Стратегічна неочевидність 2026: Три сценарії Кремля та майбутнє війни в Україні

Навесні 2026 року війна в Україні увійшла у фазу глибокої стратегічної трансформації, де воєнні дії на суші доповнюються глобальною гібридною агресією. Кремль більше не розраховує на швидку капітуляцію Києва, натомість розглядає варіанти тривалого виснаження ресурсів Заходу та спроби дестабілізації східного флангу НАТО. Для України цей період є визначальним, оскільки від здатності витримати тиск у найближчі 12 місяців залежить не лише конфігурація майбутніх переговорів, а й сама архітектура європейської безпеки на десятиліття вперед, як зазначає редакція Ukraine 7 Days.

Сценарій 1: Війна на виснаження до 2028 року

Основним планом російського керівництва залишається ведення активних бойових дій щонайменше до 2028 року. Цей сценарій базується на припущенні, що Росія зможе підтримувати нинішній темп втрат за умови проведення нових хвиль мобілізації. У 2026 році Кремль робить ставку на весняно-літню кампанію, намагаючись захопити стратегічні вузли на Донбасі, щоб вийти на переговори з позиції сили. Для України це означає необхідність подальшого нарощування виробництва власних засобів ураження, особливо далекобійних дронів.

Статистика та ресурси (прогноз на 2026 рік):

• Видатки РФ на оборону: ~8.2% ВВП (рекордний рівень з часів СРСР).
• Мобілізаційний потенціал: Необхідність залучення додаткових 300-400 тис. осіб для підтримки інтенсивності наступу.
• Технологічна перевага: Зростання ролі ШІ у керуванні роями БпЛА з обох сторін.

Практична порада: В умовах тривалого конфлікту критично важливою стає економічна стійкість тилу. Бізнесу варто орієнтуватися на державні замовлення в оборонному секторі, а громадянам — інвестувати у навички, що мають подвійне призначення (ІТ, тактична медицина, логістика).

Сценарій 2: «Дрейф» до замороження конфлікту

Другий варіант передбачає спробу Кремля зафіксувати лінію фронту без офіційного мирного договору. За даними ЦПД, російська пропаганда вже почала готувати підґрунтя для цього: відповідальність за відсутність «великої перемоги» перекладають на генералів, а ситуацію подають як «глухий кут», у який президента Путіна ввело військове командування. Мета — отримати паузу на 18–24 місяці для відновлення парку важкої бронетехніки та накопичення ракетного озброєння.

Що робити: У разі припинення вогню Україна не повинна зменшувати темпи переозброєння. Історія «Мінських угод» довела, що будь-яке замороження Росія використовує лише як підготовку до більш масштабного удару. Стратегія «фортеці» має стати постійною.

Сценарій 3: Гібридна війна проти НАТО у 2026-2027 роках

Третій сценарій є найбільш тривожним для Європи: продовження боїв в Україні паралельно з атаками на країни Балтії. У РФ вже розглядають законодавчі зміни, що дозволяють використовувати армію за кордоном під приводом «захисту громадян». Провокації можуть включати використання малих диверсійних груп (до 20 осіб) та масовані атаки дронами по об'єктах інфраструктури в Литві, Латвії та Естонії.

Це спроба Кремля перевірити дієвість Статті 5 НАТО. Якщо Альянс не відповість жорстко на «неідентифіковані» атаки, це зруйнує систему колективної безпеки. У 2026 році Україна фактично виступає щитом, який не дає РФ розгорнути ці плани у повному обсязі, оскільки основні ресурси агресора скуті на українському фронті.

«Ми бачимо підготовку до гібридних атак: інформаційний тиск на воєнні заводи НАТО та засилання ДРГ на територію сусідніх держав», — зазначає керівник ЦПД Андрій Коваленко.

Рекомендація: Українцям, які перебувають у країнах ЄС, варто бути готовими до посилення заходів безпеки та можливих перебоїв у роботі цифрової інфраструктури через кібератаки РФ.

Переговори в Женеві: Вирішальна роль Буданова та Зеленського

Станом на квітень 2026 року переговорний процес не зупинено, але він перебуває у фазі «очікування останньої крапки». Кирило Буданов, який тепер частіше виступає у ролі стратегічного переговорника, зазначає, що головним каменем спотикання залишаються територіальні вимоги РФ щодо Донбасу. Україна очікує приїзду американських делегатів для формування єдиної позиції перед можливою зустріччю лідерів.

1. Позиція України: Виведення військ та гарантії безпеки через вступ до Альянсу.
2. Позиція РФ: Фіксація окупації Донбасу та нейтральний статус України.
3. Роль посередників: Очікується участь представників США (зокрема Джареда Кушнера) як гарантів майбутніх угод.

Без особистої зустрічі президентів жодні домовленості не будуть остаточними. Проте у 2026 році будь-який мирний план розглядається через призму військової спроможності: переговори успішні лише тоді, коли армія тримає фронт.

Законодавча експансія та «юридична рамка» агресії: Нові ризики 2026

У 2026 році Кремль завершив формування правового поля, яке дозволяє легалізувати будь-яку військову ескалацію за межами України без оголошення війни. Ключовою зміною стало прийняття пакету поправок до закону «Про оборону», які спрощують використання збройних сил РФ за кордоном під приводом «захисту громадян від терористичних загроз». Цей крок є фундаментом для реалізації третього сценарію — гібридних атак на східний фланг НАТО. Слідство та аналітики вказують на те, що Росія створює умови, за яких провокації в країнах Балтії будуть подаватися внутрішньому споживачу як «необхідна самооборона».

Відповідно до поточної стратегії РФ, виділяються наступні елементи підготовки:

• Формування ДРГ: Створення підрозділів «сірої зони», які діють без розпізнавальних знаків.
• Технологічний тероризм: Регулярне порушення роботи GPS-навігації в акваторії Балтійського моря та над територією Польщі.
• Пропагандистська підготовка: У 2026 році 70% контенту російських федеральних каналів присвячено «агресивним намірам НАТО», що перевищує показники початку 2022 року.

Для мешканців прикордонних зон та бізнесу, що працює з логістикою в ЄС, критично важливо мати резервні канали зв’язку, незалежні від супутникової навігації (традиційні карти, радіочастотні системи). Експерти рекомендують диверсифікувати маршрути постачання, щоб мінімізувати вплив локальних провокацій на кордоні.

На що звернути увагу: У 2026 році ключовим індикатором переходу до ескалації стане масове перекидання засобів радіоелектронної боротьби до Калінінградської області та кордонів з Естонією. Це прямий сигнал про підготовку «затемнення» інфраструктури перед потенційними провокаціями.

«Ми повинні розуміти: ворог готується не просто до війни, а до створення хаосу, в якому важко буде ідентифікувати агресора», — застерігають у Центрі протидії дезінформації.

Рекомендація: Україна у 2026 році виступає не лише як отримувач допомоги, а як донор досвіду. Спільні навчання ЗСУ та підрозділів НАТО з відбиття гібридних атак є єдиним дієвим засобом стримування, що перетворює теоретичні сценарії Кремля на занадто дорогі та ризиковані для самого режиму.

Чи закінчиться війна у 2027 році? Жоден зі сценаріїв не гарантує завершення бойових дій до 2027 року. Багато що залежить від внутрішньої стабільності РФ та мобілізаційних ресурсів.

Навіщо РФ атакувати країни НАТО зараз? Це стратегія «відволікання»: Кремль намагається змусити Захід припинити допомогу Україні, переключивши увагу на власну безпеку.

Яка роль Буданова у переговорах 2026? Він координує обміни та стратегічні консультації з партнерами, фактично будучи медіатором у питаннях безпекових гарантій.

Що таке «сценарій Кирієнка»? Це план інформаційної підготовки росіян до ідеї «тупика» у війні, де винними оголошуються генерали, а не політичне керівництво.

Чи можливе перемир'я на великі свята у 2026 році? Досвід попередніх років показує, що РФ часто використовує заяви про перемир'я для перегрупування сил, тому ЗСУ зазвичай залишаються у стані повної бойової готовності.

Будьте в курсі подій у Києві, Україні та світі разом з Ukraine 7 Days: Трамп, Іран та Україна: Геополітичний розлом та наслідки «повного перемир’я»