінного курсу. Сам регулятор пояснює, що проводить операції на міжбанківському валютному ринку для покриття структурного дефіциту іноземної валюти та обмеження надмірних курсових коливань.

Позначка 45,5 грн є новим максимумом офіційного курсу, але не окремим економічним показником, який автоматично означає різке погіршення всіх макроекономічних параметрів.

Важливу роль відіграє експорт. Україна отримує значну частину валютної виручки від продажу товарів за кордон, тому будь-яке скорочення фізичних обсягів експорту або ускладнення маршрутів безпосередньо позначається на пропозиції долара та євро на внутрішньому ринку. Серед проблем залишаються обмеження роботи портів, менші обсяги перевезень через Дунай, а також складнощі на автомобільних і залізничних пунктах пропуску. Якщо експортер продає менше продукції або отримує валютну виручку повільніше, ринок отримує менший обсяг валюти. За інших незмінних умов це створює додатковий тиск на гривню. Ще один фактор стосується металургії. До повномасштабної війни метал та продукція металургійного сектору були одними з важливих джерел експортної виручки України. Скорочення виробництва, пошкодження підприємств, перебої з електроенергією та логістичні обмеження зменшують потенціал цього джерела валютних надходжень.

Водночас скорочення експорту не означає автоматичного дефіциту долара в країні. Частину валютного потоку замінює міжнародна фінансова допомога, яка підтримує бюджет і зовнішні розрахунки України.

Які фактори зараз найбільше впливають на гривню

Валютний курс формується під впливом кількох потоків. Для українського ринку у 2026 році принципове значення мають не лише купівля та продаж валюти банками, а й зовнішнє фінансування держави, експортні надходження та попит на імпорт. Основні фактори, які зараз визначають ситуацію, можна розділити на кілька груп:

• безпекова ситуація та наслідки російських атак;
• обсяги експорту й надходження валютної виручки;
• потреба України в імпорті товарів та обладнання;
• міжнародна фінансова допомога;
• валютні інтервенції НБУ;
• бюджетні та фіскальні потреби;
• інфляційна динаміка та процентна політика;
• очікування бізнесу, банків і населення.

Найбільш специфічним для України є поєднання великого імпортного попиту з масштабною зовнішньою фінансовою підтримкою. Держава потребує значних ресурсів для фінансування бюджету, оборони та критичних видатків. Водночас міжнародна допомога дозволяє компенсувати частину зовнішнього дефіциту і підтримувати міжнародні резерви. НБУ прямо описує український валютний ринок як систему, у якій регулятор втручається через операції купівлі та продажу валюти, коли виникає структурний дефіцит. Це відрізняється від механізму повністю вільного курсоутворення, але водночас не означає встановлення одного незмінного курсу.

Для гривні важлива не сама цифра 45 або 46, а те, яким є баланс валютної пропозиції, попиту та резервів у момент, коли формується курс.

У такій системі короткостроковий рух може бути сильнішим за довгострокову тенденцію. Наприклад, погіршення безпекових очікувань здатне збільшити попит на іноземну валюту. Якщо одночасно скорочується експортна виручка, тиск посилюється. Якщо ж у цей момент на ринок надходять значні зовнішні кошти або НБУ збільшує продаж валюти, рух може бути стриманий. Саме тому одна цифра в офіційному курсі не описує весь валютний ринок. Окремо існують міжбанківські операції, готівковий сегмент, карткові операції та операції населення з валютою. Їхні котирування можуть відрізнятися, а реакція на новини може відбуватися з різною швидкістю.

НБУ також публікує окремі показники довідкового курсу гривні до долара США, офіційного курсу та середньозважених значень готівкового валютного ринку.

Чи означає 45,5 грн за долар рух до 46 грн

Позначка 45 грн має психологічне значення, але не є економічним порогом, після якого автоматично запускається новий виток девальвації. Для бізнесу та банків важливішою є траєкторія курсу протягом певного періоду, а також дії НБУ і стан валютної ліквідності. Тарас Козак не вважає сам перехід через 45 грн кардинальною зміною. За його оцінкою, нинішня ситуація більше нагадує контрольований рух гривні, ніж різкий валютний шок.

«Нічого суттєвого не відбулося, ніяких кардинальних змін», сказав Козак, порівнюючи нинішній рух із попередніми коливаннями курсу (6 жовтня 2026 року, коментар для РБК-Україна).

Його прогноз на кінець року становить близько 45,8 грн за долар. Таким чином, прогноз передбачає подальше поступове послаблення гривні, але не вихід офіційного курсу за 46 грн.

Важливо розділяти прогноз конкретного експерта та офіційну макроекономічну траєкторію. Прогноз Козака є його оцінкою, а не офіційною заявою НБУ щодо майбутнього курсу. НБУ при цьому не зобов’язаний підтримувати одну наперед визначену цифру щодня. Саме ця особливість пояснює поняття «конструктивної невизначеності», яке використовує Козак. Якщо учасники ринку точно знають, за яким курсом регулятор буде діяти наступного дня або тижня, їхня поведінка може стати більш односторонньою. Натомість можливість руху курсу в обидва боки залишає більше простору для ринкового ціноутворення.

Як НБУ може стримувати курс долара

Національний банк має кілька інструментів впливу на валютний ринок. Центральне місце займають операції з іноземною валютою, які дозволяють покривати структурний дефіцит і згладжувати надмірні коливання гривні. Офіційний курс при цьому розраховується НБУ на основі визначеного регулятором механізму. У нинішніх умовах можливості регулятора значною мірою залежать від міжнародних резервів. Саме резерви дають змогу проводити валютні інтервенції, коли попит на валюту перевищує її ринкову пропозицію.

НБУ у своїх макроекономічних прогнозах також закладає значний обсяг міжнародного фінансування. В опублікованому прогнозі регулятора на 2026 рік оцінювалися міжнародні резерви на рівні близько 65 млрд доларів, а потреба України у зовнішньому офіційному фінансуванні визначалася на рівні понад 50 млрд доларів. Ці цифри важливі для розуміння валютного ринку, оскільки міжнародна допомога не є просто бюджетним ресурсом. Вона одночасно підтримує зовнішню стійкість держави та зменшує потребу фінансувати значний дефіцит за рахунок внутрішніх або емісійних джерел.

«Можливості стримувати курс чи навіть встановлювати курс за своїм бажанням у Нацбанку є і ще будуть довгий час», вважає Тарас Козак, пов’язуючи це з рівнем резервів та очікуваними зовнішніми надходженнями (6 жовтня 2026 року, коментар для РБК-Україна).

Водночас здатність НБУ впливати на курс не означає, що регулятор може без обмежень утримувати будь-яку бажану позначку. Валютні інтервенції використовують резерви, а довгострокова траєкторія курсу залежить від фундаментальних потоків валюти. Тут принципове значення мають міжнародна підтримка та виконання Україною умов програм із міжнародними партнерами. Міжнародний валютний фонд у липні повідомляв про завершення першого перегляду нової 48-місячної програми EFF та схвалення виплати Україні близько 690 млн доларів. Загальний обсяг нової програми становить близько 8,1 млрд доларів. У жовтні МВФ окремо повідомив, що наступний об’єднаний другий і третій перегляд програми планується винести на розгляд Виконавчої ради у грудні. Фонд при цьому наголосив на необхідності достатніх і надійних фінансових гарантій для закриття прогнозованого фінансового розриву України.

Чому експорт важливий для курсу гривні

Український валютний ринок значною мірою залежить від зовнішньої торгівлі. Коли експортери продають валютну виручку, на внутрішньому ринку збільшується пропозиція долара та інших іноземних валют. Коли експорт скорочується, ця пропозиція зменшується.

У 2026 році проблема полягає не лише у вартості української продукції на світових ринках. На експорт впливають фізична можливість виробляти товари, доступність електроенергії, стан підприємств, безпека транспортних маршрутів та пропускна спроможність кордонів. Морська логістика залишається одним із ключових каналів української зовнішньої торгівлі. Порти Чорного моря забезпечують можливість експортувати значні обсяги аграрної продукції, металів та іншої продукції. Будь-які обмеження або ризики для портової інфраструктури безпосередньо впливають на швидкість надходження валютної виручки. Окреме значення має Дунайський напрямок. Його роль зросла після масштабного скорочення традиційних експортних маршрутів, однак його пропускна спроможність не може повністю компенсувати всі втрати інших логістичних каналів.

Автомобільні та залізничні переходи також залишаються важливими. Для частини товарів саме сухопутні маршрути є критичними, а затримки на кордонах збільшують витрати і змінюють строки надходження валютної виручки.

Менший експорт означає не просто менший обсяг продажів за кордон, а потенційно меншу кількість валюти, яку український ринок отримує від приватного сектору.

Металургія в цій системі займає окреме місце. Втрата або зупинка виробничих потужностей означає скорочення потенційного експорту продукції з високою валютною виручкою. Для економіки це важливіше, ніж сама статистика промислового виробництва, оскільки металургійна продукція безпосередньо створює приплив іноземної валюти. Частину такого дефіциту компенсують міжнародні кошти. Але структура цих потоків відрізняється від приватного експорту: міжнародна допомога має конкретні умови, графіки надходження та призначення, тоді як експортна виручка надходить через зовнішньоторговельні операції бізнесу.

Як міжнародна допомога впливає на курс долара

Зовнішнє фінансування залишається одним із головних факторів макрофінансової стабільності України. Воно дозволяє державі покривати значну частину бюджетних потреб без прямого фінансування дефіциту за рахунок емісії гривні. НБУ у своєму прогнозі виходить із припущення про збереження достатнього міжнародного фінансування. У першому кварталі 2026 року регулятор оцінював офіційне фінансування на рік у понад 51 млрд доларів.

МВФ також фіксує масштаб зовнішньої потреби України. У матеріалах до першого перегляду програми Фонд оцінював сукупний фінансовий розрив України у 2026–2029 роках приблизно у 140,3 млрд доларів за базовим сценарієм. Водночас на найближчі 12 місяців програми Україна мала підтверджені фінансові запевнення на десятки мільярдів доларів від міжнародних партнерів. Це створює для валютного ринку принципову різницю між ситуацією, коли країна самостійно фінансує зовнішній дефіцит, і ситуацією, коли значну частину потреб покривають міжнародні партнери.

У липні МВФ також зазначав, що фінансова програма України підтримується, зокрема, коштами Європейського Союзу, G7 та іншими двосторонніми й багатосторонніми джерелами. Фонд назвав своєчасну та передбачувану зовнішню підтримку необхідною для збереження макрофінансової стабільності. Для гривні це означає, що падіння експортних надходжень не відбувається у вакуумі. Коли експорт слабший, міжнародне фінансування може частково компенсувати нестачу валюти на рівні державного сектору. Саме тому курс не рухається механічно за одним показником зовнішньої торгівлі.

Водночас міжнародна допомога не скасовує проблеми валютного балансу. Її обсяг і графік залежать від рішень партнерів, виконання Україною погоджених умов та проходження відповідних процедур. МВФ у жовтневому брифінгу прямо зазначив, що майбутня потреба України у фінансуванні залежатиме від розвитку війни, виконання реформ, економічної ситуації та подальшої підтримки міжнародних партнерів.

Чи прискорить рекордний курс долара інфляцію

Зростання долара може впливати на ціни через імпортну складову. Україна закуповує за кордоном енергоносії, обладнання, техніку, окремі види сировини, споживчі товари та комплектуючі. Якщо гривня слабшає, гривневий еквівалент таких закупівель збільшується. Однак між зміною офіційного курсу та зміною споживчих цін немає прямого співвідношення один до одного. Передача курсового руху в інфляцію залежить від частки імпортних компонентів, поведінки бізнесу, попиту, заробітних плат, тарифів, вартості енергії та інших чинників. Тарас Козак оцінює вплив нинішнього руху курсу на інфляцію як обмежений. За його словами, коливання в межах кількох відсотків саме по собі не повинно створити різкого інфляційного ефекту.

Для цін важливий не лише рівень долара, а й те, наскільки довго він залишається на новій позначці та як бізнес переносить валютні витрати у кінцеву ціну.

У макроекономічному прогнозі НБУ на 2026 рік, оприлюдненому в першому кварталі, прогноз інфляції за індексом споживчих цін становив 7,5%. Регулятор також прогнозував зростання реального ВВП на 1,8% у 2026 році. Ці прогнози не є прогнозом конкретного курсу долара. Вони описують ширшу економічну картину, у якій валютна політика є одним із компонентів. Саме тому порівнювати курс 45,5 грн із прогнозом інфляції без урахування інших параметрів некоректно.

Що означає прогноз 45,8 грн на кінець року

Оцінка 45,8 грн за долар на кінець 2026 року означає, що Козак не очікує різкого стрибка курсу від нинішньої позначки. Різниця між 45,5 та 45,8 грн становить лише 0,3 грн за долар. Такий сценарій відповідає моделі поступового послаблення гривні. У ній немає припущення про різке обвалення валюти або вихід курсу далеко за межі поточного діапазону. При цьому прогноз залишається прогнозом конкретного експерта. Він не є офіційною ціллю НБУ і не означає, що курс наприкінці грудня обов’язково становитиме саме 45,8 грн. Для валютного ринку важливішими будуть кілька показників:

1. обсяг і ритмічність міжнародного фінансування;
2. рівень міжнародних резервів;
3. динаміка експорту;
4. імпортний попит;
5. потреби державного бюджету;
6. валютні інтервенції НБУ;
7. безпекова ситуація;
8. інфляційна динаміка.

Якщо зовнішнє фінансування надходитиме відповідно до очікувань, воно залишатиметься одним із головних факторів підтримки валютного ринку. Якщо експорт відновлюватиметься, додаткова валютна виручка збільшуватиме пропозицію валюти. Якщо ж імпорт або безпекові ризики зростатимуть швидше, тиск на гривню може посилитися.

НБУ у своїх прогнозах уже враховує високу потребу України у зовнішньому фінансуванні. Саме тому валютний курс не можна розглядати окремо від міжнародних резервів та бюджетної політики.

Як розподіляти заощадження за умов коливань курсу

Тарас Козак не радить концентрувати всі заощадження в одній валюті. Його підхід передбачає диверсифікацію між гривневими та валютними активами. Серед інструментів він називає гривневі облігації, долар та євро. Як один із варіантів розподілу експерт навів співвідношення 50% у гривневих інструментах, 25% у доларі та 25% у євро.

Це не універсальна інвестиційна пропорція і не рекомендація НБУ. Йдеться саме про підхід, який експерт запропонував для зменшення залежності заощаджень від руху однієї валюти. Логіка такого розподілу полягає в тому, що різні активи по-різному реагують на зміну курсу та інфляції. Якщо гривня слабшає, валютна частина заощаджень змінює гривневу вартість. Якщо гривня зміцнюється, валютна частина може дати протилежний результат. Гривневі інструменти водночас можуть приносити процентний дохід, але залежать від інфляції та валютної динаміки.

Курсова диверсифікація не усуває ризики, але не прив’язує всі заощадження до одного сценарію.

Для громадян важливо також розрізняти готівкову валюту та фінансові інструменти. Долар у готівці не приносить процентного доходу, тоді як гривневі державні облігації мають визначену дохідність і строк. Водночас кожен інструмент має власні ризики, ліквідність і податкові умови. Поточний курс 45,5 грн тому не означає автоматичної необхідності переводити всі кошти в долар. Такий крок є ставкою на подальше послаблення гривні, тоді як прогноз Козака передбачає лише помірний рух до близько 45,8 грн на кінець року.

Що відбувається з гривнею на тлі політики НБУ

Українська валютна політика після переходу до керованої гнучкості передбачає більшу роль ринку у формуванні курсу, але НБУ зберігає можливість втручатися. Регулятор продає або купує іноземну валюту, коли потрібно компенсувати структурний дефіцит або зменшити надмірні коливання. Це означає, що курс 45,5 грн не є результатом виключно вільного попиту та пропозиції. На ринку присутній великий інституційний учасник, який має значні резерви та визначає параметри валютних операцій. Національний банк також стежить за тим, щоб валютна динаміка не створювала додаткового інфляційного тиску. Валютна політика пов’язана з процентними ставками, інфляційними очікуваннями та загальною монетарною політикою.

Водночас регулятор не ставить перед собою завдання підтримувати незмінний курс гривні. За керованої гнучкості курс може рухатися в обидва боки, а інтервенції мають згладжувати надмірні коливання. Це принципово відрізняє нинішню систему від жорсткої фіксації. За фіксованого курсу центральний банк бере на себе значно більший обсяг зобов’язань щодо підтримання конкретної цифри. За керованої гнучкості курс може змінюватися, якщо це відповідає ринковим умовам і не створює надмірних ризиків для фінансової стабільності.

Які дані будуть визначальними для валютного ринку

Подальший рух гривні залежатиме від того, як змінюватимуться реальні валютні потоки. Один лише рекордний офіційний курс не дає достатньої інформації для оцінки ситуації. Ключовими показниками залишаються міжнародні резерви, інтервенції НБУ, експорт та імпорт, обсяги міжнародного фінансування і стан поточного рахунку. НБУ регулярно публікує статистику валютного ринку та зовнішнього сектору, включно з офіційним курсом, довідковим курсом гривні до долара і показниками готівкового ринку.

Для міжнародного фінансування окремим орієнтиром залишається програма МВФ. У жовтні Фонд підтвердив продовження роботи з українською владою та міжнародними партнерами щодо фінансових гарантій, необхідних для наступних переглядів програми. Стан експорту також залишається важливим. Збільшення фізичних обсягів експорту означає додаткову валютну виручку. Зниження експорту через проблеми з виробництвом, логістикою або безпекою, навпаки, скорочує приватну пропозицію іноземної валюти.

Окремо ринок реагує на очікування. Якщо бізнес та населення очікують подальшого послаблення гривні, попит на валюту може зростати ще до фактичної зміни курсу. Якщо очікування стабілізуються, попит може стати більш рівномірним. Саме тому для оцінки курсу потрібно дивитися не на одну цифру, а на поєднання статистики НБУ, зовнішнього фінансування, торгівлі та поведінки валютного ринку.

Що відомо про ситуацію станом на 6 жовтня

Станом на 6 жовтня офіційний курс долара досяг 45,5 грн. Ця позначка стала новим історичним максимумом за даними, наведеними у повідомленні про курс.

Експерт Тарас Козак не пов’язує сам факт проходження рівня 45 грн із кардинальною зміною економічної ситуації. Його прогноз на кінець 2026 року становить близько 45,8 грн за долар, тобто нижче позначки 46 грн. Основні чинники тиску на гривню, названі експертом, пов’язані з безпековою ситуацією, скороченням експорту, логістичними обмеженнями та проблемами металургії. Частину втрат валютної виручки компенсує міжнародна фінансова допомога. НБУ зі свого боку продовжує використовувати валютні інтервенції для покриття структурного дефіциту валюти та обмеження надмірних коливань. Офіційна політика регулятора не передбачає фіксації курсу на конкретній позначці. МВФ у жовтні продовжує роботу з Україною щодо наступних переглядів програми та фінансових гарантій. У липні Фонд схвалив перший перегляд нової програми EFF і розблокував близько 690 млн доларів для України.

Питання та відповіді

Чому курс долара в Україні зріс до 45,5 грн?

6 жовтня 2026 року офіційний курс долара НБУ піднявся до 45,5 грн. На гривню одночасно тиснуть погіршення безпекової ситуації, скорочення експорту, проблеми з логістикою та металургійним виробництвом. Додатковим фактором залишається високий попит на імпортну валюту.

Чи підніметься долар до 46 грн?

За прогнозом інвестиційного експерта Тараса Козака, до кінця 2026 року курс не досягне 46 грн. Його оцінка становить близько 45,8 грн за долар. Від поточних 45,5 грн це лише на 0,3 грн більше, тому прогноз передбачає поступову, а не різку девальвацію гривні.

Чи є 45,5 грн критичним рівнем для гривні?

Ні. За оцінкою Козака, сама цифра 45 грн має переважно психологічне значення і не означає кардинальної зміни економічної ситуації. Для оцінки стійкості гривні важливіші валютні резерви, міжнародна допомога, експорт, імпорт та обсяги операцій НБУ.

Чому скорочення експорту впливає на курс долара?

Українські експортери продають валютну виручку на внутрішньому ринку, створюючи пропозицію долара та євро. Якщо експорт скорочується через проблеми з портами, залізницею, автомобільними пунктами пропуску або виробництвом, валютних надходжень стає менше. Тарас Козак також пов'язує тиск на гривню зі скороченням української металургії.

Як НБУ стримує зростання долара?

НБУ проводить валютні інтервенції, продаючи іноземну валюту на ринку, коли попит перевищує пропозицію. Мета таких операцій полягає у покритті структурного дефіциту валюти та стримуванні надмірних коливань курсу. Водночас регулятор не встановлює незмінний курс, тому гривня може рухатися як у бік послаблення, так і зміцнення.

Скільки міжнародних резервів має Україна?

У прогнозі НБУ на 2026 рік міжнародні резерви оцінювалися приблизно у 65 млрд доларів на кінець року. Ці кошти є одним із головних ресурсів для проведення валютних інтервенцій та підтримки зовнішньої стійкості держави.

Скільки Україна має отримати міжнародного фінансування?

НБУ у прогнозі на 2026 рік оцінював потребу України у зовнішньому офіційному фінансуванні більш ніж у 50 млрд доларів. Окремо діє програма МВФ EFF обсягом близько 8,1 млрд доларів. У липні 2026 року після першого перегляду програми Україна отримала схвалення на виплату близько 690 млн доларів.

Чи прискорить курс 45,5 грн інфляцію?

Дорожчий долар може підвищувати вартість імпортних товарів, сировини, обладнання та частини енергоносіїв у гривневому еквіваленті. Однак курс не переноситься в ціни автоматично: значення мають попит, витрати бізнесу, частка імпорту та тривалість валютної зміни. За оцінкою Тараса Козака, інфляція у 2026 році може становити близько 10%.

Як експерт радить розподіляти заощадження?

Тарас Козак пропонує не зберігати всі кошти в одній валюті. Як орієнтир він називає 50% у гривневих інструментах, 25% у доларах і 25% у євро. Йдеться саме про позицію експерта, а не про офіційну рекомендацію НБУ.

Яким може бути курс долара до кінця 2026 року?

За оцінкою Тараса Козака, орієнтир становить близько 45,8 грн за долар. Це на 0,3 грн вище за офіційний курс 45,5 грн, зафіксований 6 жовтня. Прогноз не передбачає досягнення 46 грн за долар до кінця року.

Використані матеріали

Національний банк України, офіційні дані про валютний ринок і механізм валютних інтервенцій НБУ — валютний ринок; Міжнародний валютний фонд, повідомлення про перший перегляд програми EFF для України IMF — Ukraine EFF Review; коментар Тараса Козака для РБК-Україна, 6 жовтня 2026 року; Україна 7 днів/U7.

Будьте в курсі подій у Києві, Україні та світі разом з Ukraine 7 Days: актуальні новини, перевірені факти та практична інформація. Читайте також матеріали про: Чи зараховують українських дітей до шкіл Німеччини у 2026 році без знання мови.