Як в Україні проходить епідсезон грипу та ГРВІ 2026–2027 і що робити для профілактики респіраторних інфекцій

Епідсезон грипу та ГРВІ 2026–2027 в Україні розпочався наприкінці вересня, а період посиленого епідеміологічного нагляду триватиме до 23 травня 2027 року. Протягом цього часу медична система відстежуватиме не лише кількість пацієнтів із гострими респіраторними інфекціями, а й конкретні віруси, що циркулюють у країні, зміни інтенсивності захворюваності та частоту тяжких випадків. Дозорна мережа охоплює 34 медичні заклади, де беруть клінічні зразки для лабораторного визначення збудників, тоді як рутинний нагляд ведуть заклади охорони здоров’я по всій країні. Про початок сезону офіційно повідомив Центр громадського здоров’я МОЗ України, повідомляє редакція Україна 7 днів/U7.

Старт епідсезону сам по собі не означає, що в Україні вже почалася епідемія грипу. Це визначений період систематичного спостереження, під час якого захворюваність зазвичай переходить від міжсезонного рівня до осінньо-зимового підйому. У серпні 2026 року інтенсивність ГРВІ ще залишалася на міжсезонному рівні: система дозорного нагляду зареєструвала 218 пацієнтів із грипоподібним захворюванням і 201 пацієнта, стан яких відповідав визначенню тяжкої гострої респіраторної інфекції. У досліджених зразках виявляли SARS-CoV-2, віруси парагрипу, аденовіруси, риновіруси та респіраторно-синцитіальні віруси, тоді як головним практичним завданням на найближчі місяці стають вакцинація проти грипу, провітрювання приміщень, зменшення контактів під час хвороби, гігієна рук і своєчасне звернення по медичну допомогу для людей із підвищеним ризиком тяжкого перебігу.

Як працюватиме епіднагляд за грипом та ГРВІ в Україні

Українська система спостереження за респіраторними інфекціями має два паралельні рівні. Рутинний епідеміологічний нагляд охоплює медичні заклади по країні та показує масштаб захворюваності: кількість звернень із симптомами ГРВІ, регіональні відмінності, динаміку від тижня до тижня, госпіталізації та інші показники. Дозорний нагляд має менше охоплення, але дає лабораторну деталізацію. Саме через нього визначають, які респіраторні віруси циркулюють і які типи або підтипи грипу виявляють у клінічних зразках.

«Рутинний нагляд показує, “скільки” людей хворіє, а дозорний — “чим саме”». (Центр громадського здоров’я МОЗ України, 28 вересня 2026 року).

Дозорна мережа у сезоні 2026–2027 охоплює 34 заклади охорони здоров’я в різних регіонах. У них систематично відбирають матеріал у пацієнтів із визначеними клінічними формами респіраторної інфекції. Це дає змогу бачити не лише загальне збільшення звернень, а й зміну вірусологічної структури сезону. Для системи громадського здоров’я ця різниця принципова: одна й та сама кількість пацієнтів може мати різне значення залежно від того, який збудник поширюється, які вікові групи хворіють і скільки людей потребують стаціонарного лікування.

Епідсезон є періодом посиленого спостереження, а не автоматичним оголошенням епідемії.

ЦГЗ має статус Національного центру грипу в Глобальній системі ВООЗ з епіднагляду за грипом GISRS. Українські лабораторні дані входять до міжнародного масиву інформації про циркуляцію вірусів. На основі даних різних країн ВООЗ двічі на рік формує рекомендації щодо складу сезонних вакцин для Північної та Південної півкуль. Для сезону Північної півкулі 2026–2027 відповідну рекомендацію ВООЗ оприлюднила у лютому 2026 року.

Підготовка української мережі до нового сезону тривала ще влітку. З липня до вересня 2026 року фахівці ЦГЗ і ВООЗ проводили моніторингові візити до дозорних закладів у семи областях та Києві. Перевіряли організацію збору й передачі інформації, лабораторні процеси, готовність персоналу та спроможність закладів працювати під час збільшення кількості пацієнтів. Частину візитів проводили дистанційно там, де цього вимагала безпекова ситуація.

Окремий блок підготовки стосувався роботи під час війни. Перебої з електроенергією впливають на лабораторне обладнання та умови зберігання матеріалів, пошкодження інфраструктури ускладнює логістику, а кадровий дефіцит може затримувати доставку зразків і передачу даних. Для епіднагляду критично важлива не лише кількість тестів, а й безперервність системи: зразок має бути правильно взятий, доставлений, досліджений і внесений до статистики в межах необхідного часу.

Які віруси вже фіксували перед початком епідсезону 2026–2027

Останні доступні офіційні міжсезонні дані за 3–30 серпня 2026 року не показували епідемічного підйому. Інтенсивні показники захворюваності залишалися на міжсезонному рівні. При цьому лабораторна картина вже демонструвала одночасну циркуляцію кількох респіраторних патогенів, тому побутове поняття «застуда» не дає відповіді, який саме вірус спричинив симптоми.

У клінічних зразках виявляли:

• SARS-CoV-2, збудник COVID-19;
• респіраторно-синцитіальний вірус, або RSV;
• віруси парагрипу;
• аденовіруси;
• риновіруси.

За серпень у дозорній системі зареєстрували 218 випадків, що відповідали визначенню грипоподібного захворювання, та 201 випадок тяжкої гострої респіраторної інфекції. Частка ТГРІ серед госпіталізацій з усіх причин перебувала в межах 1,1%. У цьому звітному періоді дозорна система не зареєструвала летальних випадків унаслідок грипу та серед пацієнтів із позитивним результатом тесту на COVID-19.

Такі показники є стартовою точкою нового сезону, а не прогнозом його піку. Минулого епідсезону максимальний середній показник захворюваності в Україні припав на 8-й тиждень 2026 року, тобто 16–22 лютого. Тоді він становив 508,9 випадку на 100 тисяч населення. Тому осінній початок посиленого нагляду створює часовий запас для вакцинації, організації роботи медичних закладів і раннього виявлення зміни інтенсивності інфекцій.

Чим грип відрізняється від інших ГРВІ

Симптоми грипу часто починаються раптово. ВООЗ серед типових проявів називає гарячку, сухий кашель, головний біль, біль у м’язах і суглобах, біль у горлі та нежить. Кашель може бути вираженим і тривати довше за інші симптоми. Водночас самих симптомів недостатньо для точного визначення вірусу, оскільки грип, COVID-19, RSV та інші респіраторні інфекції можуть мати схожі клінічні прояви.

Грип відрізняється насамперед ризиком тяжкого перебігу та ускладнень у вразливих групах. ВООЗ відносить до груп підвищеного ризику вагітних, дітей молодших п’яти років, людей старших 65 років, пацієнтів із хронічними захворюваннями, людей з ослабленою імунною системою та медичних працівників через професійний ризик контакту з вірусом.

За однакових на перший погляд симптомів ризик для конкретного пацієнта може істотно відрізнятися залежно від віку та супутніх захворювань.

Саме тому епідеміологічна статистика розділяє звичайні звернення, госпіталізації, грипоподібні захворювання та тяжкі гострі респіраторні інфекції. Для лікаря важливий не лише факт температури або кашлю, а швидкість розвитку симптомів, загальний стан, наявність факторів ризику та ознак ускладнень.

Як захиститися від грипу та ГРВІ під час епідсезону

Профілактика грипу та ГРВІ не зводиться до одного заходу. Респіраторні віруси поширюються переважно під час близького контакту та через частинки, які потрапляють у повітря під час дихання, розмови, кашлю й чхання. Частина вірусів також може передаватися через забруднені руки та поверхні. Практична профілактика тому складається з кількох рівнів, які працюють одночасно.

1. Вакцинація проти сезонного грипу. ВООЗ називає її основним способом зменшення ризику грипу та тяжкого перебігу хвороби. Склад вакцин оновлюють з урахуванням вірусів, циркуляція яких очікується у відповідному сезоні. Захисна імунна відповідь формується не миттєво: ВООЗ вказує, що для вироблення антитіл може знадобитися до двох тижнів. Вакцинуватися можна і після початку сезону, якщо щеплення не було зроблене раніше.
2. Провітрювання. Відкриті вікна та регулярний обмін повітря зменшують концентрацію респіраторних частинок у приміщенні. Найбільше значення це має у кімнатах, де одночасно перебуває багато людей, у класах, офісах, закладах догляду, транспортних приміщеннях і кімнатах, де знаходиться хвора людина.
3. Менше контактів під час симптомів. Людині з гарячкою, кашлем, болем у горлі або іншими проявами гострої інфекції доцільно залишатися вдома настільки, наскільки це можливо. Це захищає колег, однокласників, родичів і людей із груп ризику від непотрібного контакту.
4. Маска в ситуаціях підвищеного ризику. ВООЗ рекомендує людині з симптомами використовувати маску, якщо вона змушена перебувати у людному просторі. Маска також є практичним додатковим бар’єром у закритих переповнених приміщеннях та під час догляду за хворою людиною.
5. Гігієна рук. Руки потрібно регулярно мити, особливо після кашлю, чхання, громадського транспорту, контакту з хворою людиною та перед їжею. Український ЦГЗ у сезонних рекомендаціях радить мити руки з милом щонайменше 30 секунд.
6. Респіраторний етикет. Під час кашлю або чхання рот і ніс прикривають одноразовою серветкою або згином ліктя, а використану серветку одразу викидають. Це зменшує потрапляння інфекційних частинок у повітря та на руки.
7. Очищення часто торканих поверхонь. ВООЗ включає регулярне очищення таких поверхонь до заходів, які допомагають обмежувати поширення грипу. Йдеться насамперед про предмети, яких регулярно торкаються різні люди.

«Найкращий спосіб знизити ризик захворіти й запобігти тяжкому перебігу — сезонна вакцинація проти грипу». (ВООЗ, 4 березня 2026 року, переклад з англійської).

У побуті ці заходи мають різну функцію. Вакцинація впливає передусім на ризик грипу та його тяжких наслідків, провітрювання знижує концентрацію вірусних частинок у повітрі, маска зменшує поширення респіраторних частинок, а залишатися вдома під час хвороби означає фізично скоротити кількість контактів із потенційно заразною людиною.

Як не захворіти на грип не має відповіді у вигляді однієї таблетки, харчового продукту чи «підсилювача імунітету». Офіційні рекомендації ВООЗ концентруються на вакцинації, якості повітря, уникненні переповнених закритих просторів, гігієні, масці під час симптомів та зменшенні контактів. Це конкретні заходи з визначеним механізмом дії, а не загальні поради про «зміцнення організму».

Кому вакцинація проти грипу потрібна насамперед

Вакцинація проти грипу є сезонною: віруси грипу постійно змінюються, тому склад препарату переглядають, а щеплення повторюють щороку. ВООЗ рекомендує щорічну вакцинацію насамперед людям із високим ризиком тяжкого перебігу та тим, хто має підвищену ймовірність професійного контакту з інфекцією.

До пріоритетних груп ВООЗ відносить:

• вагітних на будь-якому терміні вагітності;
• дітей віком до п’яти років;
• людей старших 65 років;
• людей із хронічними захворюваннями, зокрема хворобами серця, легень, астмою або діабетом;
• людей з ослабленою імунною системою;
• медичних працівників.

Для сезонного грипу оптимально отримати вакцину до активного підйому захворюваності, однак початок епідсезону не означає, що момент втрачено. ВООЗ прямо вказує, що вакцинація протягом сезону також може забезпечити захист. Після введення препарату організму може знадобитися до двох тижнів для формування антитіл.

Початок епідсезону не є граничною датою для щеплення від грипу.

В Україні вакцинація проти сезонного грипу не належить до обов’язкових щеплень чинного Національного календаря, який із 1 січня 2026 року охоплює 11 інфекцій. Через це механізм отримання вакцини від грипу відрізняється від державної рутинної вакцинації за Календарем. Перед щепленням потрібна медична оцінка відповідно до інструкції конкретного препарату та стану людини.

Окреме питання стосується COVID-19, оскільки SARS-CoV-2 залишається частиною респіраторного епіднагляду. За чинними рекомендаціями МОЗ, для людей із груп ризику тяжкого COVID-19 передбачена ревакцинація через 6–12 місяців; потребу в ній визначає лікар з урахуванням медичних показань і попередніх щеплень. До груп, для яких така ревакцинація рекомендована, МОЗ відносить людей з ослабленим імунітетом або тяжкими хронічними хворобами, вагітних, людей старших 60 років та представників професійних груп ризику.

Грип і COVID-19 не є однією інфекцією, а вакцина проти одного збудника не замінює захисту від іншого. Саме тому статус щеплень оцінюють окремо.

Що робити, якщо з’явилися температура, кашель або біль у горлі

Початок респіраторної інфекції не завжди дозволяє за симптомами встановити конкретний діагноз. Раптова гарячка, сильна слабкість, біль у м’язах і сухий кашель типові для грипу, але схожі прояви можливі при інших вірусних інфекціях. COVID-19, RSV, аденовірусні та інші інфекції також можуть супроводжуватися кашлем, болем у горлі, нежитем і температурою.

Практичний алгоритм у перші дні хвороби виглядає так:

1. Зменшити контакти та залишатися вдома, якщо стан дозволяє лікуватися амбулаторно.
2. Під час необхідного контакту з іншими людьми використовувати маску, особливо у закритому приміщенні.
3. Провітрювати кімнату та не ділитися предметами, які можуть забруднюватися виділеннями з дихальних шляхів.
4. Пити достатньо рідини й відпочивати. ВООЗ рекомендує ці базові заходи при неускладненому грипі.
5. Людям із груп ризику тяжкого перебігу зв’язатися з лікарем на ранньому етапі, оскільки рішення щодо противірусного лікування грипу може бути часозалежним.
6. При утрудненому диханні, різкому погіршенні загального стану або інших тяжких симптомах потрібна невідкладна медична оцінка.
7. Не приймати антибіотики як «лікування грипу» без медичних показань: антибіотики не діють на віруси.

ВООЗ зазначає, що для людей із підвищеним ризиком тяжкого грипу лікар може призначати противірусні препарати. Найкращий ефект вони мають при ранньому початку лікування, в ідеалі протягом перших 48 годин після появи симптомів. Це не означає, що противірусний препарат потрібен кожній людині з нежитем або температурою: рішення залежить від клінічної картини, ризиків, часу від початку хвороби та оцінки медичного працівника.

Антибіотики мають іншу функцію. Вони можуть застосовуватися при певних бактеріальних інфекціях або ускладненнях, але не лікують сам вірус грипу. Самостійний прийом антибіотиків при вірусній інфекції не замінює діагностики та створює додаткову проблему антимікробної резистентності.

Кому не варто відкладати контакт із лікарем

Людина без хронічних захворювань і з легким перебігом респіраторної інфекції часто одужує без специфічного лікування. Для груп ризику поріг для медичної консультації нижчий, оскільки ймовірність ускладнень вища. До таких груп належать вагітні, маленькі діти, літні люди, пацієнти з хронічними серцево-судинними й легеневими хворобами, діабетом, імунодефіцитними станами та люди, які отримують лікування, що пригнічує імунну систему. ВООЗ також виділяє медичних працівників як групу з підвищеним ризиком контакту з грипом. Для сімей із маленькими дітьми окреме значення має RSV. Минулого сезону ЦГЗ фіксував значне навантаження, пов’язане з респіраторно-синцитіальною інфекцією серед дітей раннього віку. У сезонній статистиці саме дитячі вікові групи формували значну частину звернень і госпіталізацій.

Чому школи, офіси й транспорт впливають на поширення ГРВІ

Респіраторні віруси отримують більше можливостей для передачі там, де багато людей тривалий час перебувають у спільному повітряному просторі. Осіннє похолодання збільшує час у приміщеннях, навчальний рік повертає дітей до організованих колективів, а офіси й громадський транспорт створюють регулярні близькі контакти.

Дані минулого українського епідсезону показують, наскільки помітною є роль дитячих колективів. Із 4 236 118 зареєстрованих випадків грипу та інших ГРВІ 2 390 625, або 56,4%, припали на дітей до 17 років. Найбільше епідемічне навантаження сформувала група 5–14 років: 1 360 425 випадків, або 32,1% усієї сезонної захворюваності.

Тому профілактика у школі чи офісі не повинна залежати лише від того, наскільки часто дезінфікують дверні ручки. Для вірусів, які ефективно поширюються через повітря, якість вентиляції та рішення не приходити хворим у колектив мають пряме практичне значення.

У закритих приміщеннях набір заходів може бути простим:

• регулярний обмін повітря протягом дня;
• можливість залишитися вдома при гострих симптомах;
• маска для людини, яка має симптоми й мусить контактувати з іншими;
• доступ до води, мила та засобів гігієни;
• недопущення ситуацій, коли працівник із гарячкою продовжує багато годин працювати у спільній кімнаті;
• окрема увага до людей, для яких грип або COVID-19 мають підвищений ризик тяжкого перебігу.

Найефективніша побутова профілактика працює не як один ритуал, а як поєднання вакцинації, чистішого повітря та скорочення контактів під час хвороби.

Для транспорту можливості провітрювання залежать від конкретного виду рухомого складу, тому практичне значення має тривалість поїздки, заповненість салону та близькість до людей із явними симптомами. Під час активного сезонного підйому маска у переповненому закритому просторі може бути додатковим особистим заходом захисту.

Що показав епідсезон грипу та ГРВІ 2025–2026 років

Попередній сезон дає найближчу фактичну базу для розуміння масштабів ГРВІ в Україні. Він тривав із 29 вересня 2025 року до 17 травня 2026 року. За цей період офіційно зареєстрували 4 236 118 випадків грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій. Інтенсивний показник становив 11 928,2 випадку на 100 тисяч населення, що було на 7,1% менше, ніж за аналогічний період попереднього сезону. Медичної допомоги через респіраторні інфекції потребували 11,9% населення, яке враховувалося у статистиці.

Діти становили більшість зареєстрованих пацієнтів: 2 390 625 випадків, або 56,4%. Серед вікових категорій найбільшу частку мали діти 5–14 років, а другою великою групою були дорослі 30–64 років, серед яких зареєстрували 1 141 616 випадків. Максимальний середній рівень сезонної захворюваності припав на 16–22 лютого 2026 року.

Офіційні фінальні дані ЦГЗ також уточнюють показник госпіталізацій: протягом сезону до стаціонарів потрапили 119 799 людей із ГРВІ, а не понад 199 тисяч. Це 2,8% усіх зареєстрованих випадків. Серед госпіталізованих було 67 490 дітей до 17 років. Найбільші частки стаціонарних пацієнтів припадали на дітей 0–4 років, дітей 5–14 років та дорослих 30–64 років.

COVID-19 становив відносно невелику частку загальної сезонної статистики ГРВІ. За результатами тестування підтвердили 22 121 випадок, близько 0,5% усіх зареєстрованих респіраторних інфекцій. Найбільше лабораторно підтверджених випадків COVID-19 зафіксували у Дніпропетровській області, Києві, Одеській, Полтавській та Львівській областях.

За сезон у системах рутинного та дозорного нагляду зареєстрували 201 летальний випадок, пов’язаний із гострими респіраторними інфекціями. З них 86 припадали на грип та інші ГРВІ, 115 зареєстрували серед людей із лабораторно підтвердженим COVID-19. Ці цифри не означають однаковий причинний механізм у кожному випадку, але показують, чому сезонний нагляд окремо стежить за тяжкими формами та летальністю.

Вірусологічна структура минулого сезону була змішаною. Лабораторії виявляли грип A і B, RSV, парагрип, аденовіруси, риновіруси, метапневмовіруси та SARS-CoV-2. Серед охарактеризованих вірусів грипу на початку сезону переважав A(H3), його частка становила 71%; A(H1)pdm09 становив 28%, B/Victoria близько 1%. Сезонна епідемічна активність грипу тривала до 10-го тижня 2026 року включно, тобто до 2–8 березня.

Бекграунд: з чим Україна входить у сезон 2026–2027

Новий сезон починається після року, коли загальна захворюваність на грип та ГРВІ в Україні була на 7,1% нижчою за попередній сезон, однак понад чотири мільйони зареєстрованих випадків і майже 120 тисяч госпіталізацій показали масштаб навантаження навіть без надзвичайного епідемічного сценарію. Діти залишалися найбільшою групою серед захворілих, а RSV створював помітне навантаження для дітей раннього віку. Для людей старшого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями грип і COVID-19 зберігали більший ризик тяжкого перебігу.

На старті сезону 2026–2027 офіційні серпневі показники ще відповідали міжсезонному рівню. Одночасно лабораторії вже знаходили SARS-CoV-2, RSV, парагрип, аденовіруси та риновіруси. Подальшу динаміку визначатимуть щотижневі дані про звернення, госпіталізації, лабораторні результати та перевищення регіональних епідемічних порогів.

Посилений епідеміологічний нагляд триватиме до 23 травня 2027 року. Рутинна система показуватиме масштаби захворюваності, дозорні 34 заклади відстежуватимуть вірусологічну структуру, а українські дані продовжать надходити до глобальної системи ВООЗ з епіднагляду за грипом. Для населення практична частина сезону залишається конкретною: актуальне щеплення від грипу, перевірка потреби у вакцинації від COVID-19 для груп ризику, провітрювання, маска під час симптомів і в ситуаціях високого ризику, гігієна рук, перебування вдома під час гострої хвороби та ранній контакт із лікарем для людей, у яких грип може перебігати тяжче.

Як реально знизити ризик грипу та ГРВІ дорослим і дітям

Найпрактичніша профілактика грипу та ГРВІ складається не з «імунних» сиропів або набору вітамінів, а з кількох дій, які безпосередньо зменшують ризик зараження або тяжкого перебігу. ВООЗ у рекомендаціях 2026 року ставить на перше місце сезонну вакцинацію проти грипу, а серед повсякденних заходів називає провітрювання, уникнення переповнених закритих приміщень, перебування вдома під час хвороби, маску при симптомах, гігієну рук і респіраторний етикет.

Топ практичних правил для дорослих

1. Зробити сезонне щеплення від грипу. Вакцина не гарантує, що людина взагалі не заразиться, але знижує ризик захворювання та тяжкого перебігу. Найбільше значення щеплення має для людей старшого віку, вагітних, пацієнтів із хронічними хворобами серця, легень, діабетом, ослабленою імунною системою та медичних працівників. Захист формується приблизно протягом двох тижнів, але вакцинуватися можна і після початку сезону.
2. Не йти на роботу з температурою, сильним кашлем та іншими гострими симптомами. Один із найдієвіших способів не передати вірус колегам і родині — фізично скоротити контакти, поки людина хвора. Якщо вийти з дому необхідно, ВООЗ радить використовувати маску в людних місцях.
3. Регулярно провітрювати кімнати. Особливо це стосується офісів, класів, спалень і приміщень, де одночасно перебуває багато людей. Грип передається через дрібні респіраторні частинки, тому свіже повітря та кращий повітрообмін зменшують їхню концентрацію в закритому просторі.
4. Уникати тривалого перебування в переповнених закритих приміщеннях, коли це можливо. Ризик вищий там, де багато людей довго дихають одним повітрям: у тісних офісах, чергах, транспорті, роздягальнях або невеликих кімнатах без вентиляції. Для людини з високим ризиком ускладнень додатковим захистом у таких умовах може бути добре підігнана маска.
5. Мити руки після транспорту, кашлю, чхання та перед їжею. Руки не є головним шляхом передачі всіх респіраторних вірусів, однак забрудненими руками можна перенести збудник на слизові очей, носа чи рота. ВООЗ рекомендує регулярну гігієну рук і радить не торкатися обличчя немитими руками.
6. Не приймати антибіотики «для профілактики». Грип та більшість сезонних ГРВІ спричиняють віруси, на які антибіотики не діють. Препарат потрібен лише тоді, коли лікар встановлює або обґрунтовано підозрює бактеріальну інфекцію.

Якщо в сім’ї хтось захворів, найбільшу практичну користь дають окрема добре провітрювана кімната, мінімум близьких контактів, маска під час необхідного спілкування та регулярна гігієна рук.

Як захистити дітей від грипу та ГРВІ

Для дітей правила ті самі, але є кілька важливих відмінностей. МОЗ України вказує, що щеплення проти грипу можна проводити з шести місяців; діти до п’яти років, особливо наймолодші, належать до груп підвищеного ризику ускладнень. ВООЗ також відносить дітей молодших п’яти років до групи, для якої сезонний грип може становити більшу небезпеку.

• Дитину з температурою та гострими респіраторними симптомами не варто вести до садка, школи, гуртка чи на масовий захід.
• Кімнату, де дитина спить і грається, потрібно регулярно провітрювати, особливо якщо вдома хтось хворіє.
• Дитину слід навчити кашляти й чхати в серветку або згин ліктя, а не в долоню.
• Руки потрібно мити після вулиці, туалету, кашлю або чхання та перед їжею.
• Не варто ділитися під час хвороби пляшками, чашками та іншими предметами, які контактують зі слиною.
• Якщо дитина належить до групи ризику або її стан швидко погіршується, медичну консультацію не слід відкладати.

Для немовлят молодших шести місяців вакцина проти грипу ще не застосовується. Один із способів зменшити їхній ризик — вакцинація дорослих та інших членів родини, які постійно контактують із дитиною; таку рекомендацію наводить МОЗ України.

Що не замінює нормальну профілактику

Часник, лимон, імбир, мед, трав’яні чаї та вітамінні напої можуть бути звичайною частиною раціону, але вони не замінюють вакцинацію, вентиляцію та зменшення контактів із хворими. Так само немає сенсу використовувати антибіотики для запобігання вірусній інфекції або самостійно приймати рецептурні противірусні препарати «про всяк випадок».

Найпростіша робоча схема на сезон: актуальна вакцинація, свіже повітря в приміщеннях, хворий залишається вдома, а при вимушеному контакті з іншими використовує маску.

Для дорослих і дітей із підвищеним ризиком ускладнень важлива ще одна деталь: при симптомах грипу не затягувати зі зверненням до лікаря. ВООЗ зазначає, що противірусне лікування для пацієнтів із тяжким перебігом або високим ризиком ускладнень найбільш ефективне при ранньому призначенні.

Використані матеріали: Центр громадського здоров’я МОЗ України, Центр громадського здоров’я МОЗ України — сезонна статистика грипу та ГРВІ, Всесвітня організація охорони здоров’я, Міністерство охорони здоров’я України.

Будьте в курсі подій у Києві, Україні та світі разом з Ukraine 7 Days: Де на ВДНГ у Києві облаштовують нові укриття, скільки людей вони вмістять і як знайти найближче