ISW про "перемирʼя" 2026: чому бої не припинилися та як Росія використала паузу для наступу

Ситуація на українському фронті у травні 2026 року залишається вкрай напруженою, попри спроби міжнародного посередництва та гучні заяви про тимчасове припинення вогню. Оголошене триденне перемир’я, яке мало тривати з 9 по 11 травня, не принесло очікуваного спокою, а лише змінило характер бойових дій з відкритих штурмів на приховану підготовку до ескалації. Для українського суспільства та військового командування цей період став черговим підтвердженням того, що будь-які дипломатичні паузи без жорсткого міжнародного моніторингу використовуються ворогом виключно для перегрупування та покращення логістики.

Аналіз поточної обстановки показує, що поки на дипломатичному рівні обговорювалися умови тиші, на ключових ділянках лінії зіткнення тривала активна робота ворожої інженерної техніки та підтягування свіжих резервів. Це має критичне значення для цивільного населення прифронтових територій, яке має бути готовим до ймовірного посилення атак відразу після завершення формальної паузи, оскільки Росія ніколи не розглядала такі домовленості як крок до реального миру, як зазначає редакція Ukraine 7 Days з посиланням на unian.

Фіктивне затишшя: реальна статистика боїв під час перемир'я 9–11 травня

Попри офіційні заяви про припинення вогню за домовленістю між Вашингтоном та Москвою, лінія фронту залишалася зоною активних бойових зіткнень протягом усього визначеного періоду. Генеральний штаб ЗСУ зафіксував десятки спроб штурмів, що свідчить про повне ігнорування домовленостей окупаційними військами на рівні польових командирів та вищого керівництва. Особливо складною ситуація залишалася на Харківському напрямку та в Херсонській області, де ворожа артилерія продовжувала завдавати ударів по житлових кварталах, ігноруючи статус "днів тиші".

Російське Міністерство оборони при цьому розгорнуло масштабну дезінформаційну кампанію, звинувачуючи Україну в тисячах порушень, щоб створити інформаційний шум та приховати власну воєнну активність. Відсутність незалежних спостерігачів перетворила це перемир'я на інструмент гібридної війни, де кожна сторона трактувала поняття "тиші" на свій розсуд.

Аналітики ISW, спираючись на дані супутникової системи NASA (FIRMS) та звіти українських розвідників, підтверджують, що повного припинення вогню не відбулося в жоден із днів перемир'я. Хоча інтенсивність артилерійських дуелей на окремих ділянках півночі дещо знизилася, на Покровському та Лиманському напрямках бої тривали з високою інтенсивністю.

Росія використовувала тактику "малих груп", намагаючись покращити своє тактичне положення без залучення авіації, щоб формально не порушувати умови перемир’я у великому масштабі. Це дозволило ворогу промацати слабкі місця в українській обороні під час "затишшя", яке Україна використала для гуманітарних цілей, зокрема для підготовки масштабного обміну полоненими.

Стратегічна пауза як логістичне вікно: куди Росія перекинула резерви

Найбільш тривожним висновком останнього звіту ISW є підтвердження того, що Росія використала зниження інтенсивності боїв для радикального покращення своєї логістики. Протягом 9 та 10 травня зафіксовано масове перекидання підрозділів 90-ї танкової дивізії РФ у район на захід від Очеретиного та в бік Покровська. Це критично важлива ділянка фронту, де окупанти вже тривалий час намагаються прорвати українську оборону.

Використовуючи "перемир'я" як прикриття, російське командування змогло безкарно пересувати великі колони техніки дорогами, які зазвичай перебувають під постійним наглядом та вогнем українських далекобійних засобів. Окрім танків, ворог активно підтягував резерви паливно-мастильних матеріалів та боєкомплекту, що свідчить про намір відновити штурмові дії з подвоєною силою відразу після 11 травня.

На Куп’янському та Лиманському напрямках ситуація розвивалася за схожим сценарієм. Користуючись тим, що українська сторона дотримувалася режиму припинення вогню і не завдавала превентивних ударів по місцях скупчення живої сили, окупанти змогли провести ротацію найбільш виснажених підрозділів.

Свіжі сили були заведені на позиції, які раніше вважалися "непрохідними" через активну роботу українських безпілотників. Тепер, коли ворог зміг укріпити ці рубежі інженерними спорудами під час паузи, штурми цих ділянок стануть значно дорожчими для українських захисників. Це класичний приклад того, як Росія конвертує дипломатичний час у військову перевагу на місцевості.

Дії окупантів на ключових напрямках під час "тиші":

• Покровський напрямок: Накопичення бронетехніки 90-ї танкової дивізії та підготовка до штурму траси на Костянтинівку.
• Лиманський напрямок: Захоплення вигідних висот на північний захід від міста під прикриттям перемир'я.
• Куп’янський напрямок: Масштабні інженерні роботи з будівництва укріплень та мінних полів.
• Слов’янський напрямок: Підтягування артилерійських резервів та систем РЕБ для придушення українських дронів.
• Північ Харківщини: Концентрація 7-го корпусу швидкого реагування для можливого розширення плацдарму.

Дипломатична гра Трампа та іронія Зеленського: деталі переговорів

Ініціатива триденного перемир'я стала першою великою спробою адміністрації Дональда Трампа втрутитися в хід війни на рівні оперативного управління. Після погроз Кремля завдати масованого удару по Києву у відповідь на успішні атаки ЗСУ по тилових об'єктах РФ, Вашингтон виступив посередником, запропонувавши паузу на період 9–11 травня. Президент України Володимир Зеленський, розуміючи ризики, але прагнучи звільнити якомога більше захисників, погодився на ці умови за умови масштабного обміну полоненими.

Формула "1000 на 1000" стала головним аргументом для української сторони, щоб піти на цей ризик. Водночас Зеленський продемонстрував тонку політичну гру, видавши іронічний указ, який дозволяв Росії провести парад на Красній площі, гарантуючи безпеку цього об’єкта від українських ударів.

Проте, як зазначають аналітики, такий підхід мав і зворотний бік. Гарантії безпеки для Москви були чіткими та публічними, тоді як зобов'язання Росії щодо припинення вогню на фронті залишилися розмитими та не мали жодних санкційних механізмів у разі порушення. Це дозволило Путіну провести символічне свято всередині країни, одночасно готуючи війська до нового етапу війни.

Трамп, зі свого боку, отримав медійну перемогу як "миротворець", проте реальна ситуація на нулі показала повну нездатність такої дипломатії стримувати агресора без застосування сили або хоча б міжнародного спостереження. Відсутність чітко прописаних процедур вирішення спорів під час перемир'я зробила його "грою в одні ворота".

Ключові аспекти дипломатичної угоди травня 2026:

• Обмін полоненими: Головний гуманітарний здобуток, який дозволив повернути сотні українських бійців.
• Гарантії для Москви: Публічна відмова України від ударів по символічних цілях РФ на 9 травня.
• Відсутність верифікації: Жодна міжнародна організація не мала мандата на перевірку порушень під час цих трьох днів.
• Ризики для Трампа: Репутаційні втрати через нездатність забезпечити реальне припинення вогню з боку РФ.
• Військовий розрахунок РФ: Використання страху Заходу перед ескалацією для отримання логістичного вікна.

Підготовка до великої ескалації: прогноз на другу половину травня

Інститут вивчення війни попереджає, що відразу після 11 травня інтенсивність бойових дій може вийти на новий пік. Російське командування, ймовірно, спробує конвертувати накопичені за дні перемир'я резерви у швидкий територіальний успіх. Особлива увага буде прикута до Лиманського та Покровського напрямків, де окупанти вже встигли зайняти вигідніші тактичні позиції.

Використання свіжих танкових підрозділів дозволить ворогу проводити масовані механізовані штурми, намагаючись прорвати українську оборону до того, як ЗСУ встигнуть підтягнути власні підкріплення. Крім того, очікується посилення ракетних ударів по тиловій інфраструктурі, оскільки Росія захоче "компенсувати" дні вимушеної тиші навколо Москви новими атаками на енергетику України.

Для українських сил оборони найближчі дні стануть випробуванням на здатність швидко реагувати на зміну обстановки. Необхідно враховувати, що ворог міг використати паузу для встановлення нових систем радіоелектронної боротьби та закидання диверсійно-розвідувальних груп.

Важливо оперативно виявити нові склади боєприпасів та місця зосередження техніки, які були сформовані за останні 72 години. Експерти наголошують, що перемир'я не означало припинення розвідки, і зараз українська артилерія має бути готова завдати масованих ударів по виявлених логістичних вузлах окупантів, щоб зірвати їхні плани наступу.

Рекомендації для ефективної протидії ворогу після паузи:

1. Максимальна розвідка: Використання всіх засобів аеророзвідки для фіксації змін у бойових порядках РФ.
2. Контрбатарейна боротьба: Негайне придушення вогневих точок ворога, які змінили позиції під час "тиші".
3. Укріплення резервних рубежів: Підготовка до можливих глибоких проривів на Покровському напрямку.
4. Інформаційна оборона: Спростування російських фейків про "українську агресію" під час переговорів.
5. Логістичний удар: Пріоритетне знищення нових складів БК, створених за 9-11 травня.

Висновки та уроки "травневого перемир'я"

Досвід травневих днів 2026 року вкотре довів, що Росія не сприймає мову дипломатії як інструмент сталого миру. Будь-яка зупинка вогню без жорстких гарантій безпеки, відведення військ та міжнародного контролю є стратегічною пасткою. Росія успішно перетворила гуманітарну ініціативу на воєнну операцію з перегрупування сил. Це має стати уроком для міжнародних посередників: переговори з Кремлем можливі лише з позиції сили та з обов'язковим залученням незалежних моніторингових місій на місцях.

Україна ж, попри ризики, змогла використати цей час для повернення своїх героїв, але тепер змушена готуватися до важких боїв, які стануть наслідком цієї короткої, але небезпечної паузи. Подальший перебіг подій покаже, чи зможе світова спільнота адекватно відреагувати на черговий обман з боку Москви, чи знову обмежиться занепокоєнням, поки на фронті триває вирішальна битва.

Часті питання

Чому перемир'я 9–11 травня вважається провальним?

Воно не забезпечило реального припинення вогню. Росія продовжувала обстріли та використала паузу для переміщення 90-ї танкової дивізії, не маючи жодного контролю з боку міжнародних спостерігачів.

Які напрямки фронту зараз найбільш небезпечні?

Найбільша концентрація ворожих сил зафіксована на Покровському та Лиманському напрямках. Також залишається загроза посилення боїв на півночі Харківської області.

Чи відбувся обмін полоненими під час цієї паузи?

Так, це стало головним позитивним результатом. Домовленість Трампа та Зеленського дозволила провести обмін у форматі "1000 на 1000", повернувши додому велику кількість захисників.

Як Росія пояснює свої обстріли під час перемир'я?

Російське МО використовує тактику дзеркальних звинувачень, заявляючи про тисячі нібито порушень з боку ЗСУ, щоб виправдати власні атаки та ротації.

Що буде після завершення терміну перемир'я 11 травня?

Аналітики ISW прогнозують різку ескалацію. Ворог накопичив резерви та боєприпаси за ці три дні і, ймовірно, спробує здійснити масштабний прорив на сході.

Яку роль відіграв Дональд Трамп у цій ситуації?

Він виступив головним посередником, намагаючись реалізувати свою стратегію швидкого припинення вогню, проте відсутність механізмів контролю зробила цю спробу вразливою до маніпуляцій РФ.

Будьте в курсі подій у Києві, Україні та світі разом з Ukraine 7 Days: Легалізація ПВК в Україні: як новий закон перетворить бойовий досвід ветеранів на світовий бізнес