Як завантажити карту укриттів Києва на смартфон, знайти найближчу точку й користуватися нею офлайн

Карта укриттів Києва доступна в міському застосунку «Київ Цифровий» і може використовуватися без мобільного інтернету, якщо дані були завантажені на смартфон заздалегідь. Актуальна інструкція КМДА веде користувача до розділу «Міські Сервіси» та «Мапи стійкості», де можна знайти найближче укриття; у старіших версіях інструкцій цей самий сервіс розміщувався через «Більше сервісів» і категорію «Безпека». Щоб офлайн-доступ був доступним у потрібний момент, застосунок необхідно хоча б один раз відкрити з підключенням до інтернету, після чого дані карти завантажуються у фоновому режимі. Це варто зробити до поїздки містом або до початку повітряної тривоги, повідомляє редакція Україна 7 днів/U7.

Станом на 29 вересня 2026 року міський Портал даних позначає «Мапу стійкості» та окрему карту укриттів як актуальні сервіси. Джерелом даних для карти укриттів вказана інформаційно-аналітична система «Майно», а сама мапа призначена для пошуку найближчих захисних споруд. Водночас стара карта укриттів на базі Google Maps, яку Київ створив у 2022 році, не оновлюється з 17 серпня 2023 року, тому використовувати старі посилання або збережені кілька років тому скриншоти як основне джерело адрес не потрібно.

Головне правило офлайн-доступу просте: карту потрібно відкрити тоді, коли інтернет ще працює, а не після того, як зв’язок уже зник.

Як завантажити карту укриттів у «Київ Цифровий» для роботи без інтернету

Для офлайн-доступу не потрібно вручну завантажувати окремий файл зі списком адрес або робити скриншот кожного укриття. За офіційним поясненням КМДА, достатньо зайти в «Київ Цифровий» із підключенням до мережі. Дані карти автоматично завантажуються у фоновому режимі, після чого мапу можна відкрити без інтернету. Саме такий механізм місто описує для сервісу укриттів.

У поточній інструкції Порталу Києва сервіс потрібно шукати за маршрутом «Міські Сервіси» → «Мапа стійкості». На іншій офіційній сторінці КМДА, присвяченій роботі без зв’язку, зберігається формулювання «Більше сервісів» → «Безпека» → «Мапа стійкості». Різниця пов’язана з тим, що структура інтерфейсу застосунку змінювалася, тому практичним орієнтиром є сама назва «Мапа стійкості», а не лише назва меню.

Щоб підготувати «Київ Цифровий» без інтернету, послідовність дій виглядає так:

1. Встановити або оновити застосунок «Київ Цифровий» на смартфоні.
2. Відкрити його за наявності Wi-Fi або мобільного інтернету.
3. Перейти до «Міських Сервісів».
4. Знайти «Мапу стійкості».
5. Відкрити карту та дочекатися її завантаження.
6. Знайти район, у якому розташовані житло, робота, навчальний заклад або запланована локація.
7. Перевірити щонайменше два найближчі укриття, а не тільки одну точку.
8. Запам’ятати або окремо зберегти адресу основного та резервного варіанта.
9. Періодично відкривати карту онлайн, щоб смартфон міг отримати актуальні дані міського сервісу.

Останній пункт має практичне значення. Офлайн-режим дозволяє користуватися вже завантаженими даними, але без доступу до мережі смартфон фізично не може отримати нове оновлення з міської системи. Якщо укриття змінило статус, у базі з’явилася нова точка або місто скоригувало інформацію про об’єкт, свіжі дані можуть потрапити на пристрій лише під час наступного підключення.

КМДА окремо вказує, що в налаштуваннях профілю користувач може переглядати, скільки місця займають завантажені мапи, та за потреби видаляти їх. Цю можливість місто описувало після запуску офлайн-карт у застосунку. Якщо пам’ять смартфона регулярно очищається вручну або системними утилітами, карту перед важливою поїздкою доцільно знову відкрити онлайн.

«Щоб користуватися сервісом поза мережею, достатньо один раз зайти в застосунок, коли є інтернет. Мапа автоматично завантажиться у фоновому режимі» (КМДА, офіційне повідомлення про офлайн-мапу укриттів). Це не означає, що смартфон потрібно постійно тримати підключеним до мобільної мережі. Сенс функції саме в тому, щоб базова інформація про укриття залишалася доступною в ситуації, коли мобільний інтернет працює нестабільно або тимчасово відсутній.

Як перевірити офлайн-карту заздалегідь

Найпростіша перевірка виконується ще вдома. Потрібно відкрити «Мапу стійкості» з інтернетом, дочекатися відображення точок поблизу, після цього тимчасово вимкнути Wi-Fi та мобільні дані й повторно відкрити карту. Якщо потрібний район і точки відображаються, дані вже доступні на пристрої.

Офіційна інструкція не встановлює обов’язкового окремого тесту після завантаження, однак така перевірка дозволяє переконатися, що карта фактично відкривається на конкретному смартфоні. Це корисно після оновлення застосунку, зміни телефона, очищення пам’яті або повторного встановлення програми.

Не потрібно перевіряти офлайн-режим уже під час повітряної тривоги. У цей момент час до переходу в захисну споруду важливіший за налаштування застосунку. Підготовку краще завершити до сигналу.

Офлайн-карта є резервним інструментом навігації, а не причиною відкладати перехід до укриття після оголошення тривоги.

Що показує «Мапа стійкості» і чим вона відрізняється від звичайної карти укриттів

«Мапа стійкості» ширша за окрему карту захисних споруд. На Порталі даних Києва місто пояснює, що через неї можна отримати інформацію про найближче укриття, пункт обігріву або пункт ДСНС. До сервісу підключені міські набори даних, зокрема інформація про розташування захисних споруд цивільного захисту. Станом на 29 вересня 2026 року сторінка «Мапи стійкості» мала актуальне оновлення за цю дату.

Окремо на Порталі даних існує мапа укриттів Києва, призначена саме для пошуку захисних точок. Її джерелом вказана ІАС «Майно». На сторінці карти міська платформа прямо зазначає, що сервіс допомагає знайти найближче укриття для перебування до завершення повітряної тривоги.

Для звичайного користувача різниця практична:

Важлива різниця стосується останніх двох пунктів. КМДА рекомендує завантажувати звичайну карту Києва в Google Maps для орієнтування без зв’язку, але стара спеціальна Google-карта укриттів, створена містом у 2022 році, більше не оновлюється. Це два різні інструменти. Google Maps офлайн можна використовувати як додатковий шар навігації. КМДА радить зайти в застосунок Google Maps, натиснути на іконку профілю, відкрити «Карти офлайн», вибрати «Виберіть власну карту», позначити потрібну частину Києва та натиснути «Завантажити». Після цього вулиці й будівлі обраної ділянки доступні без інтернету.

Ця функція корисна в парі з «Київ Цифровий». У міському застосунку перевіряється актуальна точка укриття, а завантажена звичайна карта району допомагає зберегти орієнтири вулиць і будинків. При цьому старий список укриттів у Google Maps не потрібно використовувати.

Чому краще знати два найближчі укриття

Пошук одного найближчого об’єкта не гарантує, що саме він буде найзручнішим у конкретний момент. До входу може бути складніше пройти з іншого боку кварталу, людина може перебувати вже за кілька вулиць від запланованого маршруту, а стан конкретної точки може вимагати переходу до іншого об’єкта. Тому перед виходом доцільно знайти основне та резервне укриття. Вони не обов’язково мають бути однаково близькими. Важливо розуміти напрямок руху до обох точок.

Для щоденного маршруту «дім – метро – робота» фактично потрібні не дві адреси на весь Київ, а окремі безпечні точки для різних частин маршруту. Найближче укриття біля квартири може бути зовсім непрактичним, коли сигнал застав людину біля офісу або навчального закладу.

Найближче укриття у Києві потрібно визначати від фактичного місця перебування, а не від домашньої адреси. Це особливо важливо для людей, які щодня перетинають кілька районів столиці.

Як підготувати смартфон до повітряної тривоги, коли мобільний інтернет може зникнути

Офлайн-карта вирішує лише одну частину проблеми. Телефон також має залишатися зарядженим, а користувач повинен знати, де саме відкривається потрібний сервіс. Якщо застосунок встановлений, але карта ніколи не відкривалася онлайн, розраховувати на автоматичну доступність усіх даних без мережі не слід. Практична підготовка займає кілька хвилин:

• оновити «Київ Цифровий»;
• відкрити «Мапу стійкості» з інтернетом;
• знайти укриття біля дому;
• знайти укриття біля роботи або навчання;
• перевірити точки біля місць, куди планується поїздка;
• завантажити в Google Maps офлайн-ділянку Києва для звичайної навігації;
• зарядити телефон;
• мати павербанк, якщо запланована тривала поїздка;
• записати хоча б одну резервну адресу окремо від застосунку.

Останній пункт потрібний не через недовіру до міського сервісу. Смартфон може розрядитися, перезавантажитися або бути пошкодженим. Короткий запис адреси основного укриття в нотатках, доступних офлайн, або на папері дає ще один резервний канал.

Під час блекауту КМДА також рекомендує завантажувати звичайну карту міста на смартфон. Офіційна інструкція міста прямо пов’язує це з можливістю орієнтуватися без мобільного зв’язку та інтернету.

Чи працює геолокація без мобільного інтернету

Не потрібно ототожнювати мобільний інтернет і визначення координат смартфоном. Супутникове визначення місцезнаходження може працювати без передачі мобільних даних, однак конкретна поведінка карти, побудова маршруту та завантаження нової інформації залежать від того, які дані вже є на пристрої. Саме тому практичніше завантажити район заздалегідь, ніж сподіватися, що після зникнення мережі смартфон сам отримає всі потрібні карти. GPS може допомогти визначити положення, але він не завантажує з сервера нові адреси, дороги або оновлений статус укриття. Для людини важливий результат: карта потрібного району та адреси укриттів повинні вже бути на смартфоні.

Наявність GPS не замінює попереднього завантаження карти, оскільки координати й дані карти є різними речами.

Чи потрібен інтернет для сповіщення про повітряну тривогу

«Київ Цифровий» використовується містом також для повідомлень про повітряні тривоги та відбій. Портал Києва вказує застосунок серед офіційних каналів таких повідомлень разом із каналом КМДА. Офлайн-мапа та push-сповіщення про нову подію працюють за різною логікою. Завантажену карту можна відкрити без мережі, але отримання нового повідомлення від сервера потребує каналу передачі даних. Тому відсутність мобільного інтернету не повинна означати ігнорування сирени або інших офіційних сигналів, які людина вже отримала. Після оголошення повітряної тривоги офіційна інструкція КМДА вимагає перейти до найближчого укриття. Не потрібно чекати відновлення інтернету, щоб ще раз підтвердити сигнал у застосунку.

Як знайти потрібне укриття на карті і що перевірити до виходу

Для побутового використання недостатньо побачити десяток позначок навколо району. Потрібно визначити точку, до якої реально можна швидко дістатися від конкретного місця. Це особливо актуально у кварталах із великими промисловими територіями, залізницею, складною дорожньою розв’язкою або закритими дворами, де геометрично близька точка може вимагати довшого пішого маршруту. Перед поїздкою потрібно порівняти принаймні три параметри: адресу, фактичне розташування та шлях до входу. Для знайомого району цього зазвичай достатньо. У незнайомому місці краще додатково відкрити звичайну карту вулиць.

Міський сервіс побудований на офіційних даних про захисні споруди. Портал даних Києва окремо публікує набір даних про їх розташування, а карта є візуальним способом працювати з цією інформацією. Не потрібно орієнтуватися на кількість позначок навколо без перевірки конкретної точки. Важливіше знати адресу двох найближчих варіантів і напрямок руху.

«Після оголошення сигналу повітряної тривоги перейдіть до найближчого укриття» (Портал Києва, офіційна інструкція для населення).

Яку карту відкрити перед поїздкою в інший район Києва

Якщо маршрут проходить далеко від дому, карту доцільно перевірити ще до виходу. Наприклад, для поїздки на ВДНГ недостатньо знати укриття біля власного будинку. Потрібні точки в районі станції метро «Виставковий центр» і безпосередньо на території комплексу. Той самий принцип працює для вокзалу, лікарні, торгового центру, університету або великої події. Карта має відповідати місцю, де людина реально може перебувати під час сигналу. Для регулярного маршруту достатньо підготувати кілька зон:

1. район дому;
2. район роботи або навчання;
3. пересадочний вузол або станцію метро;
4. місця, куди людина регулярно їздить із дітьми;
5. район планової події або поїздки.

Це корисніше, ніж намагатися запам’ятати десятки адрес по всій столиці.

Що робити, якщо укриття виявилося зачиненим або доступ до нього неможливий

У «Київ Цифровий» передбачений механізм зворотного зв’язку щодо стану укриттів. КМДА повідомляла, що в інформаційній картці об’єкта можна передати місту інформацію, якщо укриття зачинене або умови в ньому неналежні. В офіційних матеріалах функція називається «Повідомити про стан укриття», а в ранніх версіях застосунку використовувалося формулювання «Поскаржитися на укриття».

Але під час тривоги скарга не повинна затримувати рух до безпечного місця. Якщо двері зачинені або потрапити всередину неможливо, практичне завдання полягає у переході до резервної точки, яку краще визначити заздалегідь. Повідомлення про проблему можна надіслати паралельно або після того, як людина перебуває в безпечнішому місці. Саме через такий сценарій список із двох укриттів на маршруті корисніший за одну адресу. Алгоритм дій може виглядати так:

1. Підійти до визначеного укриття.
2. Якщо вхід доступний, перейти всередину.
3. Якщо об’єкт зачинений або фізично недоступний, не витрачати час на тривале очікування біля дверей.
4. Відкрити офлайн-карту й перейти до наступної найближчої офіційної точки.
5. За можливості передати через картку об’єкта інформацію про проблему.
6. Після завершення тривоги перевірити, чи звернення було відправлено, якщо в момент події мобільного інтернету не було.

Останній пункт важливий технічно. Форма зворотного зв’язку передбачає передачу інформації місту, тому без мережі не слід виходити з припущення, що повідомлення вже потрапило до відповідального департаменту. Якщо зв’язку не було, після його відновлення варто перевірити статус дії в застосунку.

Що робити, якщо укриття зачинене, це окремий практичний запит, але відповідь починається не зі скарги. Першою дією під час тривоги є пошук іншої найближчої доступної захисної точки.

Чи можна повідомити про неналежний стан укриття

Так. Міська функція створювалася не тільки для випадків зачинених дверей. КМДА вказує, що через картку можна повідомити і про неналежні умови. Відповідний департамент отримує інформацію для подальшого реагування. Для цього потрібно вибрати конкретне укриття на карті та скористатися функцією повідомлення про його стан. Назва кнопки може відрізнятися залежно від версії інтерфейсу, тому орієнтуватися потрібно на зміст функції в картці конкретного об’єкта.

Не слід використовувати відгук замість екстрених служб у ситуації, коли всередині сталася безпосередня небезпечна подія. Форма карти призначена для інформації про стан об’єкта.

Якою картою укриттів Києва більше не потрібно користуватися

Одна з головних причин плутанини полягає в тому, що в пошуку досі можуть траплятися старі посилання на карту укриттів у Google Maps. Такий сервіс справді використовувався містом після початку повномасштабної війни, але КМДА офіційно припинила його оновлення 17 серпня 2023 року. Це не означає, що сам Google Maps не можна використовувати. Йдеться лише про стару спеціальну карту укриттів, створену на базі цієї платформи. Різниця така:

• звичайний Google Maps можна завантажити офлайн для навігації вулицями;
• стара міська Google-карта укриттів 2022 року більше не є актуальним джерелом;
• актуальні дані потрібно дивитися у «Київ Цифровий», на міській карті укриттів та Порталі даних Києва.

Тому скриншот старої карти, знайдений у пошуку, груповому чаті або дописі кількарічної давності, не повинен бути основою маршруту під час тривоги. Адреса могла залишитися тією самою, але користувач не має підтвердження актуального статусу об’єкта.

Дата публікації карти має значення: стара схема може правильно показувати вулицю, але не актуальний статус укриття.

Як зрозуміти, що джерело актуальне

Найпростіший критерій, це походження даних. Портал Києва, «Київ Цифровий» і Портал даних Києва є офіційними міськими джерелами. На Порталі даних додатково вказується дата оновлення конкретної карти. 29 вересня 2026 року окрема сторінка карти укриттів була позначена як оновлена цього самого дня. Джерелом даних зазначена ІАС «Майно». Це дає можливість відрізнити діючу міську систему від статичних карт, опублікованих раніше.

Не потрібно робити висновок про кількість укриттів із технічних чисел, що відображаються поруч із набором даних на порталі. Такі показники можуть стосуватися переглядів, завантажень або інших параметрів платформи, а не кількості фізичних захисних споруд.

Як користуватися картою, якщо смартфон майже розряджений

Офлайн-режим зменшує залежність від мобільної мережі, але не від батареї телефона. Якщо заряд низький, карта перестане бути корисною після вимкнення пристрою. Тому маршрут до найближчої точки краще переглянути ще до виходу з приміщення або транспорту. Для регулярних маршрутів достатньо знати основну адресу напам’ять або мати її записаною. Не потрібно тримати екран увімкненим усю дорогу, якщо напрямок уже зрозумілий.

Під час тривалих відключень електроенергії практичним резервом є павербанк. Для дитини, людини старшого віку або члена родини, який погано орієнтується в смартфоні, доцільно окремо записати адресу найближчого укриття та простий маршрут. Це особливо актуально, якщо члени сім’ї щодня перебувають у різних районах. Домашній план не повинен складатися з однієї точки біля квартири.

Що зберегти в телефоні окремо від карти

Офлайн-карта є основним інструментом, але кілька резервних даних можна зберегти в нотатках:

• адреса укриття біля дому;
• друга найближча точка;
• укриття біля роботи;
• укриття біля школи або садочка;
• адреса укриття біля місця регулярного лікування;
• номер будинку або назва станції метро, яка використовується як орієнтир.

Список не повинен бути довгим. Його завдання, дати людині напрямок, якщо застосунок не відкрився або телефон працює в режимі максимальної економії енергії. Для великої події або поїздки в незнайомий район цей список можна тимчасово доповнити двома точками біля місця призначення.

Як знайти укриття людям із порушеннями зору та маломобільним відвідувачам

Портал Києва публікує перелік укриттів також у форматі, доступному для людей із порушеннями зору. На актуальній сторінці міста вказано, що відповідний перелік був оновлений 1 вересня 2026 року. Для маломобільної людини найкоротша відстань на карті не завжди означає найпростіший маршрут. Значення мають сходи, перепади висоти, вхід до будівлі та фізична доступність конкретної споруди. Тому перевіряти точку краще до початку тривоги. У відкритих даних Києва інформація про захисні споруди публікується як окремий набір. Це дозволяє міським сервісам використовувати структуровані дані, а не лише статичний список адрес.

Для батьків із дитячим візком діє той самий практичний принцип. Якщо два укриття розташовані на близькій відстані, зручнішим може бути не геометрично найближче, а те, до якого є простіший прохід. Укриття для маломобільних у Києві краще перевіряти як окремий маршрут до конкретного входу, а не лише як точку на загальній карті.

Чи потрібно окремо завантажувати карту після оновлення «Київ Цифровий»

Офіційна інструкція КМДА не вимагає натискати окрему кнопку завантаження карти укриттів щоразу після оновлення застосунку. Базова схема полягає в тому, що користувач заходить у застосунок онлайн, а карта завантажується у фоновому режимі. Практично після великого оновлення програми краще просто відкрити «Мапу стійкості» при стабільному інтернеті та переконатися, що потрібний район відображається. Це не потребує окремих налаштувань і одночасно оновлює доступні дані.

Так само варто зробити після переходу на новий смартфон. Офлайн-файли зі старого пристрою не потрібно вважати автоматично перенесеними лише тому, що користувач увійшов у той самий обліковий запис. Якщо телефон був очищений до заводських налаштувань або застосунок встановлений заново, карту потрібно знову відкрити з доступом до мережі.

Скільки пам’яті займає карта

КМДА повідомляла, що обсяг завантажених карт можна переглянути в налаштуваннях профілю в розділі «Мапи». Фіксований розмір для всіх смартфонів в офіційній інструкції не наведений, тому називати конкретну кількість мегабайтів було б неточно. Розмір може залежати від версії сервісу та набору завантажених даних. Якщо на смартфоні критично мало вільної пам’яті, перевіряти карту доцільно саме через налаштування застосунку. Автоматичне очищення кешу сторонніми програмами також може впливати на локальні дані застосунків. Тому після агресивного очищення пам’яті карту краще повторно перевірити онлайн.

Що робити перед поїздкою, якщо в районі раніше ніколи не були

Найгірший момент для першого знайомства з місцевою картою, це вже після сирени в незнайомому кварталі. До поїздки достатньо витратити кілька хвилин і визначити район призначення, найближчі укриття та прості орієнтири. Наприклад, якщо планується виставка, концерт, медичний прийом або пересадка на іншому кінці Києва, потрібно відкрити «Мапу стійкості» саме для цієї частини міста. Не потрібно обмежуватися районом домашньої адреси.

Практичний алгоритм:

1. Ввести або знайти потрібне місце на звичайній карті.
2. Відкрити «Київ Цифровий».
3. Перевірити точки укриттів навколо району призначення.
4. Обрати основну та резервну.
5. Зберегти назву вулиці й номер будинку.
6. Завантажити відповідний сектор Google Maps офлайн, якщо район незнайомий.
7. Перевірити заряд телефона перед виходом.
8. Після прибуття звернути увагу на фактичні входи й навігаційні покажчики.

Такий підхід особливо корисний для великих територій на кшталт ВДНГ, університетських кампусів, лікарняних комплексів, вокзалів або промислових районів. Одна поштова адреса великого комплексу може не показувати, скільки реально потрібно пройти до найближчої захисної точки.

Карту укриттів потрібно прив’язувати не до міста загалом, а до конкретного маршруту людини цього дня.

Які дані варто перевіряти перед великою подією

Для концерту, фестивалю або спортивної події пошук укриття має бути частиною звичайної підготовки. Організатор може публікувати власну схему безпеки, але її доцільно звірити з актуальними міськими даними та інформацією самого майданчика. Перед входом корисно знати:

• найближче укриття від конкретної сцени або павільйону;
• резервну точку;
• чи є поруч підземна станція метро;
• через яку вулицю або прохід виходити;
• де перебуватиме група або дитина;
• чи заряджений телефон.

Під час масового заходу не потрібно автоматично йти за найбільшим потоком людей, якщо офіційна навігація майданчика вказує інший маршрут. На території можуть бути кілька укриттів, між якими організатори розподіляють відвідувачів. Офлайн-карта в цьому сценарії потрібна як резерв. Основними залишаються офіційна навігація на місці та вказівки відповідальних служб.

Чому карта укриттів і карта доріг мають бути завантажені окремо

Офіційна рекомендація міста фактично передбачає два різні рівні підготовки. «Київ Цифровий» дає інформацію про укриття та міські точки безпеки. Google Maps офлайн дозволяє мати базову карту вулиць і будинків без мобільного інтернету.

Ці сервіси не дублюють один одного повністю.

Тому сценарій «завантажив Google Maps і цього достатньо» має слабке місце: звичайна офлайн-карта не замінює актуальну міську базу захисних споруд. Сценарій «є тільки Київ Цифровий» теж можна посилити завантаженням звичайної карти, якщо людина погано знає район.

Що ще доступно на «Мапі стійкості» окрім укриттів

«Мапа стійкості» створена не лише для повітряних тривог. Портал даних Києва вказує серед її об’єктів укриття, пункти обігріву та пункти ДСНС.

Під час проблем з електропостачанням це дозволяє використовувати один міський сервіс для кількох типів критичної інфраструктури. На окремій сторінці Порталу Києва зазначено, що для пунктів обігріву в карті можна переглядати адресу, графік роботи, місткість та умови конкретної точки, а карту також можна завантажити для офлайн-перегляду. Не потрібно при цьому плутати пункт обігріву з укриттям. Наявність об’єкта на одній «Мапі стійкості» не означає, що всі точки мають однакове призначення. Під час повітряної тривоги орієнтиром має бути саме захисна споруда або інше офіційно визначене місце для укриття. Фільтри карти потрібні саме для розділення цих категорій.

Бекграунд: коли в «Київ Цифровий» з’явилася офлайн-карта укриттів

Офлайн-доступ до карти укриттів у міському застосунку запустили у червні 2023 року. Тоді КМДА повідомила, що користувачам достатньо один раз відкрити застосунок із доступом до інтернету, після чого карта автоматично зберігатиметься для використання поза мережею. Одночасно додали можливість повідомляти місту про зачинене або недоступне укриття. У серпні 2023 року Київ оновив систему карти укриттів і повідомив про перехід до нової вебверсії та застосунку «Київ Цифровий». Саме тоді місто окремо попередило, що карта на платформі Google Maps, створена у 2022 році, з 17 серпня 2023-го більше не оновлюється.

У наступних міських інструкціях офлайн-доступ залишився частиною рекомендацій для населення. Актуальна сторінка КМДА станом на 2026 рік прямо радить завантажити карту укриттів, щоб мати до неї доступ у разі нестабільного інтернету, та вказує шлях через «Міські Сервіси» і «Мапу стійкості».

Паралельно місто підтримує відкриті дані про захисні споруди. На Порталі даних Києва окрема карта укриттів 29 вересня 2026 року була позначена як оновлена цього дня, її джерелом вказана ІАС «Майно». «Мапа стійкості» використовує міські набори даних про захисні споруди та інші об’єкти критичної інфраструктури. Для користувача практична схема залишається короткою: встановити «Київ Цифровий», відкрити «Мапу стійкості» з інтернетом, перевірити дві найближчі точки в потрібному районі й повторити перевірку перед важливою поїздкою. Стару Google-карту укриттів 2022 року використовувати як актуальне джерело не потрібно; звичайну карту Google можна окремо завантажити офлайн для навігації вулицями.

Використані матеріали: Портал Києва, Портал даних Києва, міський застосунок «Київ Цифровий», офіційні повідомлення КМДА про карту укриттів та офлайн-доступ.

Будьте в курсі подій у Києві, Україні та світі разом з Ukraine 7 Days: Де на ВДНГ у Києві облаштовують нові укриття, скільки людей вони вмістять і як знайти найближче